Обдурені діти

Андрій Кузьмін,

Без цензури (02-08.12.05),

06.12.05

Л.Синюта: "Корумповані чиновники мало того, що поставили в нерівне становище сільських і міських дітей, іще й просто обкрадають їх".

У райцентрі Корюківка Чернігівської області виник конфлікт навколо організації безкоштовного харчування учнів-чорнобильців. У ньому задіяні приватний підприємець, підприємство "Громадське харчування" та місцеве управління праці, що розпоряджається "чорнобильськими" грішми. Бізнесмен Людмила Синюта впевнена, що корумповані чиновники мало того, що поставили в нерівне становище сільських і міських дітей, іще й просто обкрадають їх.

Кінець монополії

Про історію з організацією харчування для учнів шкіл, розташованих у зонах, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, мені розповів звільнений ще 1998 року за зайве правдолюбство колишній мер Корюківки Анатолій Савченко.

- Щороку в Корюківскому районі відбувається тендер на обслуговування трьох міських і п`яти сільських шкіл. Раніше ніякої альтернативи не було - тендер незмінно вигравало колишнє державне, а нині госпрозрахункове підприємство "Громадське харчування". За нової влади альтернатива нарешті з`явилася - тендер на постачання продуктів у чотири сільські школи виграла приватний підприємець Людмила Синюта, - розповідає Анатолій Іванович.

Слід зазначити, що годувати міських дітей вигідніше - їх більше. Для порівняння: у трьох школах райцентру 1788 учнів, а в селах Савенки, Хотіївка, Бреч і Рибинськ, які обслуговує Людмила Синюта, їх лише 243. До речі, найбільшу районну школу - у селі Сядрин (там 145 дітей) - без усякого тендера віддали чомусь "Громадському харчуванню".

За законом, на харчування дітей-чорнобильців віком від 6 до 10 років держава має надавати на день 4,25 грн., від 10 до 14 років - 5,10 грн., старшокласників - 5,90. Але це за законом. А насправді із цією метою надають певні суми, від яких організатори харчування й танцюють. Наприкінці серпня на нараді в райвно дійшли висновку, що реальна сума харчування однієї дитини на день ставить у середньому 3 гривні 18 копійок.

- Наприкінці жовтня приходжу в райвно, мене запитують: "А ви дітей теж на 4-5 гривень годуєте, як і "Общепіт"?" - розповідає Людмила Синюта. - Ми, як і раніше, - на 3,18. Я обурилася, телефоную в районне управління праці: "Чому це на сільську дитину надають на 2 гривні менше, ніж на міську? Чим вона гірша?" Я вимагала відшкодувати відсутню суму за два місяці. Лідія Василівна, начальник управління, сполошилася й сказала: "Давайте ви годуватимете своїх дітей до кінця року на 4 гривні, а Віра Іванівна, директор "Громадського харчування", - на 3 гривні". Але днями надійшла вказівка: усіх дітей, і міських, і сільських, годувати на 2 гривні 90 копійок.

Менше, та краще

У Корюківському райвно підтвердили, що сільських дітей порівняно з міськими торік було ущемлено в правах: у вересні Людмила Синюта годувала учнів у середньому на 3,18 грн., тоді як Віра Полторацька - на 3,91 грн. У жовтні відповідні суми становили 3,19 та 4,48. "Це несправедливо", - сказали в райвно.

Хоч і несправедливо, але в тому, що учень харчується краще, нічого поганого немає. Але коли я порівняв меню міських і сільських шкіл, виявилося, що в райцентрі на більшу суму учні харчувалися набагато гірше. От, приміром, вересневе меню одного дня у школі, яку обслуговує Людмила Синюта: суп гречаний із куркою, смажена риба з рисовим гарніром, салат, хліб, яблучний сік, вафля. Загальна вартість - 3,08 гривні. А ось меню у школі, яку обслуговує підприємство "Громадське харчування": варені сосиски з пюре, салат, хліб, какао, булочка. Загальна вартість 3,89 гривні. У жовтні вартість їхнього обіду сягала 5 гривень, але при цьому перших страв у меню ніколи не було.

- Гроші на харчування дітей явно списують, - каже Анатолій Савченко. - Ціни виставляють просто нереальні. От дивіться: 100 грамів сосисок - 2 гривні 58 копійок. Це 26 гривень кіло! Смажена риба - 23 гривні. Та в нас свіжа максимум 6 гривень коштує! Якщо в день на різниці цін отак "відмивати" хоча б по гривні, то на місяць "Громадське харчування" заощаджує майже 50 тисяч гривень. Як ви думаєте, куди йдуть ці гроші?

