Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


Кінець сезону. Чи початок?

Голос України,

12.07.05

Як довіряти владі, котра тягне — хто в ліс, а хто по дрова? Та ще й публічно. Скажімо, в питаннях, украй важливих для існування держави: постачанні газу. Наші керівники щодо цього ніяк не дійдуть згоди.

Улітку настає перерва в активному політичному сезоні. Про відпустки Президента та урядовців повідомили прес-служби, відпочиватимуть і пересічні громадяни. Але «сезон» буднів триває. А з ним залишаються щоденні масштабні й не дуже проблеми, якими перейматиметься не лише влада. Адже навіть найкращі плани не вдасться реалізувати без підтримки народу. Та й влада робить ставку саме на це та підкреслює, що виконує обіцянки, дані Майдану, тобто народу. Народу, котрий з усіх сил і досі виявляє їй усе ще високу довіру. Втім, удається це дедалі важче.

А як довіряти владі, котра тягне — хто в ліс, а хто по дрова? Та ще й публічно. Скажімо, в питаннях, украй важливих для існування держави: постачанні газу. Наші керівники щодо цього ніяк не дійдуть згоди. Так, Прем'єр-міністр оголосила війну компанії «РосУкрЕнерго» — посереднику між Україною і Туркменистаном. Бо вона начебто створила нам великі проблеми в енергозабезпеченні. її діяльність розслідує СБУ. Тим часом Віктор Ющенко в одному з коментарів заявив, що не має до цієї компанії жодних претензій...

Звинувачення на адреси функціонерів — великих і рангом нижчим — старої влади сиплять-ся, як з рогу достатку: деякі міністри мало того що розсилають через ЗМІ «запрошення» відвідати слідчі органи, вони ще й без будь-яких сумнівів з телеекранів роздають обіцянки конкретним людям, на кшталт: «Якщо самі не прийдуть на допит, то за ними прийдуть». Ми живемо в концтаборі? Зрештою, хто саме загрожує і владі, й суспільству, що наші керівники втягують його в обстановку істерії? Чи в Україні відмінили законодавство, котре регулює затримання винних?

Тим часом самі представники влади, натрапляючи на проблеми економічного характеру, нерідко чинять так само, як їхні попередники. Приміром, міністр транспорту Євген Червоненко, звинувачуючи попередніх керівників станції Київ-Пасажирський, повідомив, що тут на здійснення певних робіт спрямовувалися мільйони доларів, хоч потреба була на порядок менша. Тож решта коштів начебто витрачалися невідомо як. Пан Червоненко навіть відверто розповів, що чекало б на таких керівників у приватному бізнесі: «закатування в асфальт». А за кілька хвилин міністр повідомив, що «Укрзалізниця» фінансуватиме створення... музею авіації. Бо Україна — літакобудівна держава й без нього їй має бути соромно. Цікаво, а чому залізничне відомство має фінансувати музей авіації? З якої статті витрат воно візьме гроші і на якій підставі? Принаймні іншого шляху в цьому разі, як той, що його осуджував міністр, вочевидь немає.

Чи є потреба ще наводити приклади? Адже вони — не виняток з правил чи випадкова помилка, котру, вибачившись, можна виправити. Щоразу, слухаючи чергову «відвертість» керівників держави, чимало яких чомусь часто послуговуються мовою тих самих «паханів», постає запитання: а чи за свою справу вони взялися? Адже мало того, що конфліктують між собою, виливаючи власні протиріччя нам на голову, вони ще й порушують закони. Хто за це відповідатиме?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0