Непорозуміння чи свавілля?

Тамара Прошкуратова Народний депутат України Герой України,

Голос України,

15.09.05

Україна не може похвалитися виваженою політикою в галузі охорони здоров`я. В нашій країні приділяють мало уваги таким важливим питанням, як профілактичні заходи попередження захворювань та роз`яснювальна робота серед населення щодо необхідності здорового способу життя. Цими проблемами повинні опікуватися центри здоров`я, повноцінну діяльність яких має забезпечувати МОЗ. Однак у мене склалося враження, що керівництво цього міністерства не поспішає про це дбати.

Для кожної людини здоров`я є безцінною складовою благополучного і щасливого життя. Його, як кажуть, не купиш ні за які гроші. Недарма одним з найпоширеніших побажань завжди є побажання міцного здоров`я. В усіх високорозвинених країнах проблемі охорони здоров`я громадян приділяється основна увага серед усіх соціальних питань, що демонструє турботу держави про здоров`я нації в цілому та прагнення зберегти генофонд майбутніх поколінь.

На превеликий жаль, Україна не може похвалитися виваженою політикою в галузі охорони здоров`я. В нашій країні приділяють мало уваги таким важливим питанням, як профілактичні заходи попередження захворювань та роз`яснювальна робота серед населення щодо необхідності здорового способу життя. Цими проблемами повинні опікуватися центри здоров`я, повноцінну діяльність яких має забезпечувати МОЗ. Однак у мене склалося враження, що керівництво цього міністерства не поспішає про це дбати.

Зокрема, цю тезу підтверджують ті обставини, з якими мені довелося зіткнутися декілька місяців тому. Тоді на мою адресу надійшов лист від трудового колективу Закарпатського обласного центру здоров`я з проханням захистити їх від неправомірних дій начальника місцевого відділення Фонду держмайна, котрий вирішив позбавити центр здоров`я приміщення, в якому той розташовувався і функціонував ось уже понад 42 роки. Цю проблему я одразу озвучила з трибуни Верховної Ради України і направила відповідні запити до екс-Прем`єр-міністра України Ю. Тимошенко та до в. о. міністра охорони здоров`я України М. Поліщука.

Ознайомившись особисто з реальним станом справ під час поїздки до Ужгорода та отримавши відповіді на депутатські запити, напрошуються такі висновки.

По-перше, відповідь в. о. міністра охорони здоров`я Миколи Поліщука не відповідає реаліям та результатам перевірки, яку провів Фонд держмайна України. Це спонукає мене особисто розібратися, хто ж ввів в оману поважного пана міністра. Мало того, у відповіді екс-Прем`єр-міністра України Юлії Тимошенко повідомлено, що дано доручення голові Закарпатської облдержадміністрації "... вжити заходів щодо забезпечення повноцінного функціонування центру здоров`я...".

У той час, коли в розпорядженнях екс-віце-прем`єр-міністра Миколи Томенка щодо здоров`я громадян і наказі Міністерства охорони здоров`я від 24.06.05 № 311 ставляться завдання "... підняти роль центрів здоров`я у вирішенні проблеми формування здорового способу життя, надавати їм усіляку допомогу, зміцнити матеріальну базу і кадрові ресурси...", наказом №300-о начальника управління охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації Михайла Турянчина (який і має виконувати всі ці розпорядження та посилити роботу щодо санітарної освіти населення і формування здорового способу життя) переводять колектив центру здоров`я у... дві кімнати загальною площею аж 24 квадратних метри, розташовані... у будинку обласного центру з профілактики й боротьби зі СНІДом!? Можете уявити, що школярі разом із вчителями, батьками, вагітні жінки, молоді подружні пари ходитимуть до центру СНІДу, щоб отримувати консультації з оздоровчого харчування, попередження тютюнокуріння, планування сім`ї? Це нонсенс! А як збирається керівництво управління охорони здоров`я забезпечити конфіденційність та анонімність ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД, що передбачено відповідним законом України, коли ці категорії пацієнтів будуть постійно контактувати з учасниками масових заходів, що регулярно проводять у центрі здоров`я? Переконана, якби чиновники охорони здоров`я зустрілися за "круглим столом" з колективом центру здоров`я, з керівниками міста та обласної держадміністрації, конструктивний вихід було б знайдено.

По-друге, цей випадок свідчить, що чиновники, як і колись, продовжують надсилати відписки, які дуже далекі від істини. Тому закликаю своїх колег-народних депутатів критично ставитися до відписок, які підписують навіть такі високопосадовці, як міністри. Все одно ці відповіді готують чиновники, на яких і пишуться скарги.

І, по-третє, дуже прикро, що ця історія відбувається на Закарпатті, де профілактична робота, формування здорового способу життя, гігієнічна освіта населення є умовою інвестицій для розвитку туризму, оздоровчо-рекреаційної діяльності у краї, який має кордони з чотирма країнами Європи. Крім цього, з огляду на історичні та соціально-економічні особливості, тисячі краян щороку виїжджають на заробітки в різні країни світу та повертаються додому. Сотні нелегальних мігрантів намагаються проникнути до країн Європи через кордони Закарпаття. Все це свідчить про надзвичайну актуальність забезпечення ефективної діяльності обласного центру здоров`я. Але як фахівці можуть краще працювати в таких умовах тільки через те, що декому заманулося заволодіти державним майном усупереч Закону, моралі, лікарської етики та службового обов`язку?

Останній висновок. Це — не непорозуміння, це — свавілля.

P. S. Поки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що ситуація з приміщенням Закарпатського обласного центру здоров`я, нарешті, вирішилася на користь останнього. Але чи знімає це, по суті, відвойоване у влади рішення проблему відносин у парі "Міністерство охорони здоров`я — центри здоров`я" загалом? Певно, що ні!