Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.07.2025
  Статьи

Версия для печати


"Криворіжсталь" місцевого масштабу

В.Слєпцов,

"2000" (23-29.12.2005),

23.12.05

Місцева влада ніколи не відрізнялася особливою повагою до закону, а останнім часом ніби з ланцюга зірвалася.

Воістину немає меж вигадкам чиновників. Як відхопити ласий шматок і почуватися при цьому в повній безпеці? У Великій Багачці, що на Полтавщині, винайшли новий спосіб проведення торгів.

З 1995 року орендувала приміщення типографії приватний підприємець Людмила Джос. Завдяки її старанням будівля, якій нині 103 роки, була капітально відремонтована. Нині в ній розмістився магазин "Корона", працюють 8 осіб. Це єдина торговельна точка в районі, яка має широкий асортимент харчування та промислових товарів для дітей. У рік до бюджетів усіх рівнів від неї надходить 20 тис. грн. податків. Людмила Джос як справжній дбайливий господар кожну вільну зароблену копієчку вкладала в реконструкцію найманої будівлі, яка раніше відносилась до обласної, а тепер — до районної комунальної власності. За 10 років на ремонт пішло близько 27 тис. грн., що перевищує половину її оціночної вартості. Крім того, регулярно виплачувалась орендна плата. А це 16 тис. грн. — сума, рівна балансовій вартості приміщення.

Термін оренди закінчується в жовтні 2006 року, після чого Л.Джос хотіла викупити будівлю, яка знаходиться в людному місті. Ця обставина, здається, і зіграла злий жарт із підприємцем.

Районна рада, якій належить приміщення, вирішила продати його негайно. Та чи має вона на це право, поки чинний договір оренди? Депутати вважають, що має. Як розповіла мені Людмила, керівництво райради грубо проігнорувало її право на першочергову приватизацію, заявивши, що першочергове не означає ексклюзивне.

Був оголошений конкурс по продажу колишньої типографії. Головним претендентом на її купівлю, запропонувавши 50 тис. грн., стало приватне підприємство "Урожай". Його директор, депутат райради, як говорять у Великій Багачці, доводиться кумом і добрим приятелем нинішньому високопосадовцю області, вихідцю з цього райцентру.

В результаті депутатська комісія, на яку, до речі, навіть не запросили директора друкарні, на балансі якої перебуває приміщення, рекомендувала сесії райради прийняти рішення про продаж об`єкта вищевказаному підприємству.

На сесію, яка повинна була остаточно прийняти рішення, Людмилу Джос прийшли підтримати колеги. Вони задавали голові профільної комісії райради неприємні запитання на кшталт: чи не порушують депутати в даному випадку закону? Яка необхідність так поспішати?

Пристрасті спалахнули настільки, що голова райради Іван Лещенко пообіцяв оголосити перерву і зібратися після неї в тісному депутатському колі, без сторонніх. Він неодноразово переривав промовців, які виступали на підтримку Л.Джос, та погрожував авторитетним і заслуженим людям виставити їх із зали. Звернення підприємців до депутатів, які заявили про свою солідарність з нею, залишилося без уваги. Головним аргументом у суперечці виявилась кругленька сума, яку запропонував директор "Урожаю" П.Комар. Результати таємного голосування такі: 20 депутатів за те, щоб будівля дісталась йому, 12 — щоб вона залишилась за Л.Джос.

Громадськість Великої Багачки хвилює питання: в чому причина такого відвертого ігнорування закону? Місцева влада ніколи не відрізнялася особливою повагою до нього, а останнім часом ніби з ланцюга зірвалася.

Одні пояснюють це високим статусом її покровителя (першого заступника Полтавської облдержадміністрації Віктора Іноземцева), інші — страхом перед виборами. Адже в такій теплій депутатській компанії після березня 2006 року можна і не зібратися.

А значить, відбирай у беззахисних все що можна, хапай, до чого дотягнешся, поки є час. Один із учасників сесії кинув спересердя: "Ось і у нас тепер є "Криворіжсталь" місцевого масштабу".

Моральності, про яку так багато говорить Президент, місцева влада вчиться у центральної. А прикладів для наслідування більше ніж достатньо. Хто ж захистить жінку-підприємця?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0