Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.07.2025
  Статьи

Версия для печати


Особливості передвиборної економіки

М.Калашников,

Без цензури (29.12.05-04.01.06),

30.12.05

Урядування першого постреволюційного прем`єр-міністра Юлії Тимошенко запам`яталося перманентними кризами.

Економіка – не лише слово жіночого роду. У неї жіночий характер. А в української – навіть підлітковий, адже має на роду всього 15 років і тільки-но вчиться поводженню із чоловіками, яких у владі більшість. Та й із жінками цього року не склалося. Урядування першого постреволюційного прем`єр-міністра Юлії Тимошенко запам`яталося перманентними кризами: м`ясна, бензинова, цукрова йшли одна за одною. Для пояснення зростання ціни на всі ці необхідні речі уряд знаходив об`єктивні причини. І проблеми вирішував не тактичним і навіть не стратегічним шляхом, а операційно, тобто локально. На деякий час навіть долав. У процесі чого ставало зрозуміло, яка причина спровокувала кризу – економічна чи все-таки політична. Відрізнити їх дуже просто – економічні проблеми так і залишилися невирішеними. М`ясо не подешевшало (на ринках просять мінімум по 22, максимум по 35 гривень за кіло), хоч як намагався уряд перекрити кисень перекупникам. Бензин не подешевшав (на АЗС цінник 4.05 або 4.10 не змінюється півроку), хай навіть Верховна Рада ухвалила нульове мито на ввезення нафтопродуктів. Щоправда, цукор значно подешевшав, але зрештою економічного складника в цукровій кризі не було.

Криза року – злет курсу гривні, також за урядування Тимошенко. Тоді українці, які традиційно довіряють більше іноземній валюті, за одну ніч утратили п`ять відсотків своїх заощаджень. Офіційна версія – укріплення національної валюти, неофіційна – стримання інфляції, яка ризикувала перестрибнути всі можливі планки. У підсумку інфляції запобігли, але ж своїх грошей люди так і не повернули: до кінця року курс тримається на квітневій позначці – 5,05. Щоправда, уже новий уряд обіцяє збільшити його наступного року до 5,20.

Угода року – безперечно, продаж найбільшого в Європі металургійного гіганта – "Криворіжсталі". Цьому передувало довге складання чорних списків на реприватизацію, що відлякало від України іноземних інвесторів. Вони про це так і заявили. На першому цьогорічному економічному форумі – міні-Давосі. Проте продаж "Криворіжсталі" після приходу уряду Єханурова та відмова останнього від радикальних кроків трохи поліпшили ситуацію в цьому напрямку.

Цього року вираз "три веселі букви" набув, крім традиційного, ще одного значення – СОТ. Україна підійшла до неї настільки близько, що ледь не вступила. Проте так і не встигла. І чиновники, і народні обранці, і економічні експерти в причинах провалу одноголосні – через велику заполітизованість цього питання. Із дудками, сварками та бійками депутати не дозволяють країні інтегруватись у світову торгівлю. Зате начебто відстоюють національні інтереси, бо Україна до цього все одно, кажуть вони, не готова.

Крім цього, за останні місяці року 2005-го українці вивчили, мабуть, усі прізвища керівництва "Газпрому", а також навчилися вимовляти на одному подиху "туркменбаші". Газові скандали слідували один за одним: звинувачення Росії в несанкціонованому відбиранні газу зі сховищ (газ згодом знайшовся, але неприємний осад залишився), вимоги Туркменістану сплачувати живими грішми, а не протигазами та гумовими чоботами. А під ялинку "Газпром" вирішив покласти українцям нові ціни на газ. Утім, навіть у цьому питанні можна знайти позитив: Україна нарешті вчиться відстоювати свої інтереси.

Зате ми матимемо повноцінний бюджет на наступний рік, який ухвалили в останній момент, за 10 днів до новорічних свят. Гроші на вибори країні потрібні. Власне, під цим девізом проходили всі економічні перипетії 2005 року.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0