Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  30.04.2025
  Статьи

Версия для печати


Під патронатом Прем’єра?
Перед початком сезону власного цукровиробництва уряд затоварює Вінниччину цукром з тростини

Гурій ДРОБЧАК, кор. «Сільських вістей»,

Сільські вісті,

16.08.05

Усупереч законам про виробництво і реалізацію цукру, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко домоглася завезення в Україну закордонного цукру-сирцю.

Так, з Бразилії на Кирнасівський цукровий завод, що в Тульчинському районі, уже надійшло його понад 4000 тонн, почато переробку. Увесь процес перебуває під особистим контролем Юлії Володимирівни, що, зокрема, засвідчує телеграма за її підписом на адресу голови Вінницької облдержадміністрації.

Його зобов’язано оперативно розгорнути торгову мережу для якнайшвидшого продажу вироблених у Кирнасівці 2770 тонн цукру. Яке лукавство! Адже глава уряду весь час запевняла, що цукор нагромаджуватиметься у Держрезерві і використовуватимуть його тільки тоді, коли виникне необхідність стабілізації, тобто зниження ціни на споживчому ринку. Зараз цукор в області продається по 3,5 гривні за кілограм, і спостерігається тенденція до подальшого здешевлення. Отже, «викидати» цукор, та ще й тростинний, немає ніякої потреби. Однак телеграма вимагає «щоденно надавати інформацію про обсяги реалізації цукру».

Прем’єр-міністр звертає увагу керівника області на необхідність «посилення контролю за виборкою цукру». Ще така деталь. Крім усього іншого, Юлія Володимирівна вимагає щоденно надавати інформацію про кількість прийнятих на роботу продавців цукру. А це немов козирна карта, яка за певних обставин може бути використана як додатковий аргумент нібито на користь завезення цукру: аякже, мовляв, створили стільки-ось робочих місць. Нібито ніхто не знає, що зайнятість ця надто обмежена в часі: глава уряду вимагає завершити глобальну оборудку 5 вересня. На одній із останніх селекторних нарад вона попередила голів облдержадміністрацій, що в разі недотримання строків ніякі пояснення, виправдання до уваги братись не будуть, схвалюватиметься тільки стислий рапорт: «Завдання виконано!».

МимоволІ виникає запитання: чим обумовлена така жорстка вимога, підозріла поспішність? Справа у тому, що 5 вересня в області починають виробничий сезон 20 нині ще «живих» із колишніх 39 цукрозаводів. Вони ж перебувають у такому фінансовому становищі, що вже на старті сезону вимушені продавати цукор, щоб видавати зарплату, погашати кредити, розраховуватися з буряководами за вирощену сировину тощо. От Юлія Володимирівна, з причин, про які можна тільки здогадуватись, сповна використовує свої владні повноваження, щоб до початку сезону максимально наповнити місцевий споживчий ринок закордонним продуктом.

Отже, нашим товаровиробникам продати свій буряковий цукор, принаймні навіть за ціною тростинного, буде надто складно, а то й зовсім неможливо. Це засвідчує теперішня ситуація на оптовому ринку області: найвища (пікова) ціна цукру була в 20-х числах липня і складала 4600 гривень за тонну, на 1 серпня знизилась до 3900, а на десяте серпня становила 3400 гривень з тенденцією до подальшого зниження. Здешевленням цукру скористаються перекупники, знову нав’язуватимуть свої правила гри, внаслідок чого заводи й надалі банкрутуватимуть. Робиться все, як за Кучми. Тільки більш витончено.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0