Чорна каса, сіра маса

Наталя КАМИШНИКОВА Нововолинськ Волинської обл,

"2000" (09-15.09.05),

09.09.05

Активістам «помаранчевої революції» з Нововолинська та Іваничівщини так і не доплатили чесно зароблені ними гроші. Водночас екс-керівництво обласного штабу Ющенка так і не спростувало настирливих чуток, що місцевим штабс-ватажкам видали значну винагороду. Настільки значну, що дехто з цих керманичів навіть власний бізнес після виборів започаткував! Іще декотрі потрапили на солідні посади в держадміністрації.

За що боролись...Про тяганину з виплатою відрядних і преміальних членам виборчих комісій, які у третьому турі президентських перегонів їздили з Волині аж до Криму, я розповідала на шпальтах «2000» ще у квітні («Поле чудес в стране партштабов»). Змушена повернутись до цієї теми, бо зрушень — жодних!

Зухвала відписка

На останній сесії Волинської облради я закликала голову облдержадміністрації (а заразом і екс-начштабу «Нашої України») В.Бондаря, голову облради В.Дмитрука, голову облорганізації НСНУ В.Карпука посприяти, щоб помаранчеві активісти нарешті отримали свої гроші.

Наразі маю відповідь лише від В.Бондаря, підготовлену начальником облуправління внутрішньої політики О.Мартинюком. І за стилем, і за змістом вона виглядає зухвалою відпискою.

Пан Бондар, краще за інших обізнаний із фінансовою кухнею президентської кампанії на Волині, сповіщає, що нічим не може зарадити людям, яких фактично обманули члени його ж команди. Мовляв, «органам державної влади заборонено втручатись у виборчий процес».

Невже голова облдержадміністрації не може навіть по-людському звернутись до помаранчевих колег у Криму, щоб допомогли волинянам одержати врешті-решт належні виплати за роботу у виборчих комісіях АРК?..

Що ж до зустрічі нововолинських та іваничівських активістів із екс-керівниками місцевих штабів В. Ющенка, на якій уже 9 місяців (!) наполягають мої виборці, то пан Бондар не виключає такої можливості. Однак для цього я, позапартійна і позаполітична людина, маю «надати облдержадміністрації конкретні пропозиції».

Себто коли штабістам було треба — вони знаходили своїх активістів самі й негайно. А коли пересіли у високі чиновницькі крісла — уже їм посередник для спілкування з колишніми побратимами знадобився...

Людям навіть не подякували

З листа активістів «помаранчевої революції» до голови облорганізації партії «Народний союз «Наша Україна» п. Карпука:

«Шановний Володимире Георгійовичу! Більш як півроку ми марно домагаємося справедливості, хоча звертались і до губернатора, який керував обласним штабом Ющенка, і у Київ. Щоправда, перший заступник губернатора пан Шиба написав, що Андрій Хільчук (голова нововолинського штабу) з нами зустрінеться й видасть посвідчення учасників революції. Та Андрій після виборів просто тікає від нас.

Багато хто з нас давно подав заяви на вступ до партії Ющенка. Відповіді досі не маємо. Дуже прикро було побачити у міській газеті фото, де Андрій красується поряд із Олександром Зінченком.

Усе це викликає певну недовіру до нової влади й до нової партії, керівників якої не цікавить допущена щодо нас несправедливість. Так і не знаємо, хто з волинян отримав винагороду і в якому розмірі, — це, бач, велика таємниця, «конфіденційна інформація».

Коли ми їхали до Криму, то думали лише про перемогу і щоб усе було добре. Не чекали, що наші штабісти з нами так поведуться. Досі нас не зібрали, щоб принаймні подякувати за все. Серед нас є люди, які хочуть і надалі підтримувати ідеї президента, його партію. Та це, мабуть, нікому не потрібно.

Зараз нашу скаргу скерували з секретаріату президента до НСНУ. Сподіваємось нарешті одержати відповідь на всі наші запитання. І, може, хтось із керівників обласної та міської організації НСНУ виявить бажання поспілкуватися з нами».

Свободу слова ріжуть без ножа

Я теж щиро сподіваюся, що голова облорганізіції НСНУ Володимир Карпук — заступник голови облдержадміністрації, депутат облради, який має сьогодні найвищий рейтинг з-поміж чиновництва ОДА, знайде можливість зустрітися з нововолинцями й іваничівцями.

Вислухає їхні скарги і пропозиції на наступні вибори. Залагодить цю задавнену конфліктну ситуацію (партія ж небідна!). І висловить своє ставлення до безпрецедентного судового процесу, який затіяв його однопартієць — нововолинський мер В. Сапожников — проти учасника акції «Повстань, Україно» та героя Майдану Віктора Коптюка за критичний виступ на мітингу.

Буде цікаво дізнатися також, як ставиться голова облорганізіції НСНУ до політичних утисків, що почались у шахтарському місті. Бо це ж уперше за 55 років існування Нововолинська міський голова намагався через суд заборонити своїм опонентам у період із 23 по 28 серпня проводити мітинги, пікетування, походи, демонстрації. Мовляв, монополію на святкування Дня Незалежності й Дня шахтаря має лише влада! Заборона мала поширитись навіть на депутата Верховної Ради України першого скликання Ф.Свідерського, який ту незалежність виборював і 24 серпня 1991 року за неї у парламенті голосував...

Цілий день згаяли у суді голови міських організацій УРП «Собор», КУН, «Пори», троє депутатів міської та обласної рад, аби захистити від чиновництва своє конституційне право на свободу слова й зібрань. Захистили! Та, вийшовши з суду, брати-демократи дружно підсумували: ні, за «злочинного режиму» Кучми дихати було таки легше...