Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


Грошей немає. Усі щасливі

Валентина ПИСАНСЬКА,

Голос України,

27.07.05

Засідання уряду, присвячене підсумкам роботи за перше півріччя, закінчилося прес-конференцією, на якій Президент висловив задоволення його діяльністю, а Прем'єр заявила, що Україна вже стала «країною успіху». Тож громадяни такої країни мають почуватися щасливими. Даруйте, а чи це часом нам не сниться? Уряд, звісно, коли дуже хоче, може певний час обдурювати народ, але ж не так нахабно!

Утім, спробуємо розібратися, що відбувається. Економіка України в кризі, й навряд чи хто зважиться це спростовувати. Простежимо за статистикою: у червні спад промислового виробництва становив 0,9 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року. Щоправда, це чомусь не вказувалося у прес-релізі Мінпромполітики, яке доповідало про цифри зростання.

Але це ще не найгірше. Статистика свідчить, що мало не вперше у світовій історії податківці «зарізали» економіку власної країни. Навіть безсердечні до власного народу західноєвропейські королі не робили того, що робить наш «уряд народної довіри», який до нитки обібрав вітчизняного виробника. Приміром, у травні за середньомісячної норми 8,84 млрд. грн. дохід зведеного держбюджету становив рекордну суму — 12 млрд. грн. Утворився рекордний профіцит бюджету в 4 млрд. грн., який у червні вже розтанув, як дим, бо доходи держбюджету становили лише 4,1 млрд. грн., тобто втричі менше, ніж у травні, що спричинило дефіцит бюджету — 755 млн. грн.

Як таке могло статися — у травні профіцит, а в червні вже дефіцит? Це означає тільки одне: ми проїли все, що вдалося вибити з підприємців, — на пенсії, зарплати, інші соціальні виплати. Тепер з підприємств уже нічого не витиснути, бо грошей у них немає. А в судах, як заявив недавно Президент, знаходиться майже 70 тисяч справ з позовами на 91,7 млрд. грн. — обсяг майже річного бюджету України (106,1 млрд. грн.). Тож зрозуміло, з чийого подання Президент буквально накинувся на податкові та митні служби, хоч саме вони забезпечили за півроку неймовірний приріст доходів бюджету порівняно з таким само періодом минулого року.

А податківці, діючи за вказівкою «згори», навіть не помітили, що перестаралися й здерли останню сорочку з вітчизняного виробника, загнавши його в боргову кабалу та вигрібши в нього необхідні для обороту гроші. Ще недавно колишні опозиціонери засуджували стару владу за авансове стягнення податків, а самі пішли таким само шляхом. За що й поплатилися: грошей більше немає. Втім, урядовці називають це «інвестиційною кризою». Мовою «маленького» українця, заради якого начебто й старався уряд, це означає, що державна скарбниця порожня, наповнити її немає звідки, а позичати нам ніхто не хоче. І це вже не смішно.

Тим часом геть не таємниця, що закони економіки діють жорстко, миттєво і невідворотньо, не маючи потреби в послугах адвокатів, які намагаються виправдати дії підзахисних. Наші урядовці кажуть про «інвестиційну кризу», хоча вже час на повний голос кричати про наближення кризовового шторму небувалої сили...

Проте закони економіки ставлять на місце політика будь-якого рангу. Про це свідчить те, що Юлія Тимошенко закликала керівників обласних державних адміністрацій замінити «фотографії з помаранчевими шарфами на графіки виробництва». Не виключено, що Прем'єр керувалася не лише економічними міркуваннями. Позбавити всі партії водночас — як проурядові, так і опозиційні — будь-якої можливості обіцянок поліпшити життя населення найближчим часом може бути продуманим політичним ходом під час усієї передвиборної кампанії. Хіба не так?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0