Леонід Кравчук пропонуватиме Президенту Ющенко накласти вето на нову редакцію Закону України "Про телебачення і радіомовлення"

О.Степашкіна,

Без цензуры.info,

02.02.06

Ознайомившись з думками учасників дискусії, Л.Кравчук охарактеризував нову редакцію Закону "Про телебачення і радіомовлення" як таку, що "цілеспрямовано руйнує вітчизняний телевізійний простір".

Перший Президент України Леонід Кравчук має намір підготувати на ім`я Президента України Віктора Ющенка лист з проханням скористатися правом вето щодо нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ухваленої парламентом 12-го січня. Таку заяву Л.Кравчук зробив за підсумками ініційованої ним зустрічі з учасниками вітчизняного телевізійного ринку 2-го лютого в Києві.

У зустрічі взяли участь представники телеканалів 1+1, СТБ, ТЕТ, НТН, Київ, К1, М1, Групи компаній "Воля", Групи компаній "Медіа-дім", Всесвітньої служби "Українське телебачення і радіомовлення", Ради генеральних директорів обласних і регіональних телерадіокомпаній, Спілки кабельного телебачення України, телекомпанії "ЛТАВА" (м. Полтава), ТРК "Поділля-центр" (м. Хмельницький), Житомирської та Кіровоградської ОДТРК.

Ознайомившись з думками учасників дискусії, Л.Кравчук охарактеризував нову редакцію Закону "Про телебачення і радіомовлення" як таку, що "цілеспрямовано руйнує вітчизняний телевізійний простір". Також він висловив сподівання, що Президент України дослухається до думки більшості учасників телевізійного ринку, які висловили переконання, що нові норми Закону "містять широке поле для корупції", і ухвалить рішення, яке дозволить усунути одну з ліній протистояння у суспільстві.

Також Л.Кравчук підтримав ініціативу присутніх на зустрічі керівників телерадіокомпаній звернутися до Ради Європи з проханням провести експертну оцінку норм нової редакції Закону "Про телебачення і радіомовлення" щодо їхньої відповідності міжнародним нормативно-правовим актам, ратифікованим Україною. Йшлося, зокрема, про Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, Конвенцію про транскордонне телебачення, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин.

У випадку підписання закону Президентом України Л.Кравчук має намір направити подання до Конституційного Суду щодо відповідності положень нового Закону нормам Конституції.

Крім того, Перший Президент запропонував представникам індустрії створити законопроект, прийнятний для індустрії, та пообіцяв внести його на розгляд у парламент.

Учасники дискусії наголосили, що нова редакція Закону "Про телебачення і радіомовлення" має глибоко антидемократичний, антиконституційний та антиринковий характер.

Голова правління ЗАТ "Телекомпанія "ТЕТ" Григорій Тичина підкреслив, що "у разі підписання Закону Президентом, це матиме вкрай тяжкі наслідки як для української телерадіоіндустрії, так і для становища зі свободою слова в державі". Зокрема, Г.Тичина торкнувся норм Закону, які зобов`язують телерадіоорганізації здійснювати 100-відсоткове звукове дублювання всіх фільмів і передач українською мовою. За словами керівника ТЕТу, "відтепер навіть титрування російськомовного телевізійного продукту українськими субтитрами стає незаконним". "Тож виникає запитання, як бути з нормами Конституції, що гарантують усебічний розвиток російської та інших мов національних меншин на території України, міжнародними зобов`язаннями нашої держави?" – звернувся Г.Тичина до учасників дискусії.

Керівник телеканалу ТЕТ наголосив, що Рада Європи вважає неприпустимим будь-яке втручання держави у мовну політику приватних телеканалів. Введення відповідних обмежень є свідченням утисків державою свободи слова, яка полягає у свободі висловлення думок у будь-якій формі, у тому числі, мовній.

Другий момент, який, на думку Г.Тичини, містить всі ознаки цензури, – норма, згідно з якою телерадіоорганізації зобов`язані в інформаційних блоках подавати інформацію про офіційно оприлюднену в будь-який спосіб позицію всіх політичних сил, представлених в органах влади.

У свою чергу, голова Спілки кабельного телебачення України Олександр Ляхов зазначив, що "головна небезпека даного Закону в загальних антидемократичних тенденціях, котрі в ньому закладені". Він висловив думку, з якою погодились більшість учасників зустрічі, що "під виглядом так званої нової редакції відбулась зміна філософії регулювання діяльності в сфері ЗМІ". Старий Закон "регулював ліцензування права використання каналу мовлення", відтепер же "ліцензується право мовлення", тобто творчі права виробництва і розповсюдження програм. Тобто, на думку О.Ляхова, створюється ситуація, за якої державний орган у вигляді Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення отримує право "ліцензувати збирання, вироблення на поширення інформації", що суперечить базовим принципам свободи слова.

В цьому контексті голова Спілки кабельного телебачення України наголосив, що в новій редакції Закону Національній раді телерадіомовлення передані невластиві їй директивні функції, що, на його думку, містить ознаки "законодавчого забезпечення корупційних принципів роботи".

Представники державних телерадіокомпаній висловили обурення тим фактом, що з нової редакції Закону "непомітно зник" такий конституційний орган як Державний комітет з питань телебачення та радіомовлення. Тобто Нацрада, суперечливі принципи діяльності якої так і залишились неврегульованими, отримала право фактично одноосібно ухвалювати будь-які, в тому числі й неправові, рішення щодо діяльності ТРО.

Учасники зустрічі також відзначили низький фаховий рівень нової редакції Закону. Так, директор Групи компаній "Медіа-дім" Микола Княжицький звернув увагу присутніх на те, як нечітко, суперечливо, а подекуди й просто комічно звучать визначення таких понять як "канал мовлення", "програма", "національний аудіовізуальний продукт", "передача" тощо.

Також учасники дискусії звернули увагу на той факт, що з тексту нової редакції Закону викреслено такі поняття як "журналіст" і "кореспондент". На їхню думку, це означає, що працівники ТРО автоматично втрачають статус працівників ЗМІ, і на них не поширюватимуться норми Закону "Про інформацію", які покликані захищати свободу слова і право журналістів на доступ до інформації.

Особливе обурення представників регіональних телерадіокомпаній викликав пункт Закону, згідно з якими статус обласних державних телерадіокомпаній може бути змінений лише на статус громадських ТРО, створених фізичними та юридичними особами з метою обслуговування інформаційних потреб населення. На думку представників ОДТРК, ця норма фактично узаконює механізм прихованої передачі державних телерадіокомпаній у приватні руки.

Учасники дискусії зійшлись у думці, що нова редакція Закону містить таку кількість недоліків, що навіть не може бути доопрацьована, а потребує повної переробки, тобто створення нового законопроекту.