Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.07.2025
  Статьи

Версия для печати


Один тролейбус для всієї України

Олег Петренко,

Вечірній Київ,

07.12.05

І.Плющ: "Новій владі, на превеликий жаль, ви не цікаві. Бо Кучма мало робив, але хоч приходив".

"Новій владі, на превеликий жаль, ви не цікаві. Бо Кучма мало робив, але хоч приходив", - обурився Іван Плющ, коли завітав на загальні збори Асоціації міст України та громад (АМУ) й не побачив у президії ні Президента, ні жодного урядовця.

Щоправда, один міністр — Павло Качур — таки прийшов, запізнившись. Захищаючи перед чотирма сотнями делегацій від мерій українських міст проект держбюджету, міністр здебільшого хвалив свою сферу — будівельну. Сказав, що гроші підуть на технології, що зекономлять п`ятнадцять відсотків енергії, тепла. "Може й так, якщо зими не буде", — недовірливо зауважив Плющ. Іван Степанович нагадав, що про Європейську хартію місцевого самоврядування говорять у владі з 1992 року, закон відповідний ухвалили, але й досі місцеве самоврядування "або затискують у вертикаль, або перекладають на нього всю вину".

Звісно, можна дорікнути й Іванові Плющу — двічі голові Верховної Ради — за те, що чимало муніципальних законопроектів парламентарії роками перекладають із шухляди в шухляду і не ухвалюють. Але він "хоч приходить". Прийшов на розмову з міськими головами й народний депутат Валерій Пустовойтенко, пропонував створити лобі у Верховній Раді. Прикро, що не додумався до цього, коли був прем`єром. Як любить казати той же Іван Плющ, місце сидіння визначає спосіб мислення. Це, схоже, стосується й Анатолія Матвієнка, який запропонував не політизувати зборів АМУ, не "розхитувати човен", хоч сам ще рік тому захищав самоврядування, очолюючи профільний парламентський комітет. Тепер же його "місце сидіння" в Секретаріаті Президента.

"Ми не політизуємо, але нам неприємно: чотири рази за рік Асоціація міст збиралася, але щоразу нас обходили стороною — як при Тимошенко, так і при Єханурову", — не втримався й президент АМУ Олександр Омельченко. "Одного разу, щоправда, муніципалам вдалося пробитися до уряду, — нагадав віце-президент АМУ Віктор Слиш, — але "говорили як із телевізором: нам усе обіцяли, а нема нічого".

Мери міст довго аплодували Людмилі Супрун, в.о. голови бюджетного комітету ВР, яка вже вкотре наполягла на доопрацюванні проекту держбюджету, захищаючи місцеві громади від Мінфіну. "Я думав, що в нас одна Юля гарна, а бачу й Люду..." — озирнувся Іван Плющ до трибуни. Людмила Супрун поінформувала, що в держбюджеті запланують 5 мільярдів гривень на фінансування делегованих державою місцевим органам влади повноважень (освіта, охорона здоров`я, культура, соцзахист тощо). Це вже хоч щось, адже потрібно 11 мільярдів, а Пинзеник давав лише три. Пані Супрун пообіцяла в перспективі системні зміни бюджетних взаємин, зокрема на зарплату в місцевих бюджетах має виділятися не більш як 50 відсотків (нині майже 90).

Урядовці пояснюють таке згубне для регіонів співвідношення цифр у місцевих видатках тим, що, мовляв, вчителям, лікарям, бібліотекарям та іншим бюджетникам підвищили зарплату. І переклали це... на місцеві бюджети. Іван Плющ і тут помітив лукавство: "На низах підвищили зарплату на 70 відсотків, а на верхах же то в рази, але там, співвідношення інше". А воно таке: у держбюджеті-2006 на зарплату йде 20 відсотків, нині частка зарплати у видатках Держуправління справами — 40 відсотків, секретаріату Кабміну — 45 відсотків, апарату ВР — 55 відсотків. Хіба в міністрів, депутатів, інших високопосадовців та їхніх помічників з обслугою низькі зарплати, хіба менші за вчительську? Тому то центральна влада утримує своє господарство в зразковому стані, елітні санаторії має, гарні авто, кабінети... А місцева, як скаржилися мери, не має за що лікувати хворих, годувати дітей, дахи лікарень протікають, школи не опалюються, учнівські парти, яким уже понад 25 років, нема за що відремонтувати, дороги... "Зґвалтована Конституція, а від такого акту рідко бувають красиві діти", — різко підсумувала Людмила Супрун.

— Щороку ми чуємо від влади: "Потрібно ухвалити будь-який бюджет, потерпіть рік, а наступного вже врахуємо всі вимоги місцевого самоврядування". І таке знущання відбувається з року в рік. Хай не ображаються Президент, уряд, парламент, але наші вимоги справедливі, - наголосив Олександр Омельченко.

Президент АМУ навів чимало прикладів недофінансування муніципальних програм цього року. Деякі з прикладів анекдотичні. "З Держбюджету виділено 550 тисяч гривень на закупівлю... одного тролейбуса. Це що, кепкування влади? Я думав, що то помилка, що там мільйони, а не тисячі. Але ж ні. Пропонують один тролейбус на всіх", — потішив колег Київський міський голова. Цікаво, а яке "міркування" про владу буде у тих, чиє "місце сидіння" — в цьому "всеукраїнському" тролейбусі від уряду?

Один із мерів, критикуючи пропорційні вибори до міськрад, розповів, як у його місті складають виборчі списки: там прізвища дітей, дружин, кумів, сватів, братів голови міськосередку партії — півміськради складатиме чиясь родина. Чи куплять вони хоч один тролейбус для свого міста? Ото питаннячко...

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0