Політична осінь буде гарячою

В.Сіряченко,

Комуніст,

02.09.05

Петро СИМОНЕНКО: "Політичну гостроту, напруження пристрастей у суспільстві багато в чому визначатимуть події, які розгорнуться в стінах вищого законодавчого органу країни. Уряду Тимошенко, та й усій команді Ющенка, настав час відповідати за ті згубні наслідки, до котрих за якісь лічені місяці привела їх не просто недалекоглядна, а руйнівна політика".

Різко, майже втричі порівняно з минулим роком знизилися темпи виробництва валового внутрішнього продукту. Одна криза не встигає змінювати другу. Паливна, м`ясна, цукрова... На черзі газова. Уряд не має, та й не бажає мати реального уявлення про процеси, які відбуваються в економіці, про те, що зобов`язана посилюватися, а не слабшати її соціальна спрямованість. Давно забуті красиві заклики з Майдану, у часи так званої помаранчевої революції, а саме про те, що вкрадена олігархами власність повинна бути негайно повернена народові. Замість цього суспільству вішають локшину на вуха щодо перепродажу і тієї ж "Криворіжсталі", і Нікопольського заводу феросплавів новим власникам з тугими гаманцями. За ці ключові у вітчизняній металургії підприємства, так, як і за продаж "Укртелекому", уряд чіпляється як за останній рятувальний круг, бо коштів у державній скарбниці немає, не говорячи вже про бюджети багатьох регіонів.

Замість пошуку ефективних шляхів виходу з криз з допомогою прискореної інтеграції в Єдиний економічний простір Ющенко—Тимошенко, мов жертовного бика на заклання, щосили тягнуть Україну у СОТ. І ніхто з них не замислюється, що першою жертвою цього необачного кроку стане вітчизняний агропромисловий комплекс, точніше, його жалюгідні залишки. Реальністю стане розпродаж землі заморським латифундіям. Про неминучість цієї процедури з 2006 року Ющенко вже поспішив оголосити.

Я вже говорив вище, що слідом за вищезгаданим кризами, у результаті тільки однієї з них народ замість дешевого м`яса вдосталь наситився обіцянками прем`єр-міністра. Гряде газова криза. Так і не зумівши налагодити нормальний переговорний процес насамперед з Росією, режим Ющенка підвів країну до необхідності купувати газ за світовими цінами. І це при і без того величезних боргах за енергоносії — лише Туркменії Україна заборгувала 640 мільйонів доларів. А перехід на світові ціни за газ, мабуть, страшніший від цукрової кризи.

Він неминуче спричинить обвал у вітчизняній металургії, хімічній промисловості та інших галузях, призведе до різкого подорожчання житлово-комунальних тарифів. Недарма ж пані Тимошенко вже зараз замість того, аби приборкати свавілля регіональної виконавчої влади в тарифній політиці, лицемірно заявляє, що ціну тут визначає ринок. Забувши, щоправда, додати, який ринок: грабіжницький і дикий чи в інтересах народу.

А що приховується за штучною ревальвацією гривні, лібералізацією валютного ринку, яким, судячи з усього, не видно кінця-краю (експерти прогнозують їх нову хвилю)? Величезні фінансові втрати підприємницьких структур, експортерів вітчизняної продукції на зовнішній ринок.

Виходячи з цього, наша фракція комуністів відразу ж після відкриття осінньої парламентської сесії має намір добитися включення до порядку денного звіту Кабінету Міністрів про його позицію в нинішній ситуації, про подання урядом до ВР ефективної програми дій з наведення стабільності і порядку в країні, суворого покарання винних. Лише після цього парламент буде здатний, на наше глибоке переконання, приступити до розгляду проекту Державного бюджету на 2006 рік.

І, звичайно, чергового разу схвилював не тільки парламент, а й все суспільство озвучений кілька днів тому намір Ющенка добитися змін до підписаного ним ще 7 липня Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України", піднявши прохідну планку до парламенту для політичних партій і блоків з 3 до 7 відсотків. Геть забувши при цьому, що змінювати правила перегонів відповідно до згаданого закону категорично забороняється менш ніж за 240 днів. А залишається до парламентських виборів уже 207 днів.

