Президент позвонил президенту

Виктор СУББОТИН,

"2000",

23.09.05

Похоже, не лишенный иронии политический почерк Леонида Кравчука в который раз дал эффект — ему позвонил Виктор Ющенко, состоялась встреча. Этим, можно сказать, был прерван бойкот власти по отношению к СДПУ(О). И, возможно, отказ власти от ранее принятой позы: делать вид, что оппозиции в стране не существует.

Встреча первого и третьего президентов состоялся 19 сентября, накануне голосования в парламенте по кандидатуре премьер-министра.

Об этом и о многом другом Леонид Макарович рассказал 21 сентября. Предлагаем некоторые фрагменты беседы. Главная на тот момент тема для первого президента — подготовка к проведению учредительного съезда Форума «Объединим Украину», с инициативой создания которого он выступил в июне этого года. Дата проведения съезда — 24 сентября в Киеве.

О целях и задачах Форума «Объединим Украину»

— Ми ставимо три основні завдання. Перше — зупинити розкол, який поглиблюється в Україні в міжнаціональних проблемах, між сходом—заходом, між конфесіями. Загалом припинити спроби розділяти Україну на схід і захід. Робити все, щоб об'єднавчі процеси набували більш сталого характеру.

Друге — це контроль над владою. Поки не буде справжнього контролю, влада діятиме як їй заманеться. Тобто багато обіцяти, а після перемоги — дуже мало робити. Сьогодні влада неконтрольована, не перебуває під впливом громадськості, дуже незначний на неї вплив преси, загалом політичних сил. Немає сформованої опозиції — цивілізованої, активної, здатної генерувати альтернативні рішення, пропозиції.

Громадський форум якраз і ставить завдання стати одним із інститутів такого громадського контролю над владою.

Третя проблема — це, як я її називаю, больові точки. Ми хочемо, аби на виборах політики перестали експлуатувати теми церкви, мови, етнічні проблеми, стратегічні шляхи (чи то до Росії, чи до НАТО, чи в бік Ради Європи тощо).

Вже у всіх регіонах пройшли відповідні конференції. Я був особисто на семи з них. Остання відбулася в Харкові. В її роботі брали участь представники 18 політичних сил.

Партії у Форумі будуть різні. Об'єднані соціал-демократи будуть обов'язково, прийде партія Кушнарьова («Нова демократія». — Ред.), «Трудова Україна», представники національних меншин... Думаю, партій 5—6 буде. Але це для мене не є знаковим, бо Форум не йде на вибори. Він — громадська структура, і тому не має загалом права брати участь у виборах. Думаю, що вже у жовтні ми скажемо остаточно, хто стане членом блоку.

О телефонном разговоре с Ющенко и политреформе

— Позавчора мені додому подзвонив Віктор Андрійович і каже: «Леонід Макарович, мені кажуть, що ви десь говорите, що не можете зі мною зустрітися?» Я йому: і зараз вам кажу, що не можу. Бо ваш опричник Третьяков, коли я зробив спробу зателефонувати вам, він навіть не відповів. Я тоді послав трьох депутатів — Прошкуратову, Шурму і Зайця, щоб вони пішли до нього і з'ясували, чому ж з нами не хочуть зустрічатися. Вийшов той же Третьяков і сказав, що, мовляв, Президент з членами СДПУ з нуликом зустрічатися не буде. Я не мав можливості перевірити, чи це Президент так відповів, чи то Третьяков від себе сказав. Тому я вирішив, що з Президентом буду спілкуватися через засоби масової інформації.

Президент у ході нашої дискусії сказав, що не буде заважати, а буде допомагати, щоб політична реформа відбулась. Зараз уже є 5—6 фракцій, які підтримують ідею пришвидшити політичну реформу, тобто проголосувати за законопроект 3207-1 (місцеве самоврядування) і пришвидшити введення законопроекту 4180. Наша фракція наполягатиме на тому, щоб саме такий сценарій відбувався. Чим більше буде опору політичній реформі, тим більше буде в неї з'являтися прихильників — я вже відчув це. Вже депутати не хочуть довіряти одній людині формувати уряд.

