Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  16.06.2024
  Статьи

Версия для печати


Єхануров відповість за Турин, як Рузвельт — за собаку

М.Бродський,

Свобода (21.-27.02.2006),

20.02.06

Поїздка до Турину "олімпійців з Кабміну" показала, що змінилися лише прізвища й персони, а український платник податків так само, як і за Кучми, оплачує закордонні вояжі чиновників і їхньої рідні.

Півтора роки тому вони обурювалися Людмилою Янукович, що крокувала перед олімпійською збірною України в Афінах. Сьогодні в такій ганебній ролі виступають уже вони самі.

Написати про Олімпійські ігри в Турині мене підштовхнули не виступи наших спортсменів. Причиною послужив опублікований список делегації олімпійської збірної України, у якому фігурують як чиновники з Кабміну і секретаріату Президента, так і їхні близькі родичі, що не мають до вітчизняного спорту ніякого стосунку.

Ще зовсім недавно, влітку 2004 року, країна була вражена цинізмом, з яким Янукович повіз із собою на Олімпіаду до Афін двісті осіб почту — чиновників і родичів. Тоді це була чи не половина всієї української делегації, на кожного спортсмена або тренера — по міністру, депутату, їх дружині або дитині.

За найскромнішими підрахунками проживання цих псевдо-олімпійців на фешенебельному теплоході "Роттердам" разом із транспортними та іншими витратами сягло до 20 мільйонів гривень. Погодьтеся, для українського спорту — сума дуже значна, і ці гроші серйозно допомогли б нашим легкоатлетам, біатлоністам, плавцям. Але Янукович і компанія розпорядилися цими мільйонами по-своєму.

Віктор Ющенко, кандидат у Президенти України, якого я підтримував, тоді закликав прем`єра Януковича і держслужбовців зберегти гроші для олімпійців і "...віддати свої місця спортсменам і тренерам, для яких присутність на Іграх — частина їхньої роботи". Такою позицією Ющенка-кандидата можна було пишатися.

Сьогодні команда Ющенка "Народний Союз "Наша Україна" стала повноцінною партією влади, і урядом керує вже не Янукович, а перший номер у виборчому списку НУ Юрій Єхануров. Але це не заважає їм, з одного боку благати виборців "не зрадити Майдан", а з іншого боку — плювати на свої ж обіцянки на Майдані й іти за прикладом Януковича.

Формальне право на поїздку до Турина мав зам. голови секретаріату президента Васюник, який є членом НОК, але чим він міг допомогти нашим спортсменам? Яка необхідність у поїздці на Олімпіаду міністра освіти соціаліста Ніколаєнка? І зовсім уже незрозуміло, що робить на Олімпійських іграх заступник міністра Кабінету міністрів Володимир Павленко?

Хоча навіть не це є найбільш примітним. У країні, виявляється, страшенний дефіцит кваліфікованих перекладачів. Потреба в них настільки велика, що в якості перекладачів довелося відправити до Турина дочку секретаря Ради Безпеки Зою Кінах, дружину міністра у справах сім`ї та молоді Юлію Павленко і дружину зам. міністра — Людмилу Бринзак.

І в мене, як і в будь-якого громадянина України, виникає питання: що було головною причиною відрядження до Турина Зої Кінах — її унікальні лінгвістичні здібності, або одна з вищих державних посад, яку займає її батько? І невже в мовній практиці не мають потреби тисячі українських перекладачів, крім дружин керівників Кабміну і "Нашої України"?

Усі ці "перекладачі" і "почесні гості" мені нагадали 1997 рік. Тоді "Київські Відомості", якими я керував, знайшли в списку делегації ансамблю пісні й танцю МВС, що мав виїхати в турне до США, Олену Юріївну Кравченко. Вона не співала, не танцювала, вона була просто... дочкою міністра внутрішніх справ.

Пройшло вже майже десять років і, здається, багато чого змінилося. Але поїздка до Турину "олімпійців з Кабміну" показала, що змінилися лише прізвища й персони, а український платник податків так само, як і за Кучми, оплачує закордонні вояжі чиновників і їхньої рідні.

А тепер — кілька слів про відповідальність. У будь-якій цивілізованій країні такі фокуси чиновникам коштували б, як мінімум, відставки. І це нормально, тому що кожного міністра, депутата, префекта наймає на роботу народ, утримує їх за рахунок своїх податків, і тому кожен чиновник дуже тремтливо ставиться до використання бюджетних грошей і свого службового становища.