Схоже, наш гарант підписує закони лише для того, щоб тут же безцеремонно нехтувати ними? Мабуть, що все це робиться для того, аби за вказівкою Вашингтона і за прикладом тих же США перетворити Україну на виборчий полігон для двох буржуазних партій.

Якщо вже говорити про спроби глави держави замінити вищий законодавчий орган країни, про його хибну практику, як до цього Кучма, безцеремонно тиснути на парламент, то чого вартий лише один його нічим не обгрунтований указ про скасування Державної автоінспекції, що йде врозріз із Законом України про міліцію, ст.7. Настане час, і наш народ ще довідається про справжню ціну цього потворного документу, гідного того, аби бути занесеним до реєстру актів головотяпства на найвищому рівні. Довідається, скільки, після раптового припинення виконання співробітниками ДАІ своїх службових обов`язків, загинуло людей на дорогах під колесами автолихачів, скільки від них же постраждало дисциплінованих водіїв, яких величезних збитків завдали суспільству свавілля й неприхований розбій, що чиняться на дорогах.

Володимир МАТВЄЄВ, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Уже перші вісім місяців перебування при владі режиму Ющенка показали всю обмеженість і недалекоглядність його економічної політики. Ліквідація вільних економічних зон призвела до відтоку інвестицій з багатьох регіонів. Позбавлення державної підтримки таких ключових галузей, як вітчизняне автомобілебудування, суднобудування, авіаційна промисловість також різко погіршило економічну ситуацію. Так, запорізький АвтоЗАЗ змушений призупинити реконструкцію. Вкладені в нього раніше кошти не дають віддачі, очікується масове скорочення промислово-виробничого персоналу. Не краще становище й на багатьох суднобудівних підприємствах, у тому числі й мого рідного Миколаєва.

До сказаного слід додати, що до прийняття парламентом законів про пріоритетний розвиток згаданих галузей свого часу активно доклала рук депутатська фракція Компартії України. Намагаючись звести нанівець наші напрацювання і накопичений досвід підтримки вітчизняного товаровиробника, уряд Тимошенко не набуває нічого, швидше, прискорює власний крах і неминуче падіння.

Але й наш Комітет, який очолює досвідчений політик Станіслав Гуренко, не збирається миритися з проваджуваною режимом, по суті, антидержавною політикою. На цій сесії активно протидіятимемо розкраданню "Укртелекому", так званій реструктуризації і продажу вроздріб Одеського припортового заводу, Південнотурбінного заводу "Зоря"—СПБ "Машпроект", об`єктів Міністерства оборони та інших ласих для нової-старої влади шматочків. Маємо намір активно добиватися відновлення спеціальних економічних зон, які давали роботу і стабільні заробітки десяткам тисяч наших трудівників і сприяли поліпшенню інвестиційного клімату в країні.

Георгій КРЮЧКОВ, голова Комітету з питань національної безпеки й оборони

Гострою проблемою на нинішній парламентській сесії залишатиметься необхідність вводу діяльності державних органів у правове, конституційне поле. Адже досі безліч питань у цій сфері вирішуються з порушеннями вимог Основного Закону держави. Дотепер Верховною Радою не затверджені на 2006 рік, як того вимагає п.22 ст.85 Конституції: чисельність Служби безпеки України, новоствореної Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, а також Збройних сил країни. Це не може чергового разу створити труднощі при розгляді і утвердженні Державного бюджету. До того ж, Служба зовнішньої розвідки — військове по своїй суті і складу формування — створена всупереч вимогам статті 17 Конституції України не відповідно до закону, а на основі президентського указу. Президент Ющенко своїм указом затвердив і нову структуру Служби безпеки України, хоча вирішення цих питань також є виключно прерогативою Верховної Ради.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції, всі органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах своїх повноважень і в межах, передбачених Конституцією і законами України. Але в країні, яка оголосила себе демократичною державою, ця вимога ігнорується заледве не на кожному кроці. Колишні опозиціонери-ющенківці справедливо критикували за це кучмівський режим, обіцяли неухильно дотримуватися Основного Закону. Чого ж тепер варті їхні обіцянки?

