Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  25.06.2024
  Статьи

Версия для печати


Нестор Шуфрич: "Януковичу я віддав чи не найкращу частину свого життя"

К.Василенко,

День,

11.02.06

Нестор Шуфрич: "...в численних "помаранчевих" партіях-сателітах неможливо знайти людей, яких сміливо можна було б назвати професіоналами".

Нестор Шуфрич собі не зраджує. Він як і раніше хоче здаватися ідеалістом, який вірить у переможне проходження опозиційного блоку "Не ТаК!" до парламенту й непорушність "чоловічої", як він сам висловлюється, дружби між "регіоналами" та "есдеками". Щоправда, в його голосі дедалі більше звучать нотки розчарування й подеколи навіть образи. Нестворення єдиного опозиційного фронту на чолі з Віктором Януковичем Шуфрич вважає у корені помилковим і вперто не хоче повірити в можливість створення коаліції між ПР і НСНУ. Каже, що це стане для нього особистою трагедією. Ніскільки не шкодуючи за пройденими разом з "донецькими" етапами "великого шляху" 2004-го, Нестор Іванович, дещо досадливо, хоч і гранично коректно, нагадує "донецьким" загалом і Януковичу зокрема, кому вони зобов`язані своєю появою в Києві 2002-го.

— Відомо, що спочатку ваш блок планували назвати блоком Кравчука. Через майже три місяці після появи "Не ТаК!" чи можна констатувати вдалість такого, м`яко кажучи, несподіваного вибору?

— Формування іменного об`єднання дійсно планувалося досить давно, ось тільки блока Януковича, а не Кравчука. Наша партія готувалася до участі в кампанії саме в такому форматі, під прапорами єдиного опозиційного фронту. Відмова Партії регіонів від цієї ідеї, рішення про самостійний похід на вибори стали для нас, м`яко кажучи, неприємною несподіванкою.

— Здається, раніше ви стверджували, що СДПУ(О) готувалася йти на вибори самостійно…

— Політрада партії дійсно ухвалила таке рішення відразу після того, як про сепаратну участь у виборах заявила ПР. Тим паче що відповідний досвід був у нас і 1998 року, і 2002-го, коли ми, між іншим, партією влади ще не були. Цього разу, враховуючи обставини, що склалися, це рішення було, вважаю, єдино правильним. Однак незабаром до СДПУ(О) звернулися лідери декількох політсил з пропозицією про створення єдиного блоку. Свого часу ці люди були нашими колегами по коаліційному уряду. У Кабміні Януковича, нагадаю, Валентина Довженко керувала Міністерством у справах сім`ї та молоді, Костянтин Грищенко очолював Міністерство закордонних справ, а Юрій Бойко — НАК "Нафтогаз", будучи, крім іншого, заступником міністра енергетики. Чотири портфелі належали квоті есдеків. Таким чином, можна констатувати, що в опозиційному блоці "Не ТаК!" сьогодні сконцентрована значна частина ефективного "біло-синього" уряду.

— Чи обговорювали ви з кимось із лідерів ПР причини їхньої відмови від створення блоку Януковича?

— Який сенс обговорювати рішення за фактом прийняття? Я ж кажу: воно стало абсолютно несподіваним і особисто мені здається помилковим. Якби вдалося зберегти єдиний опозиційний фронт, з участю ПР, СДПУ(О), а також партії Наталії Вітренко, питання про склад майбутньої парламентської коаліції й, відповідно, уряду, тепер взагалі б не стояло! Новий Кабмін однозначно був би "біло-синім". Проте, він міг би таким стати вже у вересні, якби не стало результативним повторне голосування стосовно прем`єрства Еханурова. Підтримка Юрія Івановича — найбільш колосальна помилка "регіоналів"! Не будь уряду Еханурова, не було б підписання протоколу про вступ України в НАТО, договору про будівництво в Чорнобилі сховища для ядерних відходів, і, звичайно, не було б газових угод.

Оскільки кожна з опозиційних партій пішла своїм шляхом, влада сьогодні має можливість спекулювати на питаннях формування наступного Кабміну! Віктор Ющенко відкрито міркує про можливості кооперації з Партією регіонів, і "регіонали" цього чомусь не заперечують.

— Ви говорили, що створення коаліції НСНУ і ПР стало б для вас особистою трагедією.

— Для держави таке союзництво нічого хорошого точно не дасть. Ні в самій НСНУ, ні в численних "помаранчевих" партіях-сателітах неможливо знайти людей, яких сміливо можна було б назвати професіоналами. Там зібралися або невдахи, або злодії. То з ким, скажіть будь ласка, об`єднуватися?

— Наскільки все-таки, на вашу думку, є ймовірним створення осі Ющенко-Янукович?

