Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Бісів Юхим хоче і з води вийти сухим,
або Як пан Терьохін ревальвацією дає розгін девальвації

І. ПИВИШИН,

Сільські вісті,

02.09.05

До міністра економіки Сергія Терьохіна нарешті дійшло, що уряд не в спромозі зупинити зростання цін. Дійти дійшло, але визнавати це для нього — що під косу підставитися. Бо це ж треба визнати і свою вину за уповільнення економічного зростання, за те, що при збільшенні за сім місяців доходів населення на 44 відсотки йому нема чого на них, ці доходи, запропонувати, бо раз економіка гальмує, то й товару нема, що, власне, і породжує бурхливий інфляційний процес.

Найкрасномовніше тому підтвердження — піднебесні ціни на м’ясо. Обіцянки Прем’єра Юлії Тимошенко знизити їх виявилися пустопорожньою пропагандистською балаканиною, щоб набити собі ціну, а Міністерство економіки, яке відповідає за цінову політику, реальних механізмів впливу на ціни (не політиків, а товарів) так і не знайшло. Бо й не шукало. Легше людям забивати баки, ніж укоськувати інфляцію і пришпорювати економічного коня.

І ось тепер Сергій Терьохін заворушився. Він захотів зробити крайнім за власну неспроможність — кого б ви думали? — Національний банк. Міністр став 29 серпня вимагати від Нацбанку, як від хлопчика на побігеньках, продовжити ревальвацію гривні. Для чого? А для того, щоб прикрити цим лопухом власні гріхи. І пояснюється це благородною метою — зниженням інфляції.

Річ у тому, що уряд обіцяв цього року не допустити інфляції вище за 8,5-9,3 відсотка. А вона вже зараз реально розгулялася до 15 відсотків! Що буде до кінця року, можна тільки уявити. Замість того, щоб нарощувати виробництво, пан Терьохін вирішив «приборкати» інфляцію нібито зміцненням гривні. Тобто розчерком пера підвищити її курс до долара. А що при цьому постраждають експортери і пересічні люди, міністра економіки не турбує. Він хоче себе реабілітувати перед начальством, а там хоч трава не рости. Бо ціни ж на ринках не впадуть, наші гаманці всохнуть ще дужче, але в гросбухах буде все в ажурі.

Як кажуть, бісів Юхим хоче і з води вийти сухим. Міністр Терьохін ніби піклується про національну грошову одиницю, але поводиться з нею, як Сталін із генетикою і кібернетикою. Уже раз «попіклувався» — долар «понизили», але ціни стрибнули, приборкати інфляцію не вдалося, вийшов пшик і грабунок народу. Звичайно, було б дуже просто обмежити закупівлю долара і відповідно емісію гривні, але де б тоді бралися гроші на соціальні виплати? Брак досвіду в практичній економіці міністр-теоретик хоче надолужити ігрищами з гривнею, які зроблять мільйони людей біднішими, але на зниження цін не вплинуть. З їх допомогою можна на папері відрегулювати індекс інфляції — але тільки не в живому житті, а в зведеннях. Фактично нам пропонують перейти з однієї пастки в іншу.

Лемент Терьохіна щодо ревальвації гривні — звичайна піар-кампанія з метою зняти вину з себе, рідного, і з уряду Тимошенко за те, що діло швах. Ревальвація в умовах спаду економіки нічого не здешевлює, а тільки створює видимість роботи уряду над серйозною проблемою, яка губить економіку. Для пана Терьохіна звично комусь укинути гадючку за шию, як це він робив у розпал любої йому афери з цукром-сирцем міністрові агрополітики Олександрові Баранівському, у чаду пристрастей вимагати відставки колег. Ось і нині накинувся з грізьбою на Нацбанк. Мовляв, то він в усьому винен, а не я, такий хороший. Тільки зараз навіть із талантами пана Терьохіна переводити на когось стрілки чи підкусювати йому уже нікого не вдасться обманути. Саме життя збиває з нього пиху, змушує трохи вкрутити хвоста. Про що свідчить наступна (30 серпня) заява Мінекономіки, що ревальвації воно не хоче. Зрозуміли-таки, що ревальвація через спекулятивний капітал породить девальвацію? Ну й ігрища!

Залишається для Сергія Анатолійовича єдино можливий благородний чоловічий крок — піти у відставку, аби не мучити всіх своїми «ре» та «де», та, мабуть, амбіції йому цього не дозволяють. Але Україна, здається, уже надто втомилася від його школярських вправлянь в економіці, пора і честь знати. Звісно, якщо пан Терьохін мужчина не тільки за статтю і статурою, а й за характером.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0