З вищезгаданих питань я неодноразово звертався і до колишнього, і до нинішнього Президентів. Однак належного реагування не було.

Найближчими днями Конституційний Суд за конституційним зверненням народних депутатів України — членів нашої і деяких інших фракцій — повинен розглянути питання про відповідність Конституції України (конституційності) положень Указу Президента країни "Про деякі питання діяльності Ради національної безпеки й оборони України", що, на наше переконання, порушує Основний Закон держави, створює загрозу неконституційної зміни системи державної влади в Україні.

Реальний стан законності в силових структурах вимагає створення ефективно діючої системи демократичного громадянського (насамперед парламентського) контролю над військовими структурами і правоохоронними органами. Із набранням чинності Закону про внесення змін до Конституції країни, котрий, будемо сподіватися, все-таки набере чинності, всупереч запеклій протидії фракцій "Наша Україна" та БЮТ, вимагає перегляду величезної кількості діючих і розробки нових законодавчих актів з метою створення такої системи.

Наш Комітет, у якому активно працюють, послідовно відстоюючи політику партії в сфері національної безпеки й оборони, члени фракції комуністів Анатолій Доманський та Володимир Симонов, і надалі займатиме принципову позицію щодо соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей; твердо і бескомпромісно відстоюватиме інтереси ветеранів Збройних Сил, рішуче виступатиме проти спроб обмежити законодавчі гарантії їхніх прав.

Олександр БОНДАРЧУК

Політичний клімат нинішньої осені, звичайно ж, визначатиме прагнення і Кабінету Міністрів, і особисто Ющенка і надалі лібералізувати економіку, остаточно перетворити Україну на сировинний придаток Заходу, який слухняно виконує будь-які примхи ЄС, СОТ та Міжнародного валютного фонду. А ще — такий собі конфронтаційний форпост із Росією. На це будуть спрямовані і пропонована Ющенком—Тимошенко податкова база, і закони, що влаштовують СОТ і ЄС. Звичайно, Росія реагуватиме на це адекватно, насамперед у питаннях відпущення газу за світовими цінами. У результаті постраждають мільйони простих українців, які і без того ледь зводять кінці з кінцями.

Депутатів-комуністів після відомих липневих подій у стінах Верховної Ради наші політичні опоненти обвинувачують у тому, що ми, мовляв, вдаємося до непарламентських методів боротьби. Але в нас немає іншого вибору, коли на наших очах уряд нахабно зневажає закони і Конституцію, Регламент Верховної Ради. Застосовуючи такі форми боротьби, ми відстоюємо інтереси мільйонів знедолених виборців, котрі голосували за нас і продовжують вірити комуністам.

Якби буржуазні ЗМІ об`єктивно відображали події, що відбуваються в регіонах, то їхні сторінки, як і нашого " Комуніста", воістину рясніли б зведеннями з фронтів класових битв. Оскільки наростає шквал протестних настроїв проти необгрунтованого подорожчання житлово-комунальних тарифів, придушення вітчизняного виробника, зростання цін на продукти харчування. І тут у нас немає іншого шляху, як бути разом з обманутим і пограбованим народом, який дедалі більше розчаровується в зграї "помаранчевих" хижаків, котрі дорвалися до влади.

Петро ЦИБЕНКО, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

Політична, а отже, і парламентська осінь має бути надзвичайно гарячою, оскільки Верховній Раді представлять проект Державного бюджету на 2006 рік, розгорнуться найжорстокіші баталії за те, в чиїх інтересах його прийняти: народу чи олігархів. Уряд Тимошенко уже встиг показати суспільству, наскільки він здатен, немов куряву в очі, пускати в хід демагогію і популізм найвищого гатунку, а не повсякденно, крок за крок виконувати свої обіцянки.

