Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Любов сліпа...

В.Писанська,

Голос України,

09.09.05

Потрясінням, принаймні несподіванкою, події останнього тижня не назвеш. Що, власне, сталося: представники найвищих щаблів нової влади звинувачують одне одного в корупції, лобіюванні власних інтересів і нехтуванні державних? А хіба досі вони не знали таких "таємниць" про себе?

Адже всі гріхи, що про них заявляє політична "еліта", скоєні не сьогодні: з ними наші керманичі вийшли на Майдан. Щоправда, вдавши, що до корупційних діянь непричетні, капіталів не мають, бо їх пограбувала попередня злочинна влада. І навіть присягнулися в цьому, в що їхні виборці повірили.

Тим часом слова — не діла. З`ясувалося, що конкретними справами, передовсім з економікою, у нової команди вочевидь не виходило. Часто всі потуги зробити "як краще" оберталися на "як завжди". І мало це такий вигляд, ніби за серйозну справу взялися люди, котрі не вміють цього робити. Або вони мають інші інтереси, ніж державні. Про неспроможність уряду та його відставку дедалі більше говорили вже не лише фахівці, а й "маленькі" українці.

Навіть зарубіжні оглядачі дійшли висновку, що помаранчева революція втратила свій блиск, а її лідери не витримали перевірки ділом: попри оптимістичні цифри Держкомстату, триває спад економіки, зростає інфляція, зменшується приплив іноземних інвестицій, бо зарубіжні підприємці не довіряють українському уряду. Тож Україна з недавнього суб`єкта міжнародних відносин знову перетворюється на об`єкт, небезпечний для них.

Самі високопосадовці намагалися вдавати, що йдеться лише про певну перестановку кадрів, а представники провладних партій переконували, ніби кризи уряду немає. А також про демократію, коли кожен говорить те, що думає. Але ж демократія — це не лише право вільно висловлювати власні думки, а й відповідальність і за сказане, і за вчинене.

Тож хіба несподіванка, що такому уряду "народної довіри" довелося йти у відставку? Наламати дров він устиг багато — допоможи, Боже, перетворити їх на паливо...

Прикро, але не без моралі, бо урок для всіх. Може, політики, які прагнуть влади, все-таки усвідомлять, що народ — не бидло, яке можна дурити під саму зав`язку. А для нас з вами — "гвіздок" у мізки: може, не треба любити так сліпо? Передусім владу.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0