Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.07.2025
  Статьи

Версия для печати


Бюджет-2006: хоч і "з відразою", але...

Богдан Петренко,

Демократична Україна,

22.12.05

Сьогодні, коли в економці склалася і так складна ситуація, коли "тисне" фактор виборів, діяти революційними шляхами, як це відбулося з торішнім бюджетом, неможливо.

20 грудня Верховна Рада все-таки змогла ухвалити бюджет на наступний рік. Його доходи становитимуть 124.422.631 гривню, а видатки — 136.509.735,7. Це відповідно на 18 і 22 мільярди більше, ніж минулого року. 2,5% ВВП — дефіцит. Шлях, який парламент подолав, щоб ці цифри стали законом, виявився нелегким.

Відповідно до Бюджетного кодексу головний фінансовий документ мають ухвалити ще до 1 грудня. Однак за всю історію цього документа, тільки один раз бюджет — на 2004 рік — з`явився вчасно. Навіть більше, бюджет-2006 у цьому плані не з найгірших — бо цього року його ухвалено на три дні раніше, ніж минулорічний. До речі, теж передвиборний. Можна довго розмірковувати, що призвело до позитивного результату: чи то вмовляння Володимира Литвина ("шановні колеги, хоч із відчуттям відрази, але голосуйте!"), чи погрози голови ЦВК Ярослава Давидовича, що в разі неприйняття бюджету вибори може бути зірвано, бо грошей на кампанію виділити не зможуть. Та факт залишається фактом: країна вступить у новий рік із бюджетом. А депутати не будуть "святкувати" бюджет і Новий рік у залі засідань (на що натякав спікер).

Здавалося, після цього всі мали лишитися задоволеними. Але вибори ж не за горами, тому першими невдоволення висловили опозиціонери. Зокрема член СДПУ(о) Нестор Шуфрич заявив, що "бюджет був роздачею слонів" — уряд "погоджувався на все", аби тільки його ухвалили. Та судячи з того, що закон лише з третього разу назбирав мінімум у 226 голосів, мабуть, усе-таки не з усім уряд погоджувався. Представник Партії регіонів Ярослав Сухий сказав, що наступного року з виконанням цього бюджету виникнуть "великі проблеми". "Повним провалом соціальної політики" назвала документ Юлія Тимошенко, заявивши при цьому, що він "пролобійований основними фінансово-промисловими групами". Не всі були в захваті й у таборі тих, хто голосував "за". Зокрема член УНП Григорій Манчуленко видав "на-гора" цілий перелік вимог фракції, однак усе-таки підсумував: "Ми розуміємо, що краще дещо гірший бюджет, ніж ніякого". Багато невдоволених лишилось і високим дефіцитом — 2,5 % ВВП. Однак, як заявила в. о. голови бюджетного комітету Людмила Супрун, "норматив європейських країн — 3%, тому ризиків для економіки наш дефіцит не несе". Олександр Мороз назвав бюджет "недосконалим, але оптимальним на сьогодні варіантом". Як бачимо, чимало політиків як з одного, так і з другого боку схиляються до думки, що цей бюджет "не доживе" до кінця наступного року. Бо, відповідно до конституційних змін, наступний парламент формуватиме уряд, а зміна команди потребуватиме й іншого фінансового плану діяльності.

Однак, якщо це й відбудеться, то аж через півроку. Отже, до середини наступного року країна житиме за бюджетом, який ухвалено. І через те варто було б звернути увагу, хто з політиків лишився задоволеним. Перші — представники пропрезидентської коаліції. І не тільки тому, що їм ніхто не дорікатиме у провалі бюджетного процесу. Тепер, коли річна "фінансова конституція" є, уряд зможе працювати за оновленою програмою, а не діяти за планами, окресленими минулим бюджетом. І ще одне. Останнім часом почала активно мусуватись інформація про збір підписів за відставку уряду Юрія Єханурова. Звичайно, це було нічим іншим, як засобом тиску на Кабмін. Однак тепер, коли бюджет підтримано хоч і незначною, але все-таки більшістю, Прем`єр може бути впевнений, що здійснити операцію "вотум недовіри за провалений бюджет" не вдасться. Другий, хто може не приховувати задоволення,— це спікер парламенту. Тому, що не в останню чергу саме завдяки йому закон зміг зібрати свій необхідний мінімум, і тому, що надання суттєвих дотацій селу може стати козирною картою для екс-аграрної партії під час виборчих перегонів.

А тепер, нарешті, про народ. Перше — подарунок отримали ті, чиї зарплати нараховуються від розміру мінімальної. Бюджетом передбачається зростання зарплатного мінімуму з січня — до 350 гривень. Сьогодні цей показник становить 332 грн, а в січні 2005-го він дорівнював 262 грн. Тобто порівняно з минулорічним січнем мінімальна зарплата збільшується на 22%. З липня планується досягти 375, а в грудні — 400 гривень. Рівень прожиткового мінімуму, на відміну від минулого року, теж змінюватиметься: з 1 січня — 453 гривні (зараз — 423), з квітня — 465 із жовтня — 472. Що цікаво — надбавок із березня не заплановано, отже, "купівлі" виборців бюджетними грішми не передбачається. Друге — бюджетом передбачено 30 мільярдів гривень видатків на розвиток. Це, за словами Людмили Супрун, гроші, які підтримуватимуть зростання економіки. Значної уваги приділено селу. В три рази, порівняно з минулим роком, було збільшено дотації для АПК. Причому цього разу запроваджено новий принцип фінансування сільських господарств. Відповідно до заяв в. о. голови бюджетного комітету, цей принцип дасть змогу фактично без чиновників, без вимагання з їхнього боку хабарів фінансувати село напряму "на посіяний гектар і на вирощений кілограм м`яса". На дев`ять мільйонів гривень збільшилися субвенції місцевим бюджетам. Сума, яку виділено на охорону здоров`я, вперше за роки незалежності зросла до 3,6% ВВП. На ремонт і реконструкцію автомобільних доріг передбачено шість мільярдів.

Звичайно, в багатьох питаннях бюджет на 2006 рік може й не відповідати чиїмсь очікуванням. Однак сьогодні, коли в економці склалася і так складна ситуація, коли "тисне" фактор виборів, діяти революційними шляхами, як це відбулося з торішнім бюджетом, неможливо. Може, це і принесло б пару відсотків голосів на виборах, але, значно б відкинуло назад нашу економіку. Тим більше, як казав під час обговорення Микола Поровський, пославшись на досвід роботи у Верховній Раді трьох скликань, "немає меж досконалості бюджету". І до кінця наступного року депутати зможуть внести до нього не одну правку.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0