Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  30.04.2025
  Статьи

Версия для печати


"Синогейт" — епізод чи система?

Г.Роднянська,

Комуніст,

05.08.05

Самими ж "оранжистами" свого часу було проголошено вимогу загальної рівності перед законом. Отже рівність і для сина президента також. А тут маємо чергове підтвердження того, що нинішня влада зводить принцип подвійних стандартів у ранг державної політики.

Деталі поведінки Андрія Ющенка вже стають першими темами радіо- та телевізійних випусків новин. Тож не варто переповідати загальновідоме. А от порозмірковувати над тим, як, чому і доки — не зашкодить.

Нині, як і наприкінці минулого року, суспільство знову розділилося на дві частини. Але вже не так. Тоді все стосувалося суто політичних мотивів і люди або підтримували "рудий путч", або категорично його не сприймали. Нині тема для обговорення інша — чи може син президента їздити до нічного клубу на дорогій машині без номерів та ще й порушуючи при цьому правила руху?

Одразу зауважимо, що пропорції у розбіжності помітно змінилися. Нині лише незначна частина найбільш затятих симпатиків "оранжизму" запально вигукує: "А що він, не такий, як усі?". Отут і хочеться висловити кілька міркувань.

Розпочнемо з того, що справді, не такий, як усі. Син глави держави (та ще й такої, де основна маса громадян ледве зводить кінці з кінцями). Варто нагадати: у радянські часи порушення цього неписаного правила дітьми номенклатурників дорого обходилося батькам.

Втім, вдовольнятися найнеобхіднішим, коли довкола стільки спокус і є гроші, аби їм піддатися, нелегко. Але знову ж оте "може чи не може" є некоректним формулюванням. Маємо справу з доконаним фактом — уже зміг. Але справа у тім, що самими ж "оранжистами" свого часу було проголошено вимогу загальної рівності перед законом. Отже рівність і для сина президента також. А тут маємо чергове підтвердження того, що нинішня влада зводить принцип подвійних стандартів у ранг державної політики.

А ще у нас люблять кивати на Захід. Так от там теж трапляються халепи з дітьми найвищих державних сановників. То чиясь доня правила руху порушить, то чийсь син, не досягши належного віку, помічений при розпиванні пива... Тобто, усе може статися. Але там батьки інакше реагують. Вони поспішають заминати скандал, визнають, що не доглянули і обіцяють навести лад у родині. Ми ж побачили іншу реакцію.

Недавно по радіо передали, що одна із популярних британських газет написала, ніби Андрій Ющенко веде життя плейбоя. То що, усі закордонні журналісти, які торкатимуться цієї теми, теж піар-кілери і їм теж треба кидати рахунки з клубів та ресторанів у..? Ні, не станемо дослівно цитувати, скажемо — для коректності — "у фізіономію".

Не сприймається й аргумент про те, що хлопець, будучи студентом, настільки добре заробляє консалтингом, що може багато чого дозволити собі за власні гроші. Ті, хто хоч трохи знайомий з бізнесом, добре знають, що надання платних консультацій є найменш контрольованою формою підприємницької діяльності. Наприклад, я раджу вам не сунути пальця в електричну розетку, бо вдарить струмом.

Ви ж мали такий намір і тому платите сотню тисяч за корисну інформацію, яка врятувала здоров`я чи навіть життя. І жодних порушень тут не інкримінуєш. Сторони домовилися про оплату — от і все!

Втім, ми переконані, що у цьому випадку все справді кришталево чесно. Але якщо є таке високооплачуване місце, що дозволяє так розважатися, то чи не можна було б все ж поводитися скромніше, а доброю роботою поділитися з кількома ровесниками з бідних родин? В Україні здібні консультанти є не лише серед дітей високопосадовців. Справді, поділитися. Хоча б в рахунок отих обіцяних 5 мільйонів нових робочих місць!

Що ж до жесту Юрія Луценка, який публічно підписав протокол на Андрія Ющенка і кваліфікував це як ознаку рівності, то виглядає це кумедно. Справді, на сина тракториста протокол складає дільничний міліціонер, а на сина президента — сам міністр. Чи саме до такої рівності закликають нас лідери СПУ?

Врешті, для чого тут усі ці розмови? Могли би батьки просто заявити, що дають гроші на дорогі телефони і клуби. Дають, бо не бідні. В це усі повірять, а так...

Ні, таки не епізод, а система. Її ознаки чітко проглядалися ще в часи помпезних передвиборних шоу. В ряду з цим стоїть і недавнє сходження на Говерлу в оточенні тисяч прихильників. Це ж скільки шкоди завдано довкіллю чарівного куточка Карпат, скільки трави витоптано! Здавалося б — справи у державі запущені, роботи стільки, що й спати ніколи. А в пана президента он скільки вільного часу. Прикре враження залишили й телерепортажі про готовність курорту у Грузії до прийняття високопоставленого гостя. Місцевий лікар розповідає, що саме призначатиме нашому президентові. З незнайомої термінології складалося враження, що йдеться й про клізму з мінеральної води. Як хвороба мучить, то й не на таке погодишся. Але для чого розповідати про це на всю країну, чому не можна тихо поїхати й поправити здоров`я?

Хоча є тут і позитивний підсумок. Сотні тисяч, якщо не мільйони, наших співгромадян виліковуються таким чином від політичного недобачання.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0