Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  15.12.2024
  Статьи

Версия для печати


"Попрацюємо на дорогу?"

Н.Трофiмова,

День,

22.02.06

Кажучи про обіцянку Президента України Віктора Ющенка не звертатися до КС із приводу скасування політреформи, А. Мартинюк зазначив, що подібним правом можуть скористатися 45 народних депутатів.

Останню спробу обрати суддів Конституційного Суду України народні депутати цього скликання Верховної Ради зроблять на останньому пленарному тижні своєї роботи, 15 березня. Таке рішення ухвалили вчора на погоджувальній раді керівників фракцій і груп парламенту, повідомив журналістам член фракції Соціал-демократичної партії України (об`єднаної) Нестор Шуфрич. За його словами, цього дня буде проведене рейтингове голосування по 17-ти кандидатурах на посаду суддів КС. Після цього кандидатури, які наберуть найбільшу кількість голосів, будуть внесені в бюлетені для таємного голосування. За словами Н. Шуфрича, після цього всіх суддів КС приведуть до присяги.

Це оптимістичний прогноз. Але, очевидно, можливі варіанти. У тому числі, не виключено, що питання про обрання та приведення до присяги суддів Конституційного Суду не розглядатиме нинішній склад парламенту. Таке припущення, зокрема, висловив позавчора голова Верховної Ради Володимир Литвин. Більш того, спікер частково вітає такий варіант розвитку подій і виступає за те, щоб парламент працював над тими законопроектами, що не викликають заперечень і не спричинять протистояння в сесійній залі. "Спробуємо знайти компроміс щодо суддів КС", — сказав В. Литвин, додавши: "Якщо не знайдемо — доведеться це питання відкласти до кращих часів". Спікер наголосив, що, якщо консенсусу в питанні про суддів не буде, то голосування також не буде, оскільки без узгодження позицій його винесення в зал призведе лише до зіткнень.

У свою чергу перший віце-спікер Адам Мартинюк вважає, що питання про призначення суддів КС і приведення їх до присяги лежить "у передвиборній фразеології", а також пов`язане з політичною реформою. Кажучи про обіцянку Президента України Віктора Ющенка не звертатися до КС із приводу скасування політреформи, А. Мартинюк зазначив, що подібним правом можуть скористатися 45 народних депутатів. Він також наголосив, що треба сформувати Конституційний Суд, але треба, щоб він був не однобоким. На думку першого віце-спікера, запропоновані для обрання за квотами парламенту кандидатури суддів "не пройдуть до складу Конституційного Суду". Проте А. Мартинюк не виключив, що парламент може ухвалити рішення щодо призначення суддів КС в останній пленарний четвер (16 березня) або 4 квітня — в день закриття нинішньої сесії Верховної Ради.

Крім того, на вчорашній погоджувальній раді лідери фракцій ухвалили рішення про розгляд на останньому пленарному тижні ще одного основного питання — законопроекту про Кабінет Міністрів України. За слова Н. Шуфрича, Кабміну та профільній комісії доручено доопрацювати цей законопроект iз урахуванням виставлених пропозицій і привести його у відповідність із нормами оновленої Конституції України. Як повідомив член тимчасової спеціальної комісії з роботи над законопроектами Микола Онищук, у законопроекті про Кабмін вказується, що посади міністрів КМ є політичними посадами і на них не поширюється дія закону про державну службу. Також згідно з законопроектом, Кабінет Міністрів є колегіальним органом і починає роботу, коли парламент сформує не менше 2/3 складу уряду. Члени Кабінету Міністрів повинні будуть складати присягу. За словами М. Онищука, законопроект складений відповідно до норм і положень нової Конституції України. Згідно із законопроектом, прем`єр вносить пропозиції щодо кандидатур міністрів єдиним списком. Президент вносить у парламент кандидатуру прем`єр-міністра на основі пропозицій коаліції, а також кандидатури міністрів оборони та закордонних справ. Решту кандидатур міністрів вносить прем`єр-міністр. Такі ж зміни передбачає і законопроект про Президента України, прийняття якого також у планах цієї Верховної Ради.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0