— Цілий рік я пліч-о-пліч у дуже тяжкій боротьбі простояв з людьми, які подібного неподобства, впевнений, не допустять. Передусім, звісно, сам Янукович. Цій людині я віддав чи не найкращу частину свого життя й не можу повірити в те, що він на подібний альянс погодиться. Хоча б іще й тому, що на сьогодні в нього немає абсолютно ніяких підстав укладати з владою якихось союзів. Змушений, однак, визнати, що в оточенні Віктора Федоровича є люди, готові підштовхнути його на зрадницький крок.

— Просто в ПР, як і в будь-якій іншій партії, є декілька центрів впливу.

— Настає час говорити правду. Давайте пригадаємо далекий 2003-й і голосування за бюджет того року. У проекті документа не було враховано пункту про підвищення мінімальної заробітної плати, підвищення рівня прожиткового мінімуму, на чому наполягала, зокрема, й наша фракція. Однак ще самостійна на той час фракція "Європейський вибір" під керівництвом Миколи Яновича Азарова, за попередньою змовою з Юлією Тимошенко і Петром Порошенком, дала-таки свої голоси, завдяки яким документ було ухвалено. Коли ж з`ясувалося, що це був просто "дерибан" грошей на користь Порошенка, виправляти бюджет довелося і з нашою допомогою. Зрештою, була підтримана наша концепція підвищення зарплат і пенсій, що стало одним із головних стимулів розвитку національної економіки. До того вони ще, до речі, проголосували за повернення частини комітетів під контроль "Нашої України" та Тимошенко.

Не можу не пригадати присутність Миколи Азарова рік тому на Майдані. Що там, скажіть, робив один із лідерів Партії регіонів? Відповідь проста: сподівався на збереження за собою віце-прем`єрської посади в обмін на те, що "здав" інтереси ПР на історичних засіданнях Верховного Суду. Адже це саме він, хто не знає, відповідав за координацію дій у Верховному суді України. Коротше кажучи, зв`язка Порошенко-Азаров працювала ефективно — тільки на Ющенка. Якби не активність Юлії Тимошенко та Михайла Бродського, цілком ймовірно, портфель він зберіг би.

— Чи ведуться наразі переговори між ПР і СДПУ(О) щодо можливого блокування в Раді п`ятого скликання?

— Ні, ніяких офіційних переговорів до цього моменту не ведеться. Хоча домовлятися треба зараз, а не за фактом проходження до ВР. Запевняю, що ПР, опозиційний блок "Не ТаК!" та інші "непомаранчеві" сили здатні, з урахуванням бонусів, набрати 51% в наступній Раді. Плюс ми зможемо вибирати партнерів з двох-трьох "команд, що заблукали", і тверду більшість гарантовано!

— Може, ПР не прагне домовлятися просто тому, що не впевнена у вашому проходженні?

— Сумнівів у тому, що опозиційний блок "Не ТаК!" до Верховної Ради пройде за будь-яких обставин сьогодні, здається, ні в кого не виникає. Навіть найпесимістичніші прогнози вже тепер дають нам від 2,5 до 4%, а блок існує тільки місяць.

До того ж, сукупний рейтинг НСНУ і БЮТу перевищує одноосібні показники Партії регіонів. Отже, якщо з "біло-синіх" до парламенту потрапить лише Партія регіонів, наші "преміальні" відсотки автоматично перейдуть "помаранчевим". Тоді сформувати свою коаліцію, навіть суто математично, їм буде набагато простіше. У такому, й лише в такому разі, Партія регіонів перетвориться на аутсайдерів парламентської гонки.

— По-вашому, возз`єднання "помаранчевої" команди ймовірне?

— Звісно! У них просто виходу іншого немає. Більшість самостійно ні БЮТ, ні НСНУ все одно сформувати не зможуть. Доведеться домовлятися між собою.

— Роман Безсмертний стверджує, що Верховна Рада в разі нестворення "помаранчевої" більшості буде просто розпущена.

— Рекомендую Роману Петровичу почитати Кримінальний кодекс, тоді він, можливо, буде акуратнішим у висловлюваннях...

— Ваша риторика зараз нагадує слова Юлії Тимошенко після відставки з прем`єрської посади. Вона тоді говорила, що навіть незважаючи на те, що сталося, продовжує простягати руку Президенту Ющенку. Ось тільки цю руку палять розпеченим залізом і т.п. Цікаво, яких іще тілесних ушкоджень треба завдати Юлії Володимирівні, щоб вона відвернулася від Президента, й вам, щоб ви відвернулися нарешті від Партії регіонів?

— Йдеться про відданість принципам, хоча в політиці, як бачимо, це не завжди на користь. Я зараз багато їжджу по областях, особливо по південному сходу, і вісім запитань із десяти, які ставлять виборці: "Чому СДПУ(О) і ПР не разом?" Чесно кажучи, я не знаю, що на це відповідати. Стовідсотково впевнений тільки в тому, що те, що сталося, — не наша, есдеків, провина.

