Ще не вмерла Україна. Але декому аж кортить якнайшвидше поховати її в ядерному могильнику

М.Зеленко,

Свобода (28.02.-06.03.2006),

27.02.06

В Україні без відома політикуму, без згоди громадськості планують побудувати ядерний могильник. Фактично — "другий Чорнобиль".

Підрядником будівництва, яке заплановано на території тридцятикілометрової зони відчуження, обрано американську компанію з сумнівною професійною репутацією. У разі реалізації проекту українцям загрожує масштабна техногенна катастрофа.

За п`ять днів до Нового року Юрій Недашківський від імені Національної акціонерної енергетичної компанії (НАЕК) "Енергоатом" і д-р Кріс Сінгх від американської компанії Ноltес International підписали контракт на будівництво в Чорнобилі централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Оборудку заочно "благословив" сам Президент Ющенко.

Три питання до влади

Відвідуючи Чорнобиль торік на початку грудня, Президент сказав, що "готовий вивчити й прийняти політичне рішення відносно захоронення на території Чорнобильської зони відпрацьованого ядерного палива з інших країн". Тоді він зазначив, що "перспектива є довгостроковою й має бути схвалена суспільством". На практиці, як бачимо, вийшло навпаки: необхідні угоди підготували "кулуарно", не погоджуючи ані з суспільством, ані з політикумом.

Щоправда, сам Ющенко від своїх слів потім відхрещувався, пояснюючи, що, мовляв, зовсім не те мав на увазі. "Вигороджував" главу держави міністр МНС Віктор Балога, який його у тій поїздці супроводжував. Балога поступив просто: "звалив" все на журналістів, які "у міру своєї розпусності" невірно потрактували сказане, запідозривши Президента у намірі поховати в Чорнобилі ядерні відходи усієї Галактики.

У Президента своя логіка: подібне, а доброчинність з боку України, яка захоронюватиме на своїй території відходи з країн Європи, а також з Америки, безсумнівно, позитивно вплине на наш міжнародний авторитет. Закордон буде безмежно вдячний Україні за те, що вона позбавляє його уряди такого серйозного клопоту, в тому числі — відводячи потенційну небезпеку від європейців та американців.

На цьому тлі виникає декілька запитань:

— чому ця небезпека повинна загрожувати українцям?

— чому ніхто не запитав їхнього, українців, дозволу на зведення в Чорнобилі подібного об`єкту?

— в чиїх кишенях осяде "сухий залишок" "предметної вдячності"?

Українців знову виставили "лохами"

Сховище призначене для тривалого — до ста років — зберігання ядерних відходів. Підрядником обрано Ноltес International, професійна репутація якої, як з`ясувалося, викликає серйозні побоювання.

Річ у тім, що контейнери для зберігання ядерних відходів, що виробляються цією компанією, не відповідають елементарним вимогам екологічної безпеки. За словами експертів, вони "протікають по всіх швах, наче баки для сміття", відтак непридатні для зберігання відходів такого ґатунку.

У США ліцензію Ноltес International скасовано ще торік у травні. Будівництво, яке на той момент проводилося Ноltес на двох майданчиках, припинили. Наразі на цих землях, за особистим розпорядженням президента Буша, були створені природні заповідники.

Поза тим, для діяльності в Україні компанія отримала "зелену вулицю". Об`єми сховищ, запланованих до побудови, в десятки разів перевищують потреби вітчизняних АЕС. Тобто сюди звозитимуть відходи не тільки з України, але й з Росії, із США, з інших країн.

"Третій корупційний скандал"

Підписаний контракт сторони намагалися не афішувати — недарма ж уклали його всього за декілька днів до свят. Текст документу оприлюднила на спеціально скликаній прес-конференції Юлія Тимошенко, назвавши оборудку "третім корупційним скандалом", а Ноltес International — "другою "РосУкрЕнерго".

Лідер БЮТ пообіцяла, що її парламентська фракція, уже найближчим часом ініціюватиме розгляд цього питання у сесійній залі й наполягатиме на створенні тимчасової слідчої комісії. Мета — з`ясувати, хто конкретно й на яких засадах "покривав" угоду. "Ситуація заслуговує на публічні слухання і звіти", — зазначила Тимошенко, закликавши "створити громадянський опір тому, щоб такі процеси чинилися в Україні". "Можна денонсувати газові угоди, але не період напіврозпаду урану", — сказала вона.

Позиція БЮТ принципова: якщо й будувати на території України подібні могильники, то виключно для власних, внутрішніх потреб, із залученням компаній, репутація яких не підлягає сумніву.

Окрім того, Блок Юлії Тимошенко ініціюватиме проведення місцевого референдуму для того, щоб визначити думку людей.

Хто міг "кришувати" угоду?

Юрій Недашківський, який підписав договір як голова "Енергоатома", працював іще при Кучмі (з липня 2000-го по червень 2002-го) й професійного лобізму у діяльності не цурався ніколи. Він був і залишається наближеною до Давида Жванії та Миколи Мартиненка людиною. Наприкінці 90-х — початку 2000-х ці двоє з числа "любих друзів" Президента, працюючи в енергетичній галузі під "дахом" есдеків, робили доволі успішний бізнес, отримуючи мільйони "тіньових" прибутків.

Першою боротьбу з "енергетичною мафією", до якої належали Давид Важаєвич і Микола Володимирович, розпочала Юлія Тимошенко ще під час першої своєї урядової каденції. Тоді, завдяки виведеним з "тіні" коштам, вдалося відчутно збільшити держбюджет, відтак — здійснювати підвищені соціальні виплати.