Ідоли падуть… Алілуя!

Микола ГУК,

Нація і держава (13-19.09.05),

15.09.05

На владному олімпі рейвах: у відставці Тимошенко зі своїм урядом, Порошенко, Третьяков, Зінченко... Один одного звинувачують у корупції, плановості, шахрайстві та популізмі... Така вона є - демократія павуків у банці.

Нікого не жаль. В усіх рильця в пушку - і за версту видно. І в нашоукраїнців, і в соціалістів, і в бютівців... Та вони й не дуже пручаються. От лише одна Тимошенко за німб хапається. її виставили за двері, а вона - у вікно (телевізійне) і на всю Україну просльозилась: рятуйте непорочну, ображають!

Дивився на той спектакль одного актора і ніскілечки не співчував вчорашній кумирці Майдану. Ні, серденько, це не тебе ображають - це ти образила націю, потоптавши чесноти й ідеали Майдану... І як майстерно, натхненно як виступала! Недаремно ж народний депутат Юрій Кармазін "розчулився" й депутатським зверненням попросив державних чиновників присвоїти п. Тимошенко почесне звання "Заслужений артист України" за продемонстровані нею на "Інтері" яскраві шоу-технології, вміння перевтілювати власні помилки у чужі...

А шоу справді вдалося: "наш уряд найуспішніший", "досягнення надзвичайні", "унікальний інвестиційний клімат", "прекрасна макроекономічна культура", "країна нормально розвивається"... Ну ось-ось потечуть молочні ріки в м'ясних берегах... А чому не течуть? - так оточення Президента недолуге. Вона - друга особа в державі - тут ні при чому. Вона, бач, "спасала країну" (чи не від м'яса, бензину, цукру?)... Це, мовляв, вона домоглася, що Україна ледь не обігнала Європу і США, бо мала в першому півріччі ріст економіки 4%, а США - 3.7%, ЄС -1.7%, Польща - 1.2... (жаль, забула "спасителька" зарплати, пенсії та рівні соціального захисту населення порівняти). А головне, що, без неї, без Тимошенко, виявляється, Україна не має майбутнього. Так і сказала. А тому збирає вона під свої знамена люд і йде на вибори, щоб спасти і ощасливити Україну, сиріч і вас, і мене...

То що, гайда? Не знаю як кому, а мені, українському націоналістові, з нею не по дорозі. Для української нації, для українського народу вона не тільки не робила добра, а зневажала нас - зневажала нашу історію, нашу мову, наші традиції... До цього часу розмовляє суржиком, а дочку свою так і не навчила мові народу, яким хоче керувати. Та тільки за один її намір не визнавати вояків УПА і підпільників ОУН борцями за незалежну Україну, а піддати їх принизливій процедурі перевірки - а чи, бува, хтось з них не заплямив українську землю кров'ю її загарбника? - наш народ мав би її зневажити - раз і назавжди. Як чужинку за духом.

Хоч це дивно, але в офіційних біографіях Тимошенко, виставлених і на сайті уряду, і на її персональному сайті не згадується ні її національність, ні національність її батьків. Невже цурається? Українці гордяться своєю національністю, вписують її не те що в біографії, а навіть в паспорти, хоча це й заборонено. І батьків шанують понад усе, називають їх на "Ви", портрети їхні для нас, як образи! А Тимошенко чинить інакше. Не той менталітет. І напевно, мав рацію чільний представник українського єврейства А. Червоненко, назвавши її єврейкою по матері (Людмила Миколаївна Тєлєгіна) і вірменкою по батькові (Володимир Абрамович Григян). Супроти генів запевнення, що "я до сотого коліна українка", - ніщо. Людям добре відомо, хто у нас знає свій родовід до сотого коліна...

