Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  19.06.2026
  Статьи

Версия для печати


"Специ"

Діана Дуцик,

Без цензури (12-18.08.05),

16.08.05

Петро Олексійович Порошенко, мабуть, хотів як краще, а вийшло як завжди. Сам собі удружив, налаштувавши проти себе не тільки людей Юлії Тимошенко, що не дивно, а й тих, які принаймні в стосунках із секретарем РНБОУ дотримувалися нейтральної, якщо не дружньої позиції.

Петро Порошенко вирішив виступити за кардинальну реформу правоохоронних органів і спецслужб. "Нині ні СБУ, ні МВС, ні органи прокуратури, ні інші правоохоронні органи та спецслужби України у своєму нереформованому, фактично радянському стані не здатні протистояти новим загрозам", – заявив секретар РНБОУ. Більше того, він сказав, що ці органи "подекуди самі створюють загрозу національній безпеці". На горіхи від Порошенка дісталося й Міноборони, бо, виявляється, потрібні "кардинальні зміни до воєнної доктрини та стратегії реформування Збройних сил". І яка муха вкусила Петра Олексійовича? Здається, такі стратегічні рішення – це прерогатива Президента.

Відповідь не забарилася. Міністр оборони Анатолій Гриценко м`яко попросив Петра Порошенка не лізти в чужий монастир зі своїми правилами та порекомендував йому "утримуватися від легковагих коментарів із ключових питань військового будівництва та військової політики держави", оскільки це може негативно вплинути на імідж держави.

Реакція СБУ була різкішою. "На нашу думку, "створюють загрозу національній безпеці" не правоохоронці, а саме подібні заяви з вуст секретаря РНБО", – мовилося в поширеній від прес-служби СБУ заяві. А ще в СБУ вважають, що слова Порошенка суперечать діям Президента, який нещодавно підтримав нову концепцію й підписав указ про реформування СБУ, і що взагалі не треба плутати загрози національній безпеці із власними інтересами. Ну з ким не буває? У нас узагалі зараз демократія: кожен балакає, що хоче, а "за базар отвєтіть" нема кому.

Треба сказати, що конкуренція між усіма переліченими відомствами існувала завжди, і внутрішніх суперечок також вистачало. Проте щоб так, на весь загал... Іміджу нам це й справді не додає. Уже й так деякі європейські газети змінили свій пафосний тон на статті про "гнилі апельсини". Так що варто нашим державним мужам думати перед тим, як щось говорити. Бо, як кажуть, "за дєржаву обідно". Усе-таки не дарма ж ми на Майдані стояли. Хочеться, щоб гордість за країну була не скороминущою. І щоб поважали нас не тільки за Помаранчеву революцію. Зрештою, якщо ті знаменні події не буде підкріплено конкретними справами, то їх чекає просто забуття.

Тож не словом, а ділом!

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0