Хочу нагадати про "бонус-скандал" 2002 року, коли в нецільовому використанні коштів було звинувачено міністра у справах навколишнього середовища, охорони природи і безпеки ядерних реакторів ФРН Юргена Тріттіна.

Журналісти встановили, що деякі посадові особи Німеччини зловживали заохочувальною програмою для пасажирів авіакомпанії "Люфтганза": преміальні, нараховані авіакомпанією на службові перельоти, вони використовували для безкоштовних перельотів у відпустку з родичами. В результаті скандалу з усіх партійних посад був змушений піти авторитетний експерт фракції "зелених" з внутрішньої політики Джем Оздемір, і під загрозою відставки опинився міністр Тріттін.

У нашому ж випадку мова йде не про міфічні бонуси, а про цілком конкретні тисячі доларів, витрачених "офіційними особами", "гостями" і "перекладачами". За приблизними оцінками, лише переліт в обидва боки "Київ — Турин" одної людини обходиться в 1 000 доларів, плюс проживання — від 250 до 400 євро на добу, плюс харчування та інші поточні витрати.

Якщо врахувати, що за бюджетні гроші на спортивні змагання полетіли півсотні осіб, які не є спортсменами або тренерами, то виходить, що український спорт подарував чиновникам мінімум 300 тисяч доларів.

Саме тому я днями зажадав від прем`єр-міністра Єханурова провести службове розслідування включення до складу делегації "Нашої України", а також їхніх родичів. Суспільству повинні розповісти, на яких підставах і за які кошти відправилися в Турин люди, що не беруть прямої участі в змаганнях. Я абсолютно впевнений, що за "туринський скандал" потрібно відповідати. Причому відповідальність повинні понести не лише фігуранти, але, в першу чергу, їхній безпосередній керівник — як по Кабміну, так і по "Нашій Україні" — прем`єр-міністр і перший номер у виборчому списку "Нашої України" Єхануров. Нагадаю, що з 1 січня ми живемо вже в іншій країні: в Україні вступила в дію політреформа, і прем`єр-міністр несе повну відповідальність за дії своїх підлеглих і однопартійців.

Безумовно, український політикум іще не звик відповідати за свої вчинки. Відповідати, як у цивілізованому суспільстві, — перед своїми громадянами, що раз на чотири роки стають виборцями і можуть поставити на політичній кар`єрі будь-якого діяча жирний хрест. Тому всім, у тому числі й Єханурову, варто терміново відучатися від політичної безвідповідальності.

На завершення я хочу розповісти одну історію, яка, сподіваюся, допоможе керівництву країни і "Нашої України" знайти правильний вихід з ганебної ситуації.

Син президента США, бойовий льотчик полковник Еліот Рузвельт супроводжував батька в багатьох закордонних поїздках, на Тегеранській конференції виконував обов`язки ад`ютанта президента США. В січні 1945 року в подарунок своїй коханій Еліот Рузвельт відправив собаку на кличку "Блез" на "попутному" військовому літаку. Про це довідалися журналісти, спалахнув скандал, сенатська комісія з військових справ почала розгляд.

За кілька днів на стіл президента США Франкліна Рузвельта ліг список офіцерів, представлених до присвоєння генеральських чинів. Серед інших генерал Ейзенхауер клопотався про присвоєння генеральського звання полковникові Еліотові Рузвельту.

І президент не взяв на себе відповідальність у даній ситуації присвоювати синові чергове звання, а надав право сенату вирішити — чи достатньо обгрунтованою є довіра керівництва до його сина. Трохи пізніше Еліот Рузвельт не був включений батьком до делегації США на знамениту Ялтинську конференцію, що почала роботу за кілька тижнів після скандалу із песиком Рузвельта-молодшого.

Франклін Рузвельт у непростій ситуації знайшов чесне рішення і не став прикривати свого сина. Сьогодні його ім`я — національна гордість Америки. Сподіваюся, що Єхануров і його підлеглі й однопартійці поведуться так само чесно і мужньо. Адже просити людей не зраджувати Майдан — мало. Насамперед, потрібно навчитися не зраджувати самим.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0