Все це, можливо, і дрібнички. Але є речі, яких не оминеш, коли на терезах доля Вітчизни. Перегляньте програмні засади партії Тимошенко - ВО "Батьківщина". Там великих слів велика сила і більш нічого. Про українську націю як автохтонів України навіть згадки немає. Для "Батьківщини" ми всі -лише будівельний матеріал (біомаса) для становлення "української політичної нації", яка має сповідувати не національні цінності, а "загальнолюдські й християнські" та ще й керуватимуть нею "губернатори"... Чий писок, як писав Іван Франко, звідти виглядає?

Щодо християнських цінностей, які сповідує пані Тимошенко, - це ще одна важлива тема. Коли ми, націоналісти, змагаємо за побудову в Україні Єдиної Православної Помісної Церкви, Юлія Володимирівна шанує чужий нам Московський Патріархат, який ще у 1997 році нагородив її своїм найвищим орденом "Святої Варвари Великомучениці". Цікаво, скільки за це їй довелося викласти на "олтар отечества чужого"? І чи чужого? Як відомо, свій капітал (авторитетний

американський вчений і політолог 3.Бзежинський його оцінює в 11 млрд. дол., а закордонна преса вважає її найбагатшою жінкою в Україні) вона нажила на російському газі та нафті. Не за красиві ж очі сприяв їй російський бомонд. І чи вся ця історія з переслідуванням Юлії Тимошенко російською Ген прокуратурою не є добре спланованою операцією спецслужб? Адже "великомученицю" народ має жаліти... і віддати за неї свої голоси, побачивши в ній чергового спасителя. А ця "спасителька" отримала нещодавно, в грудні 2002 року, диплом члена і професора Академії безпеки і оборони Російської Федерації?!)...

Чи з чистим сумлінням піде українець за лідером з таким антиукраїнським обличчям, прагненням якого є "красива і сильна Україна", але безлика і безнаціональна?

Та й чи можна покластися на людину, яка думку змінює, неначе свої французькі наряди? Нещодавно Тимошенко клялася у вірності Президенту, а тепер заявляє, що йде на вибори сама. Ще вчора вона була противницею конституційної реформи, а сьогодні - "за". Донедавна хизувалася помаранчевою стрічкою, як своїм єдиним оберегом, а на "Інтері" вже показала новий талісман - блакитну стрічку. Чи не подарунок Януковича? Для неї кольори цих стрічок - це кольори державного прапора. Тільки якої країни? Ми ж - не дальтоніки і знаємо кольори своєї держави. А ті, що пропонує Тимошенко, - не наші, і асоціюються вони з покійницею УРСР чи не тому під них поспішили стати колишні комсомольські вожаки, а за ними - перевертні та хапуги, космополіти та псевдодемократи - охочих безліч. Ось і екс-віце-прем'єр-міністр Микола Томенко вже там. Це той самий, що не дозволив виступити з головної сцени Майдану в грудні 2004 р. сину Романа Шухевича - Юрію. А згадав Томенка тому, що він на прес-конференції добалакався до нісенітниць: у всіх урядових бідах ледь не винен голова Конгресу Українських Націоналістів Олексій Івченко, якого Ющенко призначив головою НАК "Нафтогаз України" проти волі Тимошенко. А оскільки все, що проти її волі - погано, то вони, бачте, образились і йдуть на вибори самостійно...

Отже, "Батьківщина" на чолі з Тимошенко стартувала і має надію здобути більшість у майбутньому парламенті. А чом би й ні. її лідери знають і вміють багато, особливо дурити довірливих українців та лякати їх націоналізмом. Тільки б не прорахувалися, зробивши ставку на революційне фразерство а ля Роза Люксембург та штучну косичку а ля Леся Українка пані Тимошенко. Після Майдану народ наш вже став іншим, без підказок розгледить, що там з-під тої косички стирчить, розбереться, хто є хто і під чиї прапори ставати: чи під космополітичні барви Тимошенко, чи під червоно-чорні знамена Визвольних змагань безсмертної УПА, які успадкував Конгрес Українських Націоналістів і готовий ствердити гасло своїх героїчних попередників: "Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї". І я під цим гаслом підписуюсь.