Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


«Цукрове шило» витикається з мішка

Василь ПІДДУБНЯК, кор. «Сільських вістей»,

Сільські вісті,

29.07.05

Достовірне джерело підтвердило, що «під розвантаження готові прибути ще кілька суден із цукром-сирцем згідно з урядовим дозволом». Хто конкретно дав такий дозвіл, з’ясувати не вдалося: усе тоне в тумані утаємничення.

У минулому номері «Сільські вісті» повідомили: у вівторок пізно ввечері до одного з причалів Одеського торгового порту пришвартувався суховантажник із цукром у трюмах. Таким чином, «цукрове шило», яке приховувалося від народу України, витикається з мішка. Розмови про дефіцит цукру, нагнітання довкола нього пристрастей — не що інше, як лукаві ігри тих, хто хоче мати бариші на ввезенні цукру-сирцю на шкоду вітчизняному товаровиробникові. Ця оборудка була давно запланована, залишилося лише її узаконити. Не встигли. Тож ділки нині поспішають, бо через місяць цукор дадуть вітчизняні заводи. За подіями в Одесі стежить наш кореспондент. Ось що він повідомив.

Тривога, висловлена на сторінках «Сільських вістей», цілком аргументована. Про лукаві ігри ласих нагріти руки на ввезенні сирцю 15 липня розповів на сторінках газети Олександр Мороз. У заяві парламентської фракції СПУ Верховної Ради він зіслався також на твердження міністра аграрної політики Олександра Баранівського, що «ніякого дефіциту цукру на ринку не існує, а імпорт підірве українську цукрову промисловість», «уряд не виконує вимоги закону про регулювання ситуації на ринку цукру». Не вдалося ділкам проштовхнути оборудку й через Верховну Раду.

Однак у глави Уряду Юлії Тимошенко своя «цукрова» політика. Нещодавно під час візиту до Харкова вона заявила, що «однозначно потрібно закривати дефіцити імпортом, не руйнуючи власного (!) товаровиробника. На жаль, у нас не вийшло прийняти закон про інтервенції».

«Не вийшло», але інтервенція поза законом таки здійснюється наперекір Верховній Раді і на шкоду вітчизняним виробникам. У той час, коли велися дискусії, кілька суден із цукром-сирцем у трюмах уже гойдалися у морських просторах у напрямку Одеси. У вівторок вони дісталися одного з причалів третього вантажного району Одеського торговельного порту під хорватським прапором. У їхніх трюмах — десятки тисяч тонн тростинного цукру-сирцю із Бразилії.

Під свою опіку прибульців узяла приватна стивідорська (яка займається організацією і переробкою вантажопотоків) компанія «Бруклін — Київ».

Немає сумніву, що сирець перероблять оперативно. Якщо за тонну «простого» цукру потрібно платити солідне мито (кількасот євро), то інтервентський цукор вільний від усіляких митних зборів. А це на руку, звісно, не вітчизняному товаровиробникові.

Достовірне джерело підтвердило, що «під розвантаження готові прибути ще кілька суден із цукром-сирцем згідно з урядовим дозволом». Хто конкретно дав такий дозвіл, з’ясувати не вдалося: усе тоне в тумані утаємничення.

З Одеси, кажуть, сирець везуть у Кирнасівку на Вінниччині, у Котовськ, Заплази і Червонознам’янку на Одещині, Рокитне на Київщині, Носівку на Чернігівщині...

І якщо ця, по суті, найбільша в історії Одеси іноземна інтервенція не збавлятиме набраних темпів, то українські цукроварні буде засипано сирцем. А це — катастрофа для вітчизняної цукробурякової галузі.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0