Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Там, на шахті вугільній...

Катерина Чередниченко,

Без цензури (02-08.09.05),

05.09.05

Незважаючи на звітування уряду, шахтарі й далі не бачать грошей.

Чоловік моєї тітки – шахтар. Мешкає із сім`єю на Луганщині. 25 років працював на шахті першопрохідцем – прокладав дорогу зміні в забої. Ризик найбільший, зарплата трохи вища за середню – 1120 гривень (середня, за даними минулого року, становить 840 гривень). Звичайно, на професійне свято я привітала дядька, зателефонувавши йому. "Дядю Колю, то ви, мабуть, тепер обом дочкам квартири купите, адже вам усі борги із зарплати повернули аж за чотири роки!" – пораділа я. "Де там! – відповів. – Я про це ось тільки по телевізору й почув".

Справді, під час відвідин Донецька прем`єр-міністр бадьоро рапортувала про те, що Кабмін зробив те, що намагалися зробити принаймні три попередні уряди, – повернути борги шахтарям за 1994-й, 1995-й, 1996-й та 1998 роки. Загальну заборгованість перед працівниками шахт було визначено в 320 мільйонів гривень.

Цікавий момент полягає зовсім не в цифрах, а в трактуванні термінів. Справді, як сказано в офіційних повідомленнях, 22 серпня Мінфін виділив майже 300 мільйонів гривень для шахтарів, і 25 серпня Державне казначейство перерахувало їх у Міністерство палива та енергетики, а вже наступного дня пані Юлія відрапортувала про цілковиту ліквідацію заборгованості: "І ми зробили це, і той, хто не отримав, отримає найближчим часом, тому що всі гроші – на шахтах". Чесно кажучи, беруть сумніви, чи встиг за один день отримати гроші хоч один шахтар.

Сумніви також викликає інше: хто саме і як саме визначав розмір заборгованості. Дядько-шахтар розповідав, як іще три роки тому, аби не псувати статистику, на їхній шахті робили "бездефіцитну" зарплату. Ні, не в конвертах – навпаки! Працівник, якому за відомістю належало отримати 1120 гривень, розписувався в бухгалтерії саме за цю суму, але на руки отримував... на 200–300, а то й 400–500 гривень менше. І жодної мінімізації прибутків, і жодної заборгованості за такою вельми хитрою схемою простежити неможливо.

До того ж ніде не звучало обгрунтування вибору саме цих чотирьох років. Чи не тому, що Кабмін вирішив обійтися "малою кров`ю"? Якщо покладатися на статистику, то загальний борг держави перед працівниками вугільної галузі на початку 2003 року становив 1,2 мільярда гривень, на початку 2004-го – на 20 мільйонів більше. На початку поточного року суттєвих змін не відбулося. Отже, теперішній уряд не ліквідував, а тільки зменшив державний борг перед працівниками шахт. І лише на офіційному рівні. Настрої на Луганщині відверто песимістичні. Мій дядько, як і його колеги, не сподівається на відновлення справедливості: "Може статися, що отримаємо щось, та й те буде добре".

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0