Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  28.05.2024
  Статьи

Версия для печати


Мирний атом-2006

М.Шульженко,

Без цензури (23.02.-01.03.2006),

27.02.06

А.Конечников: "Ядерна програма, яку пропонує уряд, суто декларативна й вона не має реальних підстав для розвитку".

Чи потрібне Україні запровадження автономного ядерного циклу?

Нещодавно Прем`єр-міністр України Юрій Єхануров підкинув суспільству ще одну тему для обговорення. За останній тиждень питання про створення в Україні автономного ядерного циклу міцно закріпилося в порядку денному життя країни, і через нього вже зламано чимало списів.

Уран український, технології російські

Створення закритого ядерного циклу дозволить Україні лише своїми силами виробляти паливо для атомних електростанцій. Сьогодні наша атомна енергетика залежна від Росії, звідки ми беремо ядерне паливо й куди відвозимо на зберігання відпрацьований продукт. Незважаючи на те, що Україна володіє найбільшими на континенті запасами уранової руди, виробництво власного палива в нас досі не налагоджено. Цю проблему порушували не раз, більше того, відповідні базові рішення було ухвалено на рівні Верховної Ради. Однак причина того, що Україна досі має закуповувати паливо для АЕС, досить банальна: на програму розвитку атомного циклу свого часу було надано замало коштів, за які нічого суттєвого зробити не вдалося. Із шести етапів збагачення урану сьогодні в Україні вміють здійснювати тільки два, решту дороблюють за кордоном, а нам повертають уже готовий продукт, за який, звісно, доводиться платити втроє дорожче. Уряд стверджує, що налагодження власного циклу дозволить зекономити чимало коштів, а також унезалежнити вітчизняну атомну енергетику від інших держав. За попередніми оцінками, впровадження цього циклу коштуватиме не менш як мільярд доларів. За ці гроші планують розвідати нові родовища, а також побудувати додаткові підприємства.

Саме на атомну галузь покладають великі надії щодо розвитку української енергетики взагалі. Зокрема, важливим чинником є зменшення її залежності від східного сусіда, рівень якої вже становить загрозу національній безпеці України. Глава уряду відкрито визнав: "Сьогодні наша атомна енергетика на 100 відсотків залежить від свіжого ядерного палива, яке постачають із Росії". Утім, Юрій Єхануров дивиться на розвиток атомної енергетики оптимістично. "Ядерний цикл в Україні буде. На це потрібно десь 12 років активної, інтенсивної роботи", – ділився прем`єр урядовими планами зі студентами університету "Львівська політехніка". Очевидно, за розробку власних джерел отримання атомного палива уряд вирішив узятися серйозно. Уже до 1 січня 2007 року планують розробити техніко-економічне обгрунтування перспектив розвитку сировинної бази уранової промисловості.

Разом із тим, схоже, у самому уряді ще не встигли виробити спільну позицію щодо розвитку галузі. Так, голова НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашківський заявив, що до 2030 року в українську ядерну галузь буде вкладено всього 140 мільйонів гривень. Очевидно, що це далеко від цифри в мільярд доларів. Утім, фінансування – не єдина проблема українського мирного атома. За визнанням самого Єханурова, в Україні немає згоди між двома науковими школами, і шляху до їх примирення й поєднання зусиль, судячи з усього, поки що не видно. До того ж наше законодавство стосовно ядерної галузі потребує вдосконалення. Особливо нагальною є проблема регулювання зберігання та утилізації радіоактивних відходів.

Екологи проти

Звістка про ініціативу уряду розвинути власний цикл із виробництва палива сполошила екологічні організації в Україні. На переконання більшості з них, це рішення не є на часі й досвід Чорнобиля має чомусь навчити. "Проект Стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року широкою громадськістю не обговорювався, а уряд уже вважає справу вирішеною!" – мовиться в спільній заяві шести екологічних громадських організацій, котрі переймаються питаннями атомної енергетики. Екологи переконані, що розвиток ядерної енергетики збільшить залежність від Росії та підвищить ризики техногенних катастроф. Атомні реактори, стверджують вони, не є маневровими, тобто не можуть зменшити виробництво електрики бодай на кілька відсотків.

Масла у вогонь підлила інформація про те, що в Україні збираються побудувати сховище для відпрацьованого палива. Припинити його вивезення в Росію в уряді планують уже у 2009 році, а нове сховище відходів за своїм розміром буде другим у Європі. Наразі "Енергоатом" вибирає між майданчиками на Чорнобильській і Хмельницькій АЕС. При цьому компанія стверджує, що зважилася на такий крок, аби вберегтися від можливого підвищення цін на зберігання ядерних відходів, і "ні про яке світове звалище не йдеться".

