Рубрика «Пресс-конференция»

«2000» (15-21.07.05),

15.07.05

Леонид Кравчук: "...Якщо хтось думає, що це тимчасові складнощі, то він глибоко помиляється... Правда полягає в тому, що нова влада виявилася непрофесійною і безвідповідальною, вона якась несолідна, легковажна... Будемо говорити відверто: на моє глибоке переконання, нова команда не для такого рівня влади".

Леонид Кравчук 9 июля провел пресс-конференцию, во время которой сообщил обинициировании создания общественного форума «Объединим Украину».

Его цель — действенный общественный контроль над властью и, возможно, создание избирательного блока на парламентских выборах 2006 года.Леонид Кравчук подчеркнул следующие моменты (подается на языке оригинала):

«В ході подій, відомих як «помаранчеві», нові лідери взяли на себе зобов'язання добитися швидкої європейської інтеграції та утвердити в суспільному житті високі правові та моральні стандарти. Вони звернулися до народу з палкими закликами до змін, і мільйони людей підтримали їх.

...Та, на жаль, вже перші кроки нової влади змусили нас замислитися над тим, куди ж прямує Україна під проводом революційних вождів? Які можуть бути завтра наслідки такого політичного курсу? Замість економічного дива ми маємо ознаки економічної кризи, виробництво падає, безробіття зростає, ростуть ціни, неймовірно погіршився інвестиційний клімат у країні. Чому це так, влада відповіді не дає, бо не можна вважати серйозною відповіддю посилання весь час на проблеми і недоліки старої влади, це виглядає навіть інколи комічно.

...Якщо ж навіть говорити, що стара влада мала недоліки, а вона їх мала, я особисто ніколи їх не приховував, то виникає ще одне запитання: а чому ж економічні показники не залишилися навіть на рівні тих, які були за старої влади, а значно погіршились?

...Замість демократії, яку так гучно проголошували, ми маємо переслідування людей за політичні погляди, репресії на опозицію, бажання Віктора Ющенка встановити необмежену, одноосібну владу, яку він так гаряче критикував, і справедливо, будучи в опозиції. Замість торжества закону маємо цинічне порушення Конституції, всевладдя чиновників, використання правоохоронних органів у переслідуванні політичних опонентів.

Команда переможців воює на два фронти: з опозицією — це один фронт, і між собою — це другий фронт... чи можна в таких умовах, такої війни серйозно займатися економічними і політичними реформами, навіть якщо б це була команда професіоналів, а вона, на жаль, не є такою?

...Якщо хтось думає, що це тимчасові складнощі, то він глибоко помиляється... Правда полягає в тому, що нова влада виявилася непрофесійною і безвідповідальною, вона якась несолідна, легковажна... Будемо говорити відверто: на моє глибоке переконання, нова команда не для такого рівня влади.

...Руйнівні тенденції, які зараз закладаються, на багато років є дуже небезпечними. Вони наражають Україну на ризик посилення суспільного розколу, а це величезна загроза для злагоди між людьми. Розколотий народ неспроможний будувати нове життя. В надрах такого суспільства зажди зріє конфлікт, і історія дає нам дуже багато прикладів. Щоб не говорили про розпад Радянського Союзу або Югославії, причина одна — назрілі проблеми в суспільстві, роз'єднання людей і невіра у владу призвели до розвалу.

Тому ми не можемо спокійно спостерігати, як Україну продовжують терзати, як Україну розколюють на дві принаймні частини: на Лівобережжя і Правобережжя, за кольорами, не притаманними українській історії. Українській історії притаманні кольори жовтий і синій. У нас зараз з'явились кольори, які прийшли на хвилі так званої революції. А насправді це були кольори виборів і кольори двох кандидатів. І зараз декому дуже хочеться, щоб ці кольори, особливо помаранчевий, стали кольором України. Ніколи, ні за яких умов, такого не станеться. Ми сповідуємо кольори виправдані і перевірені історією.

...Це і є основна причина, чому я виступив з ініціативою утворити громадянський форум, аби об'єднати Україну, захистити Україну від розвалу, не допустити конфлікту.

Природно, у вас виникне питання: чому саме я? По-перше, я маю на це право. Тому що на мою долю випала честь брати Україну, як немовля на руки, коли вона тільки ставала незалежною. Наступне: за мого президентства ми зміцнили єдність України і заклали фундамент. До речі, це підтверджують навіть мої опоненти вчорашні і сьогоднішні. Ми встановлювали, хоч це було важко, справжні демократичні принципи життя українського народу. Тому, я ще раз підкреслюю, маю таке право і маю, крім права, високу відповідальність. Я не можу спостерігати за процесами, які руйнують єдність України, які можуть завести проблеми в глухий кут.

По-друге, в мене є достатній досвід державотворення. Я хочу довести, що в Україні є всі можливості, всі базові причини для побудови демократичного суспільства і створення опозиції, не такої, яку хоче влада, кишенькової, формально-бюрократичної, показової...

Третє. Я справді хочу, щоб опозиція не перетворилася в системну боротьбу проти влади... ми розпочинали за радянсько-партійних часів дискусію з Рухом і виходили перед людьми на таку дискусію. Вся Україна чекала таких дискусій. Зараз 14 років пройшло, демократія проголошена, продекларована, а чиновники з адміністрації Президента ділять партії на такі, що з ними можна спілкуватися, і на такі, з якими не можна навіть спілкуватися.

Нарешті, четверте. В мене немає ніяких владних амбіцій, тому що посада першого Президента ніколи ніким вже не буде обійнята, я спокійний за амбіції. В мене є тільки одна амбіція: зробити все, що зможу, щоб об'єднати Україну, зберегти злагоду між людьми, зберегти демократію.

...Тому в рамках форуму буде діяти правозахисна група, в парламенті буде створено міжфракційне об'єