Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


СТАРИЙ ДРУГ — КРАЩЕ НОВИХ ДВОХ. А БАНКІР?
НАД КЕРІВНИКОМ НАЦБАНКУ ВОЛОДИМИРОМ СТЕЛЬМАХОМ ЗНОВУ ЗБИРАЮТЬСЯ ХМАРИ

Ярослав ГАЛАТА,

Демократична Україна,

02.09.05

Цими днями політвиконком Соціалістичної партії України ухвалив рішення вимагати відставки керманича Нацбанку. Соціалісти звинувачують Володимира Семеновича в порушенні норми Конституції щодо збереження стабільності національної грошової одиниці.

В Україні знову запахло кадровим скандалом. Цього разу претензії висуваються до особи, яка посідає одну з ключових посад у державі, і, до того ж, одного разу вже пережила доволі драматичну відставку. Як, напевно, вже зрозуміло, йдеться про голову Національного банку Володимира Стельмаха.

Цими днями політвиконком Соціалістичної партії України ухвалив рішення вимагати відставки керманича Нацбанку. Соціалісти звинувачують Володимира Семеновича в порушенні норми Конституції щодо збереження стабільності національної грошової одиниці. А заразом і в завданні «невідшкодованих збитків українській економіці та її громадянам шляхом ревальвації гривні». У заяві політвиконкому СПУ зазначається, що ревальвація національної валюти вилилася в «економічну стагнацію, зростання цін, падіння вартості доларових заощаджень українців, надприбутки окремих осіб, що знали про майбутнє «зміцнення».

Однопартійці Олександра Мороза переконані: в тому числі й через ревальвацію гривні «країна втратила 10 відсотків темпів росту ВВП (3,7% проти 13,5%) та 12% темпів промислового виробництва (3,9% проти 15,7%)».

СПУ стурбована низьким інвестиційним кліматом нашої держави. І це — попри те, що на початку функціонування нової влади саме на солідний приплив інвестицій покладали чи не найбільші надії різні прошарки населення. «Злим генієм», що відлякує інвесторів, соціалісти також вважають Володимира Стельмаха: «Експериментаторство руйнує довіру до України з боку ймовірних інвесторів,— йдеться в «соціалістичній» заяві.— Воно не дає відповіді на зрозумілі запитання: який зв'язок курсової політики зі станом економіки? Як може зміцнюватись грошова одиниця за спаду виробництва?».

Відтак соціалісти наводять приклад найбільших світових економічних гігантів — Сполучених Штатів та Китаю. За їхніми словами, ці держави нині борються за девальвацію власної валюти, або принаймні залишають її обмінний курс стабільним.

Різка заява отримала реакцію. Секретар Ради безпеки та оборони Петро Порошенко направив правоохоронним органам запит із проханням перевірити інформацію: чи були зловживання напередодні ревальвації гривні, яка відбулася навесні цього року. Разом з тим він нагадав, що об'єктивну оцінку діяльності голови Нацбанку можуть дати лише Верховна Рада та Президент, порекомендував Соцпартії винести це питання на розгляд парламенту та створити відповідну слідчу комісію. «Я вважаю, що цікаво було б дослідити, хто напередодні різкої ревальвації проводив валютно-обмінні операції, хто міг нагріти руки. Але це завдання правоохоронних органів — СБУ, прокуратури. Минуло півроку, і нас нарешті мають проінформувати, чи мали місце ці факти, щоб не було спекуляцій»,— резюмував Порошенко.

Тут доречно нагадати, що нині знову ходять наполегливі чутки про можливий другий етап ревальвації гривні. Найзатятіші «поінформовані джерела» називали навіть цифри: долар восени коштуватиме 4,5 гривні, а то й дешевше. І хоча пан Порошенко ніколи не належав до знаних фахівців у банківській сфері, він спробував заспокоїти громадськість, заявивши: «Хотів би ще раз заспокоїти учасників ринку, що ревальвації не буде, жодних різких рухів щодо валютного курсу нині не робиться. Тому ніяких підстав для різкої ревальвації національної валюти немає, і вона не буде здійснена»,— запевнив секретар РНБО.

Ця історія неодмінно матиме продовження. І поки що невідомо, хто виграє від цього. Звичайно, туманні пояснення урядовців з приводу обґрунтованості попередньої ревальвації гривні — далеко не завжди були переконливими. Як і одкровення міністра фінансів Віктора Пинзеника про те, що він тримає і тримав свої заощадження винятково в національній валюті. Та все ж таки, розпочинаючи атаку проти Володимира Стельмаха (а вона, поза всілякі сумніви, вже розпочалася), не варто забувати, які пертурбації відбувалися на валютному ринку після його попередньої відставки в такому далекому за нинішніми мірками 2002 році.

Пригадується, після призначення на пост прем'єр-міністра Віктора Януковича тиск на голову НБУ досяг апогею. Серед депутатів почалася серйозна «драчка» за пости в Кабінеті Міністрів. А оскільки місць цих виявилося не так уже й багато, в ужиток пішли й парламентські комітети, й деякі провідні структури разом із Нацбанком. Тоді популярність Володимира Стельмаха була настільки великою, що навіть «згвалтовані» попередньою адміністрацією Президента парламентські «більшовики» не спромоглися відправити головного банкіра держави у відставку з першого разу. Лише коли Стельмах усвідомив, що нормально працювати йому більше не дадуть, він добровільно написав заяву.

Йому на заміну «привели» Сергія Тигіпка. Але той відзначився хіба що друкуванням нових, сумнівного дизайну, грошових купюр різного номіналу. А торік пан Тигіпко і взагалі не займався банківськими справами, оскільки віддав перевагу своєму «громадському навантаженню» — посаді керівника передвиборчого штабу Віктора Януковича. Експерти твердять: якби не тодішній перший заступник голови НБУ Арсеній Яценюк, на гривню чекали б великі неприємності.

Повернувся Стельмах у Нацбанк торік, незадовго до «третього туру» президентських виборів, коли перемога Віктора Ющенка ні в кого не викликала сумніву. Причому, повернувся тріумфально: за його повторне призначення висловилися 428 депутатів. Ця цифра є, й, мабуть, навічно залишиться абсолютним рекордом щодо персональних голосувань у парламенті. Цікаво, що тоді — у грудні 2004-го — в політикумі побутувала така думка. Призначення Стельмаха ще до інавгурації нового Президента дало зайвий козир Віктору Ющенку під час формування нового уряду, адже саме цю посаду не довелося включати у так званий «кадровий пакет», який виявився, ніде правди діти, доволі різношерстий. Невже саме тепер посада керманича головної фінансової установи таки стане розмінною?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0