Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  19.06.2026
  Статьи

Версия для печати


Привіт від уряду

В.Писанська,

Голос України,

10.08.05

Інфляція зростає швидше, ніж її устигає фіксувати Держкомстат.

Звернули увагу? Показники інфляції, за повідомленнями Держкомстату України та Міжнародного валютного фонду, істотно відрізняються. Держкомстат повідомив, що за перше півріччя інфляція становила 6,4%, а МВФ, що 15% — відповідно до червня минулого року. Уряд не спростував цього, бо з МВФ не посперечаєшся. Тож інфляція зростає швидше, ніж її устигає фіксувати Держкомстат.

Фахівці констатують, а громадяни переконуються, що ціни зростають не лише на бензин, а й на інші товари. І вже ніхто не заперечує, що до кінця року вони будуть ще вищими. Тим часом Юлія Тимошенко пообіцяла знизити ціни на цукор до 3 грн.20 коп. — та ще й, за її словами, ринковими методами. Але вона й не приховує, що це станеться за рахунок збуту тростинного цукру-сирцю (до речі, на завезення його в Україну потрібна згода Верховної Ради, а її не було). Тобто уряд штучно знижуватиме ціну шляхом демпінгу. Чи треба пояснювати, що демпінг карається у всьому світі й що ринком у цьому разі не пахне: "наша Юля" знову намагається перевести економіку на ручне управління. Але сталося: через витік інформації виробники та посередники підвищили ціну на цукор, зниження якої призведе до необоротних процесів...

Що відбувається в уряді? У зв`язку з цим доцільно згадати інтерв`ю міністра економіки Сергія Терьохіна ("ГУ", 10.02.05), де він сказав, що коли виробник підвищує ціни на одну копійку, то його фіскальні зобов`язання (держподаток) автоматично збільшуються на дві копійки. В цьому разі держава зацікавлена у зростанні цін. Але хіба не нова влада як пріоритет задекларувала курс на соціальну політику, що виключає такий розвиток подій?

Коли так, то уряд мав би дбати про зростання виробництва, що забезпечило б гідне життя громадянам за умови їхньої добросовісної праці: всі багаті, а ціни не зростають. У такому разі (за скориговано збільшеного на 10 млрд. грн. держбюджету) зростання виробництва мало б сягнути до 20% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Що маємо нині? Статистика свідчить, що з кожним витком цін темпи зростання виробництва падають у геометричній прогресії: вони знижуються швидше, ніж підвищуються ціни. Ось чому приріст ВВП за шість місяців знизився з 6,5% у січні до 4% у червні. Це свідчить, що уряд перейшов на політику інфляційного наповнення бюджету: починаючи з другого півріччя шлюзи для зростання цін відкрито, і в цьому бурхливому потоці може захлинутися вся економіка України. А першим поштовхом стало підвищення вартості залізничних перевезень. Уряд, однією рукою ощасливлюючи нас підвищенням зарплат і пенсій, другою забирає їх назад. Розрекламоване владою диво соціальної політики звелося до банальної моделі випереджального підвищення зарплат і пенсій перед наступним зростанням цін та інфляційного наповнення бюджету. Тож сам Кабінет сприяв кризі виробництва, що означає повернення у країну бідності. А може, уряд і не збирався боротися з нею?

А низька ціна на солодкий продукт, обіцяна Юлією Тимошенко... Фахівці твердять, що саме в такий спосіб буде знищено цукрову промисловість — на радість конкурентам на світових ринках. На жаль, ні для кого не стало уроком перше встановлення квот кілька років тому, що призвело до порізки на металобрухт половини українських цукрових заводів. Тепер от є загроза, що туди само відправимо й другу половину.

...Ще донедавна ми пишалися, що Україна продукує три власні повноцінні валюти: пшеницю, олію і цукор. Може статися, що залишиться дві.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0