Восьма сесія передуватиме парламентським виборам. Тому наш Комітет має намір скористатися цією обставиною і внесе до сесійної зали максимальну кількість законопроектів, направлених на соціальний захист тих верств виборців, інтереси яких послідовно захищає наша партія.

У нас попереду дуже важка, можна сказати, виснажлива боротьба за збереження системи соціальних пільг держави для ветеранів, інвалідів та пенсіонерів. Гадаю, великою мірою це буде пов`язане з тим, що в липні президент країни зробив, на мою думку, безвідповідальну заяву про заміну з 1 вересня згаданих пільг адресною допомогою. Як кажуть, приїхали. Прийшовши до влади на хвилі запеклої критики своїх попередників, "помаранчеві" насправді ж продовжують згубний соціальний курс Кучми—Януковича. Причому значно гірший його варіант і обравши для цього далеко не кращий час. Згадана заява Ющенка прозвучала в рік 60-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною, коли в сусідніх республіках колишнього Союзу РСР, на відміну від України, було так багато зроблено щодо поліпшення умов життя і матеріального добробуту ветеранів війни. З-під ніг учорашніх воїнів-переможців буде таким чином вибита остання опора у вигляді соціальних пільг, які допомагають їм виживати у нинішній бурхливій ринковій стихії.

Ющенко та його оточення з тих, хто підкидає йому цей злочинний задум, не усвідомлюють, що сьогодні насамперед держава не готова до впровадження так званої адресної допомоги. Ані фінансово, ані організаційно, ані методично. У бюджеті-2005 не закладені кошти на перехід від системи соціальних пільг до адресного "підживлення". Відсутній загальнодержавний банк даних про одержувачів згаданого виду допомоги; не готові на місцях до переходу на нову систему відповідні структури Мінсоцзахисту. Навіть не існує хоча б якогось документу чи нормативного акту, що регламентує порядок і терміни переходу до адресної допомоги, якщо не брати до уваги голослівної заяви Ющенко.

І останній штрих, що характеризує яскраво демонстровану антисоціальну політику нової-старої влади, з якою у вищому законодавчому органі країни вестиме непримиренну боротьбу і наш Комітет, і депутатська фракція комуністів у цілому. Наприкінці попередньої сесії за нашої ініціативи були прийняті три надзвичайно важливі для малозахищених верств населення закони. Два з них були спрямовані на захист і реалізацію конституційного права на працю, третій передбачав усунення анахронізму в сформованій системі доплат до пенсій, у тому числі ветеранам війни. В основі цих доплат лежали мінімальні пенсії за віком, навіть враховуючи індексацію, що становили аж... 19 грн. 91 коп. На всі ці закони, як я вже інформував читачів "Комуніста", глава держави наклав вето. І ми все робитимемо для подолання цього ганебного вето, шукатимемо і знаходитимемо в цій важливій справі союзників як у парламенті, так і поза ним.

І ще дві проблеми хвилюватимуть наш Комітет, до них ми привертатимемо загальну увагу. Перше: наполегливо протистояти спробам Ющенка на законодавчому рівні реабілітувати вояків ОУН-УПА, зрівняти їх у правах з ветеранами війни. І друге: добиватися відновлення при Кабінеті Міністрів необгрунтовано скасованого Державного комітету у справах ветеранів. У результаті сьогодні на урядовому рівні немає повноцінної структури, котра у комплексі розв`язувала б проблеми ветеранів, інвалідів та пенсіонерів, взаємодіяла в цьому питанні з органами виконавчої влади на місцях.