Не хочеться вірити що для ПР присутність у владі з будь-якими партнерами важливіша за цінності, які ми разом відстоювали.

— До речі, дехто істинним лідером ПР вважає Ріната Ахметова, а не Віктора Януковича.

— Ріната Леонідовича я знаю добре. Це надзвичайно талановита людина, високопрофесійний менеджер, який може займати у владній ієрархії будь-яку, зокрема й найвищу посаду. Однак підтверджувати, що він начебто єдиний лідер ПР, не стану. Реальний лідер Партії регіонів, відомий усій країні, — це Віктор Янукович. Єдине, про що жалкую: що в політичному плані його лідерство звужене до меж партії, а не опозиційного блоку. Віктор Федорович на сьогодні найбільш реальний претендент на посаду наступного прем`єра. Невипадково саме есдеки 2002-го запропонували його на цю посаду. А 2004-го Леонід Кравчук першим запропонував кандидатуру Януковича на президентську посаду.

— Еге ж, якщо б не ваша "ініціативність", можливо, й революції минулого року не сталося б...

— На підтримку прем`єрства Януковича висловилося свого часу 234 народні депутати. Пам`ятаю, як ЗМІ тоді писали, ніби це якась гра есдеків. Насправді затвердження Віктора Федоровича — предмет нашої жорсткої домовленості з президентом Кучмою. Домовленість була така: ми даємо свої тридцять голосів за спікера Литвина, а натомість отримуємо можливість втілити політичну реформу, що передбачає обмеження президентської влади. Для того, щоб "обкатати" модель конституційних змін, було треба сформувати коаліційний уряд на чолі з сильним прем`єром.

— Щось у вас не сходиться: між голосуваннями за спікера й за прем`єра минуло майже півроку...

— Протягом цього часу ми підшукували адекватну кандидатуру на вищу у виконавчій владі посаду. Не приховаю: спершу всерйоз придивлялися до Сергія Тігіпка, однак ми, есдеки, все ж хотіли, щоб главою Кабміну став не столичний чиновник, а реальний управлінець з регіону.

Звісно, спікерство Литвина ми могли й не підтримувати, оскільки після зняття Віктора Медведчука з віце-спікерської посади стали фактично напівопозиційною партією. Але альтернативою Литвину міг бути тільки хтось зі ставлеників Віктора Ющенка. Природно, стати на бік Віктора Андрійовича ми не могли, зокрема й з моральних міркувань.

— Припустімо, реально у владу есдеки прийшли, як ви стверджуєте, лише 2002-го. Але чому навіть за цей час, будучи партією влади, ви не зуміли закріпити за собою частину електорату?

— Просто у союзництві з іншими політсилами СДПУ(О) завжди була максимально порядною. У партнерстві все порівну, зокрема й підтримка людей. Ще перед початком президентської кампанії ми досягли однозначної домовленості про нероз`єднання створеної влітку 2004-го коаліції "Разом заради майбутнього" на парламентських виборах, незалежно від результату президентських. Підкреслю ще раз: не есдеки цей договір порушили.

— Будучи у владі, ви не тільки самі підписували, а й іншим наполегливо пропонували підписати угоди про чесні вибори, а тепер робити цього не хочете, називаючи цю ініціативу Президента Ющенка фарсом...

— Навіщо, скажіть, підписувати якісь меморандуми з тими, хто потім з-під них підписи відкликає? Гадаю, з того, що сталося, слід винести серйозний урок. Віри Віктору Ющенку у нас немає і не було, отже й візувати ми нічого не будемо.

— Чому ви очолили список опозиційного блоку "Не ТаК!" в кримський парламент?

— Причин насправді декілька. У цілій низці регіонів нам вірять і підтримують, і балотування до місцевих органів влади — усвідомлення підвищеної відповідальності за конкретний регіон.

— Уже вирішили, чим займатиметесь у разі, якщо не потрапите до ВР?

— Про жодну свою дію, про жодне висловлювання за всі роки, проведені у великій політиці, я не шкодую. Я не зраджував принципів і мені в очі людям дивитися не соромно. Вважатиму, що свій борг суспільству повернув.

— Цікаво! А про Мукачеве ви також не шкодуєте?

— Мукачеве — чистої води провокація! "Помаранчеві" цього сьогодні вже особливо не приховують. Більш того, подивіться: так звані "бандити", про яких вони тоді кричали, балотуються до місцевих рад уже за "помаранчевими" списками "НУ" і "Пора-ПРП". А той факт, що Ернест Нусер, який був на тих виборах опонентом Віктора Балоги, сьогодні працює в адміністрації Балоги, ще раз підтверджує: це була спланована провокація.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0