...Нюхайте, хлопці!

Ян Поліський, Луцьк,

"2000" (10.-16.02.06),

10.02.06

Помаранчева риба мала такий апетитний вигляд, що на "запашок" не звернули уваги.

Коли цей матеріал був готовий, вийшов номер "2000" (№ 1—2, 2006 р.) з листом мого земляка пана Вівчарика з критикою на адресу Ющенка.

...А до цього (в №40, 2005 р.) був його ж лист проти Ющенка, але на захист Тимошенко. А ще до цього, на початку року, пан Вівчарик гаряче захищав Ющенка...від газети "2000". Номера не пам`ятаю, та за потреби можна знайти.

Яким буде його черговий лист — сказати важко, та про всяк випадок я б порадив Тимошенко приготуватися. А згадав ці листи тому, що вони слугують чудовою ілюстрацію до мого матеріалу, присвяченого любителям помаранчевих ідолів.

А нумо, панове, — ті, хто ще кілька місяців назад слав у газету листи з брудною лайкою та мало не прокляттями на адресу редакції за те, що та не молиться на помаранчеве диво та дозволяє собі його критикувати, де ж ви зараз? Щось не чути ваших пронизливо-базарних голосків та скреготу зубів...

Чи зуби вже стерли? Буває.

А могло б і не бути, якби у свій час замість молитися на те диво придивились до нього пильніше — чи варте воно того, щоб за нього закладати душу? Мерзли ви на Майдані чи ні — це ваша особиста справа, а за що ви ображали другу, більш помірковану частину українців? За те, що думали не так, як ви? Чи взагалі за те, що думали?

Так це вагома причина хіба що для дикунів, а ви ж претендували на інтелектуальну вищість!

Рівень свого інтелекту показували, кажучи міністру внутрішніх справ: "Твоє місце біля параші!"?

А ваше де? Там, де ви зараз?

Найбільш тверезомислячі з вас зараз пишуть листи з каяттям: не за тих, кажуть, голосували, беремо на себе відповідальність.

А хто конкретно відповість за зниження росту ВВП, за прогресуючий ріст цін, за втрачені людьми гроші в результаті забавок панів Стельмаха та Пинзеника з доларом? Стельмах і Пинзеник? Навіть якщо закладуть останні штани, не вистачить розрахуватися. Хто відповість за мільярди доларів, які втратила країна в результаті недолугої внутрішньої і зовнішньої політики? Ющенко? Але ж ви його вибрали!

А тепер жалієтеся, що "месія" виявився звичайним сільським "хлопом", який любить Україну, мед і пасіку, а також має багато кумів. Зазвичай цього замало, щоб стати президентом, але якщо додати трохи гонору, впертості, хитрощів і засвоєної ще, певно, в дитсадку звички показувати всім чисто вимиті руки, чом би й ні?

Панове, ви ж самі того хотіли, чого вам ще? Пів-України поступилися, аби ви мали улюбленого вождя, "свого в дошку" хлопця, а ви невдоволені. Пора, мабуть, замість пісні веселих мікробів "Разом нас багато, нас не подолати" заспівувати щось на зразок "Я тебя слепила из того, что было, а потом, что было, то и полюбила"... То нічого, що на "москальській" мові, — помаранчеві "піснярі" вже якось перекладуть на рідний суржик.

Читаючи ваші листи в "2000", зокрема кореспонденцію "Майдан розчарувань" розчарованого в Ющенку колишнього помаранчевого активіста В.Павука (В8 від 30.12.05), я згадав одну байку, а може, бувальщину про те, як прийшов письменник-початківець до метра з проханням оцінити свою повість. Отримавши за кілька днів негативну рецензію, він розгорнув рукопис і побачив, що дві сторінки, склеєні ним у кутку, навіть не роз`єднані, — отже, рукопис не читали! Та старий письменник лише усміхнувся на його докори.

— Любий мій, — сказав він, — щоб зрозуміти, що риба гнила, мені не обов`язково з`їдати її всю.

Отак і вам, хлопці, перш ніж приступати до "риби", варто було хоч понюхати її. Адже люди, які претендували на найвищі місця в країні, вже один раз завалили справу. А чому ви думали, що в них не вистачить сил завалити її ще раз? І те, що вони стільки років були "стовпами" тієї влади, яку пізніше самі назвуть "злочинною", повинно було як мінімум насторожити. Та й походження грошей, на які велась шалена і професійна пропаганда за колишніх, було вельми сумнівним. Дарма! Помаранчева риба мала такий апетитний вигляд, що на "запашок" не звернули уваги. Тільки "з`їли рибу" ви, а проблеми зі шлунком у всієї України. І ніяким еспумізаном не зарадиш...

Ні, хлопці, це не вас обдурили, а ви самих себе. Надувши оранжеву кульку, ви милувались та бавились нею, як мала дитина лялькою, забувши, що всередині порожньо, забувши про все на світі!

Поспівчував би вам, панове, що пан Ющенко не виправдав ваших сподівань, та щось не співчувається. Всі ви, як самі декларуєте, щирі українці, побожні та благочестиві. В церквах на богослужіннях, либонь, стоїте в перших рядах.

То чому ж забули заповідь Божу — не сотвори собі кумира?

Гріх, шановні! Тільки от що: гріх ваш, а замолювати його всій Україні.

Тепер ви відхрещуєтеся від Ющенка і вихваляєте Тимошенко. Але ж і у неї минуле далеко не святе. А що, коли і пані Юлія не виправдає ваших сподівань? Зарання їй співчуваю — фанатики безжальні до скинутого кумира. Хто там наступний в ідоли?