Катерина САМОЙЛИК, голова Комітету у справах молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму

Хоч як би намагався Кабінет Міністрів переконати громадську думку в соціальній спрямованості політики уряду, вона, як і раніше, реалізується за залишковим принципом. Ми ж виходимо з народної мудрості: для того, щоб людина сформувалася як особистість, вона має побудувати собі дім, посадити дерево, виростити дитину. І суспільство, держава покликані створювати їй всі умови для цього. Уже помічено: президент Ющенко надто ревно ставиться до будь-яких ініціатив щодо поліпшення соціального становища молоді, якщо вона виходить від парламентської фракції комуністів, та й нашого Комітету. Тільки-но Верховна Рада конституційною більшістю в першому читанні прийняла запропонований нами законопроект про збільшення розмірів матеріальної допомоги при народженні дитини, як глава держави поспішає це зробити своїм указом.

Іще приклад. Наш Комітет завершив роботу над законопроектом, який гарантує рівні права і можливості чоловікам та жінкам при працевлаштуванні, оплаті праці, в процесі вимушеного скорочення штатів тощо. І знову ситуація повторюється. Ми ще не внесли законопроект до сесійної зали, як президент і тут видає відповідний указ. Не бажаючи усвідомлювати, що будь-який указ має короткотермінові рамки, а закон—акт довгострокової дії.

Сьогодні болюча для багатьох проблема—незадовільне будівництво житла для молоді. Нинішній уряд, хоч які б він гучні заяви з цього питання робив, проте, приділяє йому вкрай недостатньо уваги. Пам`ятаю, коли Юлія Тимошенко була народним депутатом України, вона ратувала за те, аби щорічно закладати в держбюджет на ці цілі по 500 мільйонів гривень з наступним поступальним збільшенням цього показника. З приходом до влади пані Ю., ця цифра в нинішньому році всохла до 130 мільйонів гривень. Надійшло ж за півроку й іще менше — 60 мільйонів. Як бачимо, одна річ — передвиборна риторика та гасла, і зовсім інша — реальні справи і дії. Ми ж виходимо з того, що сьогодні в чергах на одержання житла стоїть більше 100 тисяч молодих сімей. І для того, щоб при нинішніх темпах забезпечити житлом тільки тих, хто його потребує, знадобиться не менше 15 років. Але ж за цей час і нинішні молоді сім`ї втратять своє право на пільгове кредитування.

Тому на цій найгострішій проблемі наш Комітет неодмінно сфокусує увагу і глави держави, й уряду, та й усіх небайдужих депутатів парламенту, вимагатиме рішучого перелому.

А хіба можна залишатися неупередженим у ситуації, коли в Україні нараховується більше 100 тисяч дітей-сиріт? Коли збільшується кількість безпритульних і бездоглядних? Наш Комітет подбав, аби був розглянутий у першому читанні законопроект про державні гарантії дітям-сиротам, який передбачає для них першочергові права на надання робочих місць, житла, вступу на навчання тощо. Виходимо з того, що це діти України, і свою долю та майбутнє, на відміну від нащадків прем`єрів, міністрів і мільйонерів, вони пов`язують з рідною країною, а не з капіталістичним Заходом.

Недавно закінчилася вступна кампанія до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. І тут переконуємося, що глава держави і пальцем не поворухнув, аби реалізувати ще одну свою передвиборну обіцянку: зробити освіту безплатною і загальнодоступною. Як і раніше, не менше половини вступників, а в багатьох вузах і більше, навчатимуться на платній основі. Тому наш Комітет має намір розробити і внести на розгляд парламенту законопроект, яким, зокрема, буде передбачено 100-відсоткове навчання на безплатній основі всіх, хто вступив до державних вузів. А для бажаючих одержати освіту на платній основі хай залишаються недержавні навчальні заклади.

Станіслав ПХИДЕНКО

Безсумнівно, нинішньої осені Ющенко спробує через сесійну залу протянути закон про реабілітацію вояків ОУН-УПА, зрівнявши їх у правах з ветеранами Великої Вітчизняної війни. Це аж ніяк не привнесе в суспільство стабільність і злагоду, швидше навпаки.

