До СОТ — під рев сирен

Ніна ЦЮПА,

Сільські вісті,

08.07.05

Головним порушником прав людини є сама держава…

У середу в парламенті продовжували кипіти емоції: спалахували сутички біля трибуни, тріщали піджаки на депутатах та мікрофони на робочому столі головуючого, ревли сирени і мегафони... Так у присутності Прем’єр-міністра Ю. Тимошенко та інших найвищих урядовців вирішувалася доля більш як десятка законопроектів, пов’язаних зі вступом України до СОТ. Із їх числа вдалося схвалити чотири закони та три законопроекти в першому читанні. Крім цього, ратифіковано три міждержавні угоди, стільки ж законів прийнято в новій редакції після зауважень Президента. Схвалено одну постанову і шість приватизаційних законопроектів у першому читанні.

Ой, що ж то за шум?..

Уперше мегафони та сирени-ревуни з’явилися в сесійній залі під час «оксамитової революції» у 2000 році. Відтоді ці агітметоди майданів і стадіонів регулярно застосовуються в найбуремніші парламентські моменти як підручний інструмент опозиції. У середу ним скористалася фракція КПУ. Маючи на руках два мегафони та один чи кілька шумових пристроїв, комуністи влаштували кількагодинний протестний гармидер із такими звуковими ефектами, що, здавалося, ось-ось полопаються барабанні перетинки у журналістів, на біду яких на «гальорці» шумові децибели підсилювалися ще й завдяки акустичним особливостям зали. Рев і свист перекривав практично всі інші звуки, а право голосу комуністи залишили тільки для своїх, решту глушили немилосердно, не роблячи винятку й для В. Литвина.

Під час сутичок депутатська недоторканність ігнорувалася: чубилися парламентарі часом по-серйозному. У цьому шарварку були задіяні передусім фракції КПУ, СДПУ(О), «Регіони України» з одного боку, та БЮТ, «Наша Україна», УНП — з іншого.

На робочому місці головуючого довелося кілька разів ремонтувати чи поновлювати вирвані з «м’ясом» мікрофони (їх, як і у вівторок, грубо висмикував О. Бондарчук, КПУ), а самого В. Литвина від стусанів змушені були прикривати з тилу чоловіча частина фракції Народної партії та депутати з союзницьких фракцій.

Приводом для такого аж надто бурхливого протесту послужили близько десятка законопроектів, пов’язаних зі вступом до СОТ. Відверто кажучи, крім комуністів, до цих документів мали претензії представники й інших фракцій, намагаючись якісь із них доповнити і уточнити, якісь відкласти, з кількома погоджувалися після тривалого доопрацювання. Фракція КПУ категорично не сприймала жодного, характеризуючи дорогу до СОТ як згубну для України. Крім цього, знов було виставлено претензії до депутатів-сумісників.

Через усі рифи таки пробилися закони: «Про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС/СОТ)» — 261 «за», «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів» — 245 «за», «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України» (щодо скасування умов локалізації) —236 «за» та «Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» (щодо приведення його окремих положень у відповідність до вимог щодо вступу України до СОТ) — 267 «за».

У першому читанні схвалено зміни до законів «Про банки і банківську діяльність» (щодо філій іноземних банків) — 246 «за», «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» (нова редакція) — 242 «за», «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» — 238 «за».

Ще кілька «сотівських» проектів було або не включено до порядку денного, або відхилено. Прем’єр довго не покидала урядову ложу, сподіваючись, що до розгляду документів депутати повернуться ще раз. Вона та віце-прем’єр А. Кінах навіть підходили з певними пропозиціями до В. Литвина, але будь-яка спроба переголосування тут же спричиняла колотнечу навколо трибуни і столу президії.