Об отделении власти от бизнеса

— Не треба у владі одіозних фігур. Краще від них позбавитись. От, скажімо, Порошенко... Він втратив авторитет. Не в мене особисто. Ну подивіться, з якою буквально радістю його вигнали з парламенту. Хоча якби було інше ставлення до нього, то, мабуть, взяли б до уваги останню його заяву, а не першу. Коли людині щось приліпили, коли її «зав'язали» на чомусь, то краще від неї позбутися.

О встрече с Виктором Ющенко

— Я вчора з Президентом спілкувався 2 години. Ющенко почав розмову з того, що треба шукати шляхи порозуміння, а не конфронтації.

Ми домовились, що Президент доручить комусь з людей, яким він найбільше довіряє, зустрітися зі мною, щоб окреслити перелік проблем, які потрібно вирішувати, і ми внесемо конкретні пропозиції. Потім ця людина доповість Президенту, і він визначить, які з цих питань вважає за потрібне розглядати з прийняттям рішень, а які визнає передчасними або навіть надуманими.

Він десь до липня місяця ніби розчинявся в своїй команді. Не він вирішував, а команда йому нав'язувала. А з липня я відчуваю, що він поступово починає нарощувати своє лідерство.

Почекаю, якщо Президент не затвердить міністрами бізнесменів (а там їх достатньо), то це означатиме, що він стає лідером.

Коли ми прощалися, він сказав: «Явважаю, що розмова була корисною і конструктивною».

О заявлении Ющенко относительно «сценария по разрушению власти»

— Мне дуже хвилюють такі — не підкріплені конкретними фактами — заяви, які часто робляться без прогнозу на реакцію на них як в Україні, так і за її межами. Це підтверджує мою думку, що Президент часто відчуває себе ще в опозиції.

Гадаю, що Президенту не треба боятись переворотів і навіть не треба боятися імпічменту. Треба боятись реакції народу. Помаранчевий Майдан дав дуже важливу річ — народ відчув свою силу й відчув можливість міняти владу. Так от, якщо економіка буде й надалі падати, ціни ростимуть, то щоб не сталося так, що народ прийде до влади й скаже: злазьте, хлопці, з коней! Я цю фразу сказав не випадково. Мені розповіли, що десь в адміністрації висить величезна картина, де помаранчеві лідери — на білих конях зі списами ставлять на коліна ворогів. І серед цих ворогів — Кучма, Кравчук і чогось ще Путін потрапив.

О Рыбачуке, который сказал, что эсдеки подкупают депутатов

— Він (Рибачук. — Ред.) дуже цікава людина. Коли він веде розмову, то в нього немає рамок. Я не знаю, що він скаже через п'ять хвилин. Адже зазвичай у розмові є рамки, є логіка, є послідовність і є, зрештою, відповідальність за слова. Нічого з цього в нього немає. При цьому з ним приємно спілкуватися, він такий відкритий. Але ж людина такого рівня має нести відповідальність за слова.

Медведчук весь час зі мною. Я не думаю, що йому зараз важливо бути серед якихось змовників. Навпаки, він весь час говорить, що війну між владою й опозицією треба припинити. Бо вона знекровлює, знесилює обидві сторони.

О Юлии Тимошенко

— Казали, що і Юлія Володимирівна комусь обіцяла гроші, щоб не голосували (за Єханурова. — Ред.). Я їй вчора подзвонив, кажу: обіцяла гроші? А вона каже: та в мене зараз їх і немає!

А по-друге, як це можна реально зробить?

Согласится ли Кравчук еще раз стать президентом Украины?

— Ні. Це якби президента обирати в парламенті. Щоб вiн дійсно був арбітром нації — з досвідом, з віком, без амбіцій, без претензій на якусь іншу владу (що дуже важливо), щоб він представляв Україну, вступав у силу, коли виникають якісь складнощі, в тому числі на межі революції... За таких умов я, можливо, й погодився б.