Ідею не допустити створення в Україні ядерних могильників уже встигли підняти на щит політичні сили, які борються за парламентські мандати. Юлія Тимошенко заявила, зокрема, що американська фірма Holtec International, котра виграла контракт на будівництво сховища, має заплямовану репутацію й нібито свого часу її було позбавлено ліцензії на роботу в одній із країн через виготовлення неякісних контейнерів.

Проти створення Україною закритого атомного циклу виступили й Сполучені Штати. За словами посла Джона Гербста, "у світі є багато країн, які вже мають його", однак розгляд цього питання ніяк не пов`язаний із проблемою утилізації ядерних відходів. Екологи, зі свого боку, наполягають на тому, що Україні вигідніше й безпечніше буде вкладати кошти у впровадження технологій енергозбереження. Однак заяви уряду про економію енергії не підтверджуються в дійсності. Так, Міністерство промисловості заявило, що зменшить вартість енергії для найбільш енергоємних підприємств. Тобто виходить, що уряд, навпаки, заохочує такі підприємства до споживання великої кількості енергії.

Про те, чим загрожує Україні розвиток атомної енергетики, ми запитали експертів.

КОМЕНТАРІ

"Ми ризикуємо безпекою населення та втратою великих коштів"

Олексій Пасюк, Всеукраїнська екологічна ліга:– По-перше, для України це буде занадто дорого, а по-друге, ми за такі великі кошти ризикуємо, з одного боку, безпекою нашого населення, а з другого – безпекою енергетичною. Річ у тім, що сьогодні атомна енергетика – така сама проблема, як і газ, бо ми повністю залежні від Росії в цій галузі. Вирішення проблем України в енергетичному секторі полягає в зменшенні споживання енергії та розвитку більш ефективної організації енергетики, адже сьогоднішня схема існує ще з радянських часів. Нині ж має бути інший підхід – коли проблеми енергетики вирішують на регіональному рівні, і тому такі джерела енергії, як малі ГЕС, були б доцільнішими. Проблема й в тому, що енергосистемою дуже складно керувати. Зростання ролі атомної енергетики ще більше ускладнить цю ситуацію.

– Наскільки, на вашу думку, уряд готовий до термінового розвитку атомної енергетики?

– Це занадто дорого, і найімовірніший сценарій буде такий: якщо аврально почнуть вкладати гроші, то їх просто викинуть. Уже через кілька років стане очевидним, що ми витрачаємо занадто багато грошей, аби мати результат через 15–20 років. Наше уявлення про те, як працюватиме атомна енергетика у 2030 році, напевно, відрізнятиметься від сьогоднішнього, і зараз вкладати гроші в реактори зразка 70-х років є малоперспективним. Це вигідно зараз єдиній компанії, котра хоче взяти на себе більшу частку державних інвестицій. Фактично мова йде про "Енергоатом", який є напівкомерційною структурою, де 100 відсотків акцій належить державі.

"Нарощувати ядерні потужності немає сенсу, потрібні інші технології"

Андрій Конеченков, Агентство з відновлювальної енергетики:

– Поставимо питання так: навіщо Україні ядерна енергетика? Уже сьогодні ми продаємо ядерну енергію за кордон, і нарощувати потужності немає сенсу. Нам не вистачає теплової енергетики, тож треба розвивати технології спалювання біомаси – те, що зараз вивозиться на звалища й спалюється. У світі не вирішено проблему із довготривалим захороненням радіоактивних відходів. У кінці грудня МАГАТЕ заявило, що до 2040 року треба ще трильйон доларів, аби тільки розпочати програму з перезахоронення радіоактивних відходів. А в України нема таких грошей. Вважаю, що ядерна програма, яку пропонує уряд, суто декларативна й вона не має реальних підстав для розвитку. Тому нам треба розвивати інші, альтернативні, технології.

– Уряд обстоює думку, що розвиток атомної енергетики дозволить збільшити енергетичну незалежність...

– Ну яка ж енергетична незалежність, коли, я повторюю, нам не потрібна така кількість електрики, яку сьогодні виробляють за рахунок атомних станцій! Нам нікуди буде дівати решту. Тому заява прем`єра суто декларативна, вона не має експертного обгрунтування, і, думаю, цю позицію має бути змінено найближчим часом.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0