Ціна компромісу.
Скільки заплатить Україна, добровільно віддавши свій газовий ринок?

В.Княжанський,

День,

02.02.06

...судорожний поспіх із так званим спільним бізнесом, який насправді дещо нагадує аж ніяк не спільний, але, хоч як дивно, освячений владою грабунок країни.

Кабмін, звісно, можна зрозуміти: згідно з прогнозом, на Україну насуваються нові морози, і в цих умовах будь-яке зволікання часу зі створенням українсько-російського газового СП може загрожувати новими алчевськами та новими смертями не тільки на вулицях, а й у будинках. А далі уряду, звісна річ, увижається програш на виборах і прихід до влади тих, ким тепер по телевізору лякають виборця. Звідси і цей судорожний поспіх із так званим спільним бізнесом, який насправді дещо нагадує аж ніяк не спільний, але, хоч як дивно, освячений владою грабунок країни. Сценарій його був відпрацьований ще в стародавній Елладі та починався трагічною сценою відчинення міських воріт.

Подібну функцію послужливо виконав у середу наш Антимонопольний комітет, у пожежному порядку давши своє "добро" на створення спільного підприємства ВАТ НАК "Нафтогаз України" та компанією "Росукренерго", яка ще лише мріє стати відкритою... При цьому АМК по-фарисейськи розтлумачив громадянам країни, що не має права легалізувати ("розкривати" вже пізно — всі вже давно знають з інтернету) інформацію про власників "Росукренерго", хоч і вважає, що громадськість повинна бути з нею ознайомлена. У цій ситуації голова АМК пан Костусєв, схоже, повівся не всупереч тільки думці лідерів партії (Регіони України), у списках якої він іде на вибори. Зокрема, голова політради "Регіонів" Микола Азаров заявив, що угоди про забезпечення газом країни повинні носити міждержавний характер, а участь якихось СП у них виключена.

Дуже відверто прокоментував в інтерв`ю одному з телеканалів ситуацію, що призвела до появи СП на українському ринку, наш Президент: "Одним словом, те, що відбулося за останні три-чотири драматичні тижні, це не лише зі знаком "мінус". Ми стали іншою нацією, знаєте, ми підвелися з колін. Можливо, когось, щоб він почав себе любити, поважати, спершу треба принизити. Я думаю, що такий урок ми отримали всі. Але це нас консолідувало, об`єднало. Я наступного дня, коли без п`яти хвилин 12-та я дізнався про рішення "Газпрому", я у своїй квартирі на 50% скоротив використання газу (це я питаючи себе та даючи собі відповідь), мені такого тепла не треба, це не те тепло, яке потрібне Україні".

Суперпатріотичні дії Президента з власним газовим котлом, звісно, не можуть не вражати. Але чи патріотично примусити мерзнути та згортати виробництво всю країну? Чи патріотично ставити під питання її бюджет? Коментуючи заяву російських представників швейцарської RosUkrEnergo A.G. про дійсність ціни $95 за 1 тис. куб. м тільки протягом першого півріччя 2006 року, міністр економіки України Арсен Яценюк сказав: "Це питання до тих, хто проводив переговори з Пальчиковим (Олег Пальчиков, виконавчий директор RosUkrEnergo)", і таким чином визнав, що газова угоди від 4 січня не застрахує країну від подальшого підвищення цін на газ уже з другого півріччя. Міністр наголосив, що бюджет України не зазнає збитків за умови, що ціна на імпортований газ ($95 за 1 тис. куб. м) буде незмінною протягом п`яти років, а також уряд пристане на пропозицію Мінекономіки про внутрішню тарифну політику (про підвищення цін на газ для промисловості та населення. — Авт.). Іншими словами, вища ціна призведе до таких збитків.

Утім, це всім зрозуміло вже давно. Навіть на інтернет-сайті, близькому до прем`єр-міністра Юрія Єханурова, можна ознайомитися з розрахунком збитків, яких зазнає Україна внаслідок реалізації січневих газових угод. У результаті, роблять висновок дослідники, збитки на кожного громадянина України тільки за 2006 рік становитимуть $97. І зрозуміло, що обіцяна нам Мінекономіки методологія підрахунку газових цін цей тягар анітрохи не полегшить.

Більш того, голова комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Клюєв учора застеріг, що створення спільного з "Росукренерго" підприємства "Укргазенерго" може призвести до дефолту "Нафтогазу України", оскільки сприятиме виведенню зі сфери діяльності НАК дистрибуції природного газу, що у свою чергу "спричинить втрату фінансової стійкості компанії". "Не виключено, що, зрештою, така ситуація призведе до відчуження ГТС (газотранспортної системи) України шляхом процедур міжнародного арбітражу", — передбачає Клюєв.

Аналогічну думку висловив також експерт "Дня" Олександр Нарбут. На його думку, "Нафтогаз України" все-таки був схильний до управління, і НКРЕ так чи інакше регулювала його тарифи як для населення, так і для промисловості. Для СП рішення комісії не матимуть такого директивного характеру, і воно зможе як постачати газ, так і припиняти його поставку, якщо його не влаштовуватимуть українські тарифи. А для цього вистачить незгоди другої, неукраїнської сторони, вважає Нарбут. А якщо для певних споживачів ціна газу буде економічно невигідною, то їх просто викреслять із плану поставок.

Експерт припускає, що зволікання часу з підписанням статутних документів СП пов`язане зі спробою України знайти вихід із ситуації, пов`язаної з коротким життям (до другого півріччя) газової ціни в розмірі $95. Крім того, на його думку, Україна намагається також передбачити можливість роботи з споживачами країни не тільки названого СП, а й дочірньої компанії НАК "Торговий Дім "Газ України". "Це — єдина можливість для "Нафтогазу" впливати на регіональну складову газорозподілу, — говорить експерт і додає: — Я думаю, є ще цілий букет інтересів навколо цього "Торгового Дому", оскільки дистрибуція робиться ще і безліччю компаній, які працюють за агентськими договорами. Ось і намагаються відстояти себе, щоб не бути викиненими з ринку".

На думку Нарбута, в Україні ще з часів Лазаренка зберігся директивний розподіл споживачів газу. І хоча угоду від 4 січня влада характеризувала як таку, що лібералізує цей ринок, насправді жодної концепції іншої побудови ринку не існує. Наполовину російське СП хоче отримати додаткову частку прибутку українського ринку і, крім того, прокласти доріжку до тіньової приватизації українських підприємств, вивівши їх в область збитковості, впевнений експерт. СП, підтверджує Нарбут, — це своєрідний "троянський кінь", який сьогодні в`їжджає на територію України. При цьому грунт для нього підготовлений адміністративною побудовою ринку, розповідає експерт. На його думку, СП хоче затвердитися всередині цієї адміністративної схеми та взяти собі найвигідніших контрагентів. Крім того, для нього будуть, мабуть, характерні ще й такі дії, як припинення з тих або інших причин поставок для того, щоб вивільнити ресурс або для підприємств, здатних платити вищу ціну, або на реекспорт до Європи.

Ціна компромісу. Скільки заплатить Україна, добровільно віддавши свій газовий ринок?

В.Княжанський,

День,

02.02.06

Ціна компромісу.
Скільки заплатить Україна, добровільно віддавши свій газовий ринок?