ДЕМАРШ КРАВЧУКА

Богдан ПЕТРЕНКО,

Демократична Україна,

10.08.05

Загалом демарш Кравчука дає привід для роздумів політичним силам усього спектра — навіть провладним (тепер їх критикуватимуть одночасно з двох блоків. І діяти треба буде відповідно — продумуючи кожен крок. Зате виборцю краще: і вибір ширший, і дбатимуть про нього більше.

Наближення виборів, навіть незважаючи на «мертвий сезон», примушує політичних лідерів замислитись над своїм майбутнім. Особливо коли йдеться про справжніх «ваговиків» української політики, які волею минулих президентських виборів потрапили до табору нової опозиції. Не маючи високих шансів провести власні політичні сили до парламенту самостійно, багато хто з них починає вести мову про блокування. Але не всі. Леонід Кравчук вирішив діяти дещо іншим шляхом.

Темою цього матеріалу стала заява, яку Леонід Макарович зробив минулої п'ятниці. На прес-конференції перший президент України оголосив, що може поставити питання про зняття з себе повноважень керівника парламентської фракції СДПУ(О). Він мотивував своє рішення тим, що бажає зосередитись на роботі утворюваного ним громадського форуму «Об'єднаймо Україну». Заявивши про відсутність суперечок між ним та керівництвом партії, він одразу попередив, що мета роботи його громадської організації потребує й того, щоб її лідер був позапартійним. Таким чином, може постати питання й про вихід Кравчука з СДПУ(О). Зазначимо, що реакція його однопартійців не була однозначною. Так, перший заступник голови СДПУ(О) Нестор Шуфрич 5 серпня зауважив, що «в разі, якщо йому (Кравчуку)... необхідно буде вийти за рамки СДПУ(О), об'єднати інші суспільні та політичні сили, то його можна в цьому зрозуміти і відпустити». Однак 8 серпня він коригує свою точку зору. Мовляв, у Леоніда Макаровича вистачить активності суміщати дві посади, і висловив сподівання, що ротації фракційного керівництва не відбудеться. Така зміна реакції може говорити лише про те, що партійні керівники про такий перебіг подій не здогадувались або — не хочуть цього показувати.

У цілому демарш Кравчука дозволяє говорити про дві групи наслідків. По-перше, перед есдеками постає питання про необхідність заміни партійного керівництва. Сам Леонід Макарович ім'я свого наступника назвати відмовився, заявивши, що таких серед есдеків-парламентарів вистачає. Судячи з політичної активності, очолити фракцію СДПУ(О) можуть або Нестор Шуфрич, або ж Ігор Шурма. Коли останнього про це запитали, він відповів, що «готовий очолити за певних умов... але пропозиції ще мають надійти». Шуфрич, відповідаючи на запитання про майбутнього голову фракції, був значно коректнішим: «Це Леонід Кравчук». Однак, зважаючи на те, що Шуфрич є першим заступником голови СДПУ(О), то саме в нього найбільше шансів очолити фракцію. Що ж до можливих змін політики парламентського об'єднання есдеків, то вони малоймовірні. Справа в тому, що Кравчук досить довго стояв на позиції, яка дещо відрізнялась від поглядів лідерів партії, тому його роль в керівництві фракцією була суто номінальною.

Друга група наслідків має більш глобальне значення, оскільки зачіпає весь опозиційний рух. Намагаючись зосередити свою діяльність на форумі, Леонід Кравчук ніби демонструє, що перспективи утворюваної організації значно вищі, ніж в СДПУ(О). Обговорюючи цілі свого громадського об'єднання, він пообіцяв, що у вересні, коли безпосередньо утворюватиметься форум, на ньому буде порушене й питання виборчого блоку партій, який, відповідно, стане основою для утворення парламентської фракції. Уже тепер зрозуміло, що нове об'єднання стане альтернативою іншій опозиційній організації — блоку Януковича. Це буде значно сильніша альтернатива, ніж блок на базі СДПУ(О) — через низький рейтинг партії та нещодавню «демонізацію» її керівництва. Але постає питання — на базі яких політичних сил формуватиметься об'єднання Кравчука? Поки що про готовність взяти участь у форумі заявили лише малочисельні партії. А через це виникають інші питання: чи ввійде в згаданий блок СДПУ(О) і чи не є демарш Кравчука запланованим передвиборчим кроком. Щодо першого, то Леонід Макарович запевнив, що партія підтримує ідею форуму — тож можна зробити висновок, що, певніше за все, об'єднання відбуватиметься не без СДПУ(О). Друге питання — значно важче. Як засвідчує реакція Нестора Шуфрича на вихід Кравчука з фракції, партія про це не знала, отже,— не планувала. Однак, зважаючи на схильність «есдеків» до використання різних передвиборчих технологій, перспективність формування блоку навколо Кравчука може бути одним з кроків їхньої стратегії.

Дещо пасивно на зміну передвиборчої ситуації в опозиційному полі відреагували конкуренти з блоку Януковича. Справа в тому, що, на відміну від есдеків, «регіонали» довгий час «виїжджають» на рейтингу їхнього лідера, заробленому на минулих виборах. Нещодавно вони навіть не змогли належним чином використати факт звільнення з-під варти голови Донецької облради Бориса Колесникова. Відбуття на відпочинок лідера блоку — Віктора Януковича ще більшою мірою загальмувало активізацію «регіоналів». Однак, як свідчить тенденція, якщо вони дотримуватимуться такої ж стратегії надалі — рейтинг до виборів може суттєво «схуднути». Є над чим — після демаршу Кравчука — замислитись лідерам середніх і малих партій, які поки що не знайшли свого місця в перевиборчих блоках. Коли зростає конкуренція в опозиційному таборі, вони можуть набагато краще використати кон'юнктуру, бо отримуватимуть одразу від двох блоків пропозиції, від яких не можна відмовитись.