Підсумовуючи на прохання журналістів «сотівські» здобутки, Ю. Тимошенко сказала, що вважає день результативним. Однак збирається зробити й організаційні висновки. Прем’єру дуже не сподобалася позиція фракції Соціалістичної партії, яка мала власну думку і не голосувала за ряд законопроектів, зокрема аграрного спрямування. Ю. Тимошенко пообіцяла, що це стане приводом до перегляду участі представників соціалістів в урядовій команді. Кажуть обізнані, що першим під прем’єрський гнів може потрапити міністр аграрної політики О. Баранівський.

Заборона на приватизацію

Блокувальники так захопилися шумовими ефектами, що проігнорували навіть участь у засіданні делегації ПАРЄ. Гості, наслухавшись сирен та подивувавшись нашій демократії, тихенько покинули негостинну залу. Блокувальними ефектами фракція КПУ мало не зірвала розгляд більше десятка приватизаційних законопроектів.

Однак, перекрикуючи рев сирени, вдалося узгодити і схвалити в першому читанні шість із них під загальною назвою «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Ними, зокрема, пропонується заборонити приватизацію ВАТ «Завод «Маяк» (м. Київ), державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання», дозволити корпоратизацію акцій ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» та державного підприємства «Машинобудівна фірма «Артем», дозволити приватизацію Покровського міжрайонного радгоспу-фабрики (Дніпропетровська область) і Головного державного інформаційно-обчислювального центру легкої промисловості (м. Київ).

Після зауважень Президента в новій редакції повторно схвалено Кодекс Адміністративного судочинства України (305 «за») та два закони: «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (261 «за») і «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (343 «за»).

Держава — головний порушник?

Під кінець вечірнього засідання (його було продовжено на годину, а затягнулося на півтори) депутати заслухали щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Н. Карпачової «Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні».

Головним порушником прав людини є сама держава, сказала Н. Карпачова, побіжно викладаючи суть більш як п’ятисотсторінкового свого дослідження. Головним джерелом порушень прав, за її словами, стала бідність. Із нею спізналося близько 70 відсотків наших співвітчизників. Поглиблюють цю проблему безробіття, слабка соціальна захищеність населення, передусім за цих умов порушуються права дитини на гідне життя і безпеку.

До головних владних порушників Н. Карпачова зарахувала судову гілку влади. Недоступність послуг адвоката для збіднілого населення, судова тяганина, формалізм, поспіх, політична упередженість, а то й політичне замовлення — основні вади наших судів. Вони повсюдно зловживають такою запобіжною мірою, як арешт, а тому щороку через цю процедуру з усіма її наслідками проходить понад мільйон громадян. За словами Н. Карпачової, реальна влада все більше концентрується в суді. У зв’язку з цим назріла потреба запровадження колегіального розгляду справ у місцевих судах, а також відміни довічного призначення суддів. У нас досі відсутній закон про захист прав жертв правоохоронних органів та про відшкодування завданої їм шкоди. А людей, на яких має поширюватися його дія, уже набирається більше мільйона.

В Україні досі практикуються недозволені методи слідства, навіть тортури, перенаселені місця відбування покарання, ув’язнених буквально косить туберкульоз (за останнє десятиріччя, не вийшовши на волю, померло 6,5 тисячі в’язнів-туберкульозників).

Серед численних проблем Уповноважений з прав людини виокремила такі: побиття та залякування журналістів, використання підрозділів особливого призначення МВС не з тією метою, задля якої вони створювалися, а також звільнення з роботи, «цькування» з політичних мотивів. За перше півріччя, наголосила Н. Карпачова, з цієї причини за захистом до неї звернулося більш як 1200 чоловік. Як минула, так і нова влади порушують права громадян на свободу політичних переконань — такий висновок зробила Н. Карпачова на основі значної кількості фактів і скарг. Принижують людську гідність виклики на допити через ЗМІ, в регіонах активно відбувається, хоч офіційно й не проголошена, люстрація.

Н. Карпачова закликала владу чіткіше дотримуватися прав і свобод людини та навести лад у тих правових відносинах, які традиційно є недостатньо врегульованими в державі.