За бездарність нашистів і соціалістів заплатить народ?

Євгенія Баженова,

Комуніст,

22.02.06

Не кажуть чомусь "мудрі" правителі про те, що разом із доходами так само казково зріс і рівень інфляції, яка з'їла весь цей міфічний добробут.

Як відомо, "оранжева" влада не припиняє боротися з бідністю! Кожні півроку нам повідомляють: "Ми остаточно подолали бідність!"

Щоправда, кожного разу ця перемога виявляється перемогою над бідними, котрих у нашій країні більшість.

Ось недавно "всенародний" президент Ющенко вирішив чергового разу про свій народ своєрідно подбати.

Так, Віктор Андрійович ветував прийнятий Верховною Радою закон, який вводив мораторій на підвищення цін і тарифів на комунальні послуги, газ, електрику та проїзд у громадському транспорті.

Верховна Рада прийняла цей мораторій відразу після "блискучої", на думку Ющенка, газової угоди з Росією. Якраз після цієї "унікальної" домовленості, котра дала Україні "найнижчу" ціну на газ в історії, заговорили про необхідність підвищення цін на комунальні послуги для населення.

Однак в.о. прем'єр-міністра Єхануров невдовзі після цього клятвено пообіцяв: "Ціни на газ для населення підвищуватися не будуть!" Багато хто вирішив, що вустами в.о. прем'єра говорить сам президент.

На Верховну Раду, щоправда, ці клятви особливого враження не справили. І депутати вирішили заборонити підвищувати ціни на комунальні послуги, запропонувавши встановити мораторій на таке підвищення доти, доки розмір мінімальної зарплати не досягне прожиткового мінімуму і не будуть погашені заборгованості з виплати зарплат і стипендій для студентів.

То чим же не сподобався найбільшому "соціально орієнтованому" президенту цей, безсумнівно, соціально орієнтований закон? Адже якби Ющенко його підписав, плата "за світло, воду і газ" не зростала б, принаймні, у найближчі п'ять років.

Як з'ясувалося, "заморожування" цін, на думку глави держави, не відповідає Конституції. Зате, напевно, відповідає Конституції постійне бажання оббирати і без того зубожілий власний народ, змушуючи його розплачуватися за результати "блискучої" політики бездарних "оранжистів".

Нібито грядуще підвищення цін не порушує положення Основного Закону, яке гласить: "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло".

Хто сьогодні в Україні має цей достатній життєвий рівень? Президентський

син, цей "моральний, віруючий хлопець" із платиновою "мобілкою", котрий залишає в ресторані на чай стільки, скільки якийсь "маленький українець" повинен заробляти півроку? Чи облагодіяні жалюгідними надбавками пенсіонери, кожного місяця вирішуючи непросте завдання: заплатити за квартиру, купити ліки чи поїсти один раз ситно?

Чи, нарешті, вже погашені борги з зарплат, що можна ціни піднімати? Погашені. На 1%! При цьому за час мудрого "оранжевого" правління ці заборгованості перевищили мільярд гривень!

Хоча... Що це ми? Адже бідності у нас, за твердженням нашистів, уже давно немає. Доходи в людей зросли просто казково, і щоб вони не надто раділи, якраз і потрібно ціни на комунальні послуги підняти.

Щоправда, не кажуть чомусь "мудрі" правителі про те, що разом із доходами так само казково зріс і рівень інфляції, яка з'їла весь цей міфічний добробут.

Не говорять, що підвищувати ціни на комунальні послуги доводиться через усілякі їхні "блискучі" досягнення, які ведуть до краху економіки. Не говорять і про те, що оголошена ними нещадна війна з бідністю на ділі обернулася війною з бідними, котрих сьогодні намагаються добити черговим підвищенням цін.