Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


Від обіцянок аж нудить

Дмитро ШКЛЯРЕНКО, директор фермерського господарства «Цезар». с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області,

Сільські вісті,

22.07.05

Після помаранчевої революції селяни з натхненням взялися за працю, розраховуючи на підтримку нового уряду, та марно. Відбувається він лише обіцянками.

Ось і настала приємна й тривожна для селянина жнивна пора. На наших бідних грунтах вродило на круг приблизно по 32 центнери збіжжя. Таких результатів удалося добитися завдяки, в прямому розумінні, мученицькій праці. Даються й досі взнаки тугі вузли, що їх позашморгували кучмівські реформи. Село було доведено до повної руїни. І до відчаю. Явно назрівав соціальний вибух.

Після помаранчевої революції селяни з натхненням взялися за працю, розраховуючи на підтримку нового уряду, та марно. Відбувається він лише обіцянками. Через змову «бензинових королів» з 1,8 до 3 гривень зросла ціна літра пального, навесні вдвічі подорожчали мінеральні добрива.

Щось дивне сталось з фіксованим податком: замість зниження, як обіцяли урядовці, він підвищився. Наше фермерське господарство, наприклад, цього року, порівняно з минулим, повинне заплатити в державну казну на 30 тисяч гривень більше.

Про яку ж задекларовану й передекларовану адресну допомогу селу йде мова?

Або ж візьмемо кредитування селянських господарств. Держава начеб підставляє нам плече, погашаючи деяку частку відсотків, які банк бере за свої послуги. Але насправді, якщо розібратись, то уряд таким чином підтримує не селянина, а комерційну структуру, оскільки відсотки за кредити надто високі, ніде в світі таких не беруть.

То чому б уряду не виявити справжню принциповість, не добитися, щоб кредитор брав не більш ніж 7-8 відсотків річних?

Оборудки, про які мова, обертаються для селянина зашморгом на шиї. Продемонструю це на прикладі із закупівлею техніки. Якщо 1990 року за трактор Т-150 наше господарство в зерновому еквіваленті заплатило 26,4 тонни збіжжя, то торік — 350 тонн. На купівлю трактора МТЗ-80 витрачали 12,3 тонни хліба, а торік — 110 тонн. Так астрономічно зросли ціни на всі матеріально-технічні засоби, пально-мастильні матеріали.

При кучмівському режимі робилося все, щоб знищити село, сільськогосподарську галузь, нині це продовжує злочинна комерція. Навесні урядовці обіцяли, що не допустять різкого підвищення цін на пальне. А що вийшло? От зараз я із жахом думаю: як провести осінньо-збиральні роботи? Де взяти на це грошей? Виручених за зерно навряд чи вистачить, бо, схоже, його знову доведеться віддавати комерсантам за безцінь.

Тож і звертаємося до уряду: шановні, не проспіть ситуацію, як це сталося навесні, по-справжньому захистіть нас від здирників.

На перший погляд, уряд уже зробив до цього крок. Маю на увазі створення Аграрного фонду. Але боїмося, що нинішнього року фонд не зуміє належно захистити нас. Як же нам бути? Аби вийти зі скрути, насамперед слід надати селу довгострокові пільгові кредити не менш ніж на 5-10 років, а також короткотермінові для поповнення обігових коштів — під 2-4 відсотки річних. Належить відновити державні замовлення на основні види сільськогосподарської продукції за фіксованими цінами, як це практикують у ряді країн. Слід дотувати виробництво основних видів сільгосппродукції, перевести меліоровані землі на державне обслуговування, а також забезпечити бюджетне асигнування на підвищення родючості земель та вапнування кислих грунтів. Слід забезпечити дотації на пально-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та інші матеріально-технічні ресурси.

Не обійтися й без державного фінансування селекційно-племінної роботи у тваринництві.

Президент Віктор Ющенко пропонує наступний рік оголосити роком села. Необхідна пропозиція! Але слово має бути підкріплене ділом, інакше ми, селяни, не виберемося з надто глибокої ями, в яку нас загнав кучмівський режим.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0