Юля-кебаб

Д.Дуцик,

Без цензури (12-18.08.05),

16.08.05

Усім відомо, що Юлія Тимошенко не надто церемониться з тими, хто стає на заваді здійснення її політичних планів. Вона залюбки може перемолоти їх на політичний фарш, ще й посоливши та поперчивши на радість журналістам.

Днями Юлія Володимирівна вирішила зіграти ва-банк. "Я вважаю, що Президент не очолюватиме виборчий список. Це буде політик, який має найвищий рейтинг у суспільстві після Президента. Ризикну припустити, що це буде прем`єр-міністр", - наголосила вона в інтерв`ю газеті "Комерсант".

Поки нема блоку - нема списку

Заступник Голови Ради партії "Народний Союз Наша Україна", лідер парламентської фракції "Наша Україна" Микола Мартиненко відреагував на заяву прем`єрки миттєво. Він заявив, що рішення щодо першого номера списку виборчого блоку ще не ухвалювали. Зрештою, ще й блок офіційно не створено, і коло його можливих учасників також не до кінця зрозуміле. "На відміну від старих часів, коли ключові рішення приймали кулуарно, зараз у владі принципово інша ситуація. Іде відкрите обговорення, дискусії відбуваються навіть на найвищому рівні. Кожен має право на власну думку: Юлія Володимирівна висловила свої міркування щодо фігури на чолі виборчого списку блоку владних партій, раніше я висловлював свою позицію щодо очолення виборчого списку Віктором Ющенком", — додав Микола Мартиненко. Але всі прекрасно розуміють: хай би хто що казав — останнє слово буде за Президентом. А для Віктора Андрійовича амбіційна заява Юлії Володимирівни мала б стати сигналом для серйозних роздумів. Адже одна справа, коли подібні заяви злітали з вуст віце-прем`єра Миколи Томенка, навіть за згодою з Ю.Т., і зовсім інша — коли з її вуст. Адже Президент усе-таки ще не сказав остаточного "ні" тим, хто вважає, що очолити виборчий список має саме він. Очевидно, Юлія Володимирівна зрозуміла свою помилку, бо одразу ж почала спростовувати сказане. "Я не заявляла про те, що очолю передвиборний блок. Із мого боку це було певним прогнозом на майбутнє. Мені для цього необхідно спочатку проконсультуватися з Президентом", — сказала вона в коментарі 5-му каналу.

Хто кого "перебільшить"?

Коли Віктор Ющенко став Президентом України, усі розуміли, що прем`єром у цьому випадку буде Юлія Тимошенко. І не тільки тому, що між ними була гласна чи негласна домовленість. Це була революційна необхідність того часу. Інакше народ не зрозумів би свого лідера. Але чи знав Віктор Андрійович, яку бомбу уповільненої дії для себе особисто він підкладає? Про це він мовчить. І найближчим часом, напевне, й не скаже. Адже в нього є свій план — і він робить послідовні кроки, щоб його реалізувати. Йому потрібно, щоб політичні сили, які виступили його союзниками на президентських виборах, виграли й парламентські вибори та сформували більшість у Верховній Раді. Тільки так, вважає Президент, він зможе реалізувати свою програму масштабного реформування країни. Політичні ж події показують, що не всі соратники так близько до серця приймають ідеї Президента. А в багатьох із них є й свої потаємні мрії.

Цікаво, що обоє — і Президент, і прем`єрка — говорять про необхідність створення більшості. Але ризикнемо припустити, що мають на увазі різну більшість. Вище ми вже зазначали, для чого потрібна більшість Вікторові Ющенку. Юлії Тимошенко така більшість потрібна для зміцнення своїх позицій. І особливо вона їй буде потрібна в наступному парламенті, якщо конституційна реформа набере чинності. Тільки таким чином вона знову зможе сісти в крісло прем`єра, але вже з набагато ширшими повноваженнями. Бо ніхто не сумнівається в її амбіціях. Остання її заява тільки їх підтверджує. Але в політиці, як у лісі: або ти когось, або тебе...