Ми вирушаємо в Корюківську гімназію. Анатолій Савченко прискіпливо з`ясовує в учителів, якого розміру була вчора на обід сосиска. Виявилося, що маленька, і, як кажуть у народі, "паперова". Колишній мер пояснює, скільки, судячи з документів, вона коштує. Директор гімназії Віра Якушина злиться й заявляє, що вона вже точно не вибирає, чим дітей годують.

Директор "Громадського харчування" Віра Полторацька розповідає, як вони не шкодують ні сил, ні грошей, щоб дітки їли добре, а різні псевдоправдолюбці їм тільки заважають. "Ви б краще подивилися, як Синюта своїх учнів годує - вона ж м`яса дітям не дає. А ще ми з нею в нерівному становищі: Синюті дозволено ставити націнку на свої продукти 30%, а нам - усього 27%", - каже Віра Іванівна.

Те, що Людмила Синюта не годує учнів м`ясом, судячи з меню, - чистої води неправда. Так само, як і нібито надзвичайні націнки: відповідно до наданих мені документів, вона становить від 10 до 18%.

Передплата та приховані платежі

Не зовсім щирою була й глава районного управління праці Лідія Верещако. Спочатку вона спростувала підтверджену в райвно інформацію про те, що дітей у вересні-жовтні було наказано годувати на 3,18 гривні на день. "Ми не можемо планувати заздалегідь, бо не знаємо, скільки буде надано грошей на харчування", - сказала Лідія Василівна.

Насправді - можуть. По-перше, інакше на листопад ніяк би не з`явилася цифра 2,9. По-друге, Лідія Верещако відразу стала собі суперечити, пояснюючи, чому в міських школах учнів можна годувати не на 3,18, а на 4 гривні й більше: "Діти хворіють. Якщо в селах на день не приходить десять чоловік, то в місті - триста. Тому "Громадське харчування" може нагодувати своїх школярів на суму, більшу за встановлену". Може, це й так, але виникає питання: чому це два місяці поспіль у трьох школах Корюківки хворіють діти?

Надану райвно інформацію про те, що в жовтні Людмила Синюта годувала учнів на 3,19 грн., а Віра Полторацька - на 4,48, Лідія Верещако також спростувала: "Я не знаю, як вони там рахували, але в нас за документами виходить, що вартість дитинодня в Синюти - 4,96".

За папером, який, як відомо, стерпить усі, дійсно виходить так. Якщо додати до цифри 3,19 вартість кількох тонн картоплі й мішків цукру, куплених підприємцем за заявкою сільських шкіл. Але який стосунок до реальної вартості харчування мають продукти, що зберігаються в шкільних підвалах, незрозуміло.

За словами Віри Полторацької, гроші за організацію безкоштовного харчування їм перераховують за фактично надані послуги. Тобто спочатку "Громадське харчування" і Людмила Синюта надають відповідні документи - скільки витрачено, а потім ці гроші їм відшкодовують. За перший місяць навчального року "Громадському харчуванню" мали відшкодувати 153708 гривень, підприємцеві - 21579 гривень. Але от що випливає з акта про оплату за вересень.

Людмилі Синюті 29 вересня було відшкодовано 14771 гривню - тобто 68% від необхідного. "Громадському харчуванню" гроші відшкодовано копійка в копійку - 153708 гривень. Але найцікавіше те, у який спосіб це було зроблено.

Перший транш (15543 гривні) виплачено 1 вересня. Тобто було здійснено передоплату (а гроші, як сказала сама Віра Полторацька, мають перераховуватися за фактом). Решту грошей було виплачено в один день, 29 вересня, трьома траншами - по 43195, 47548 й 47421 гривні. Як відомо, коли переказують суми, вищі ніж 50 тисяч гривень, вони потрапляють у поле зору контрольних органів - що за гроші, звідки взялися, як їх витратили. Виникає питання: чому гроші за організацію безкоштовного харчування "Громадському харчуванню" переказали так, щоб не виникало зайвих питань? Що приховувати такій шанованій державній структурі, як районне управління праці?

Людмила Синюта вважає, що відповісти на ці питання має прокуратура. І бажано, не районна: Корюківка - містечко невелике, усі одне одного знають. І коли рука руку миє, правду віднайти дуже непросто.