Підготовча робота до цього владою ведеться ґрунтовна. Вже в п`ятьох регіонах— Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій та Волинській областях — обласні ради прийняли рішення про визнання колишніх головорізів-бандерівців воюючою стороною з усіма випливаючими звідси наслідками.

Ініціатори прийняття таких рішень воліють не замислюватися над правовими наслідками своїх необачних дій. Адже досі живі багато потерпілих від рук оунівців та упівців, їхні нащадки. І якщо місцева влада зводить у ранг "героїв війни" колишніх бандитів та катів, то вона таким чином покликана взяти на себе і відшкодування матеріальних і моральних збитків всім тим, хто постраждав у 1939—1953 роках від націоналісті" них банд. Неминучий у зв`язку ?з цим потік судових позовів до місцевої влади згаданих регіонів, до України в цілому, аж до звернення до міжнародних судів про виплату постраждалим відповідних компенсацій. І суми у разі визнання обгрунтованості цих позовів можуть бути чималими.

Валентин МАТВЄЄВ, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради

Як глава держави й прем`єр-міністр із перших днів свого приходу до влади дотримувалися вимог Конституції і керувалися, а точніше, нехтували ними, знайшло своє вираження у їх ставленні до розв’язання проблеми депутатів-сумісників. Нагадаю: в цілому табір "помаранчевих" відрядив до органів вищої виконавчої влади й у ключові господарські структури 59 депутатів в основному з фракцій "Наша Україна" та БЮТ, з них половину складали мажоритарники. Потрібно було сім місяців напруженої і, можна сказати, виснажливої боротьби, наполегливості і принциповості нашої фракції, Регламентного комітету, кількох депутатських запитів керівника фракції П.М.Симоненка, моїх особисто до президента та прем`єр-міністра, неодноразових звернень спікера Верховної Ради до Апеляційного суду для того, щоб довести цей процес до логічного завершення. Нині переважна більшість обранців, бажаючих сидіти одночасно в двох кріслах, або склали з себе депутатські повноваження, або позбавлені їх на підставі рішень суду. Остаточна крапка в цьому болючому питанні буде поставлена на пленарному засіданні парламенту 7 вересня, де парламент заслухає інформацію нашого Комітету, а також розгляне відповідні заяви, що надійшли від останніх із числа сумісників.

Боротьба за повагу до Конституції, до Закону про статус народного депутата висвітила нещирість і непослідовність багатьох із членів команди, на яку спираються Ющенко—Тимошенко в насаджуваній ними політиці. Скажімо, Апеляційний суд за поданням Голови Верховної Ради припиняє депутатські повноваження ряду депутатів-сумісників. Але тут же судом приймаються дивні рішення на кшталт: припинити впровадження у згаданих справах у зв`язку з тим, що ці депутати звернулися до ВР із заявами про складення із себе депутатських повноважень.

Логіка таких кроків розгадується просто: по-перше, принизливо і збитково (втрачається багато пільг) позбутися депутатського мандата за рішенням суду; по-друге, поки ВР не розгляне восени твоєї заяви, чому б іще кілька місяців не користуватися передбаченими законом пільгами: одержувати в парламенті пристойну зарплату, командировочні, мати право на безплатний проїзд усіма видами транспорту. І все це з ваших кишень, шановні платники податків!

Комуністи ж у Верховній Раді виходять з єдиного: закон є закон, і дотримуватися його зобов`язаний кожен — від президента і міністра до депутата і простого виборця. На тому стояли і стояти будемо.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Коментуючи на прохання "Комуніста" суспільно-політичну ситуацію в країні і даючи свої прогнози на найближче майбутнє, члени депутатської фракції Компартії України обіцяють регулярно інформувати виборців про події, що відбуваються в парламенті, про те, як голосують різні фракції за, соціально значимі законопроекти. Ви також, шановні читачі, можете задати депутатам-комуністам будь-які хвилюючі вас, питання й одержати на них зі сторінок нашого видання вичерпні відповіді.