Краплена карта в гіпюровому рукаві

Ця карта, яку начебто приховала Юлія Тимошенко, у всіх на виду — це політична реформа. Усі знають, що фракція Ю.Т. у парламенті не голосувала за зміни до Конституції. Більше того, Юлія Володимирівна навіть заявляла, що депутати готують звернення до Конституційного Суду щодо легітимності прийняття таких змін. Прем`єрка в одному зі своїх інтерв`ю сказала, що, мовляв, питання необхідності подання в КС із приводу конституційної реформи ще вимагає розгляду. І додала, що після парламентських виборів потрібна "глибока, системна, консолідуюча реформа". Однак днями вона знову різко розкритикувала конституційну реформу в інтерв`ю "Комерсанту".

Очевидно, що використає Юлія Володимирівна свою карту тоді, коли зрозуміє, що вона не має шансів стати прем`єром в умовах реформованої системи влади. Тоді їй не залишиться нічого іншого, як продовжити боротьбу за президентське крісло, розгорнувши широку кампанію за перегляд унесених у Конституцію змін.

Ситуація може розгорнутися і з точністю до навпаки. Наприклад, політичний консультант Володимир Грановскі не виключає: якщо Тимошенко відправлять у відставку, вона може звинуватити Ющенка та його оточення в узурпації влади й розгорнути кампанію вже на захист політреформи.

А про відставку леді Ю останнім часом говорять дедалі частіше. Тижневик "Дзеркало тижня" взагалі оприлюднив інформацію про начебто домовленість між Ющенком та Кінахом про те, що останній замінить свою нинішню шефиню на посаді восени й до парламентських виборів залишатиметься таким собі тимчасовим прем`єром. Щоб дізнатися, чи правда це, залишилося чекати недовго. Не знаю, як яблука та груші, але сенсації цієї осені вродять щедро. Не виключено, що самій Тимошенко відставка була б на руку. Адже вона тоді звільниться від будь-яких зобов`язань перед Ющенком і зможе повернутися у звичний для неї образ опозиціонерки-революціонерки. Проте трохи попсувати їй життя можуть декілька речей, про які мова піде далі.

"Пташки гнізда Дніпропетрова"

Першим, хто може серйозно відкоригувати імідж прем`єрки, — це Павло Іванович Лазаренко, який очікує до кінця цього року отримати виправдувальний вирок та повернутися в Україну. Юлія Тимошенко була його вихованкою й у велику політику випурхнула саме з його гнізда. Щоправда, потім, коли для Павла Івановича настали не найкращі часи, вона зробила все можливе, щоб вийти з його тіні. Декілька років тому тільки лінивий не писав про чай, який пила Юлія Володимирівна разом із Кучмою.

Звичайно, ніхто не знає, у тому числі й Тимошенко, що там у Лазаренка на думці. Може, він сприйняв поведінку колишньої своєї соратниці як звичайну жіночу слабкість і давно все пробачив, а може, й ні. Саме тому повернення екс-прем`єра в Україну Юлії Володимирівні має бути найменше вигідне.

"Приватна справа Тимошенко"

Не варто зачиняти двері для представників із колишньої влади, якщо вони остаточно розпрощалися зі своїм минулим. Для когось може стати новиною, що це позиція Юлії Тимошенко. Критерії того, хто і як розпрощався з минулим, а хто ні, — справа дуже суб`єктивна. Про це свідчить хоча б той скандал, який пережила фракція "Батьківщини" у зв`язку з виходом Степана Хмари на знак протесту проти приходу якраз таких-от колишніх.

Свідомо чи несвідомо, чи з вини своїх радників, Тимошенко може добряче попсувати собі імідж окремими зв`язками, наприклад, із групою "Приват". Бо в людей, які трохи розуміють ситуацію, виникає риторичне запитання: чим олігарх Коломойський відрізняється від олігархів Ахметова та Суркіса? І чи додасть користі Україні звичайна зміна декорацій, коли місця одних одіозних фігур займуть інші не менш одіозні фігури?

Або чого варті розмови про те, що Тимошенко начебто хоче повернути в уряд Юрія Бойка, колишнього голову НАК "Нафтогаз України", про "демократичні" методи роботи якого та про начебто його зв`язки із групуванням Семена Могилевича, який зараз у розшуку, ходять цілі легенди.

Звичайно, це справа Тимошенко — вибирати собі партнерів. Але прем`єрка мала б подумати, що її неоднозначні зв`язки можуть вплинути не лише на її імідж, й на імідж країни, яку вона сьогодні представляє.