Рівняння з трьома... страшними і невідомими

Ольга ХАНТЕР-БЕЗТАЛАННА,

Хрещатик,

04.08.05

М.Гонгадзе: "Я не розумію дій Генпрокуратури. Це мені нагадує події 2003 року, коли близький до відставки пан Піскун заявляв про готовність розкрити справу, але віз і нині там. Я боюся, що він відчуває близькість своєї відставки і робить чергові голосні заяви".

Мирослава Гонгадзе назвала імена ймовірних, на її думку, замовника, радника і керівника убивць Георгія

Слідство у справі Гонгадзе завершено. Принаймні так зрозуміли Генпрокурора в суспільстві. Подібні повідомлення з`являлися в ЗМІ. Тепер "потерпілі й обвинувачувані будуть знайомитися з матеріалами справи." Щоправда, вдова вбитого у 2000 році журналіста, тіло якого з відомих причин досі не можуть поховати, ентузіазмом щодо "ознайомлення" начебто не палає. Принаймні такий висновок могли зробити глядачі "5 каналу", в ефірі якого прозвучав її коментар із студії "Голосу Америки" у Вашингтоні. Наступним кроком у справі Гонгадзе має бути, за словами Генпрокурора Піскуна, суд. Отож виходить, що справу передадуть до суду, незважаючи на те, що досі не затримано обвинувачуваного у вбивстві Георгія Гонгадзе генерала Олексія Пукача. Натомість пан Піскун вже повідомив, куди відправить Пукача, як тільки того буде затримано. А конкретніше — тієї ж миті, як генерала знайдуть та доправлять до прокуратури, він одразу "сідає на лаву підсудних". І це правильно. Якщо є докази його вини. Але вдова Гонгадзе так не вважає. Вона переконана, що справу про вбивство її чоловіка не можна передавати до суду, не маючи у руках самого Пукача. Одне слово, суду без генерала Мирослава Гонгадзе не хоче.

"Справа має бути передана до суду тоді, коли будуть зібрані всі елементи цього злочину, замовники і виконавці",— заявила Гонгадзе, коментуючи заяву Генеральної прокуратури про завершення досудового слідства. Насправді, напевно, важко встановити істину, якщо взагалі таке можливо, за відсутності Пукача. "Поки немає безпосереднього обвинувачуваного Пукача, складно говорити про що-небудь. Яким чином буде доведено, що вони (два інших обвинувачуваних) не зводять наклеп на Пукача?" — пояснила пані Гонгадзе. Тільки ледачий не вбачає тепер аналогії з нещодавнім випадком у ситуації з кілером, який убив колишнього головного фінансиста нашої держави, народного депутата Вадима Гетьмана. Як відомо, той просто відмовився від власних свідчень після визнання його винним. Більше того, обвинувачений Кульов заявив, що покази про причетність до вбивства Гетьмана йому "надиктували" в Генпрокуратурі. Щоправда, панові Піскуну це начебто не заважає довести справу до логічного завершення. Та логіка — річ беззаперечна, якщо вона насправді є.

"Я не розумію дій Генпрокуратури. Це мені нагадує події 2003 року, коли близький до відставки пан Піскун заявляв про готовність розкрити справу, але віз і нині там. Я боюся, що він відчуває близькість своєї відставки і робить чергові голосні заяви",— зізналася Мирослава Гонгадзе. Вона, за її словами, здивована діями Генеральної прокуратури, адже протягом усіх цих жахливих п`яти років від дати вбивства Гії "робилося все для того, аби цей злочин ніколи не був розкритий."

Вона знову заявила, що вважає замовником убивства її чоловіка екс-президента України Леоніда Кучму і переконана, що справа про вбивство Гонгадзе має розглядатися як "справа Кучми", якому можна висунути обвинувачення і по низці інших злочинів. На думку Гонгадзе, тепер є реальний ризик, що справжні виконавці покладають усю провину на Пукача, а заяви Піскуна, що на Пукача надягнуть наручники, "є попередженням йому в жодному разі не повертатися в Україну". "Справу потрібно передавати до суду, але комплексно, довершено, а не шматками",— сказала вона.

Не думаю, що запитання до вдови журналіста, що прозвучали в українській студії, були сформовані абсолютно коректно. Але... саме тому певно можна зрозуміти й можливі наслідки (і для реноме фігурантів також) припущень, що лунали в ефірі. Нічого не змінить ні правда, а ні неправда лише про покійного вже генерала Кравченка...

"У мене досить душевних сил, щоб боротися, і я буду враховувати це у своєму графіку роботи, я буду прагнути бути присутньою при ознайомленні зі справою і на суді також",— сказала Мирослава Гонгадзе. Тим часом Президент України Віктор Ющенко запропонував голові парламентського комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю Володимиру Стретовичу податися на роботу до Генпрокуратури. Про це пан Стретович начебто особисто повідомив "Українській правді". Чи відповідає дійсності інформація про його призначення першим заступником Генпрокурора? "Юридично такого факту не було, але я вже зустрічався з Президентом, він мене уповноважив йти в прокуратуру і наводити там порядок", — сказав Стретович. І пояснив, що і Генпрокурор Святослав Піскун, і сам він тепер у відпустці. Тому після "формального наказу по прокуратурі" він зустрінеться з паном Піскуном, і вони обговорять коло його діяльності. На разі невідомо, чи відбудеться ротація в другому ешелоні керівництва цього відомства, але не виключено, що Стретович увільється в структуру вже в серпні. Нині ж на посаді першого заступника Генпрокурора — Сергій Винокуров. Саме він давав вказівку восени 2000 року вивезти тіло Георгія Гонгадзе з Таращі в той момент, коли колеги Георгія опізнали його, повідомляє "Українська правда".

Учора ж Генпрокуратура прокоментувала заяву Мирослави Гонгадзе з приводу ходу розслідування. Про це інформувала прес-служба Генпрокуратури.

"Поважаючи родину загиблого журналіста, його матір Лесю Теодорівну та дружину Мирославу, ми глибоко співчуваємо їхньому горю. Водночас переконливо просимо утриматися від юридичних оцінок дій Генеральної прокуратури України, що є тиском на хід досудового слідства, і роз`яснюємо, що кримінальна справа щодо вбивства Георгія Гонгадзе не закрита",— йдеться у повідомленні. В документі також уточнюється, що завершено провадження лише першої частини справи щодо безпосередніх виконавців цього злочину.

"На даний час слідча група Генеральної прокуратури України продовжує активні дії, спрямовані на встановлення замовників та організаторів вбивства журналіста.".