Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Сім`ями дружити вже не будемо...

В.Писанська,

Голос України,

03.09.05

В ефірі 5 каналу радник прем`єра Тимошенко Михайло Бродський звинуватив оточення Ющенка в корумпованості.

Дісталося його "братові Петі, друзям — Миші Дорошенку, Петі Порошенку, Саші Третякову, які всі займаються перерозподілом на користь себе, а Червоненко — це взагалі окрема розмова". Глядачі дізналися, хто кого лобіює "не на користь народу", яку частку від продажу Нікопольського феросплавного заводу хоче одержати оточення Президента. Та про те, що пан Бродський заборонив своєму синові дружити з сином Ющенка. Він також заявив, що припинить членство в партії "Батьківщина": "Я на вибори з Тимошенко не піду, якщо вона піде з Ющенком".

Із ким дружити сім`ями — приватна справа політиків. Але неприватні питання — скандали в команді "чесної і нової влади". Лише упродовж останнього тижня їх вибухнуло кілька. Приміром, міністр транспорту Червоненко звинуватив Юлію Тимошенко у відсутності офіційної позиції стосовно побиття двох єврейських студентів у Києві, аргументуючи це тим, що її "мати — єврейка, а батько — вірменин". А Микола Томенко заявив, що "низка високопосадовців і депутатів зробили спекуляцію житлом у Києві власним тіньовим бізнесом і контролюють левову частку ринку будівництва та нерухомості". Якщо додати інші скандали — з родичами та кумами можновладців, пов`язаних переважно з корупцією і життям не за статками, то беруть сумніви в чеснотах представників вищої політичної еліти, якими вона сама себе наділила.

Коли йшлося б лише про приватні стосунки у владній "сімейці", то й хай собі. Але і урядовці, й інші високопосадовці публічно обвинувачують одне одного в корупції, обмані, непрофесійних діях, а також у цілком конкретних вчинках, які суперечать законодавству. Про це багато повідомляють також не лише українські, а й зарубіжні ЗМІ.

Якщо навіть частка написаного та сказаного - правда, то легше полічити, хто з можновладців і політиків залишився б нині на волі. Чому цілком конкретні заяви, приміром, про причетність до корупції представників влади, жодного разу не зацікавили Генеральну прокуратуру? Але й самі політики, яких обвинувачують у смертних гріхах, чомусь не ображаються, не звертаються з позовами до суду, не вимагають спростувань і навіть не намагаються бодай щось пояснити. Що це мало б означати: Генеральна прокуратура виявляє пильність лише стосовно представників старої влади, а до нової —ще ні? Ті, кого обвинувачують у корупції, згодні з цим і не звертаються до суду, щоб не було гірше? А може, читачі знають якийсь інший варіант відповіді?

Тим часом Президент Ющенко не виключає, що день початку помаранчевої революції стане державним святом і офіційним вихідним. За його словами, "треба ж якось вшанувати подвиг людей, котрі боролися за свою свободу". Президент хотів би зібрати їх на Майдані.

Цікаво, з якими гаслами нині вийдуть учасники тих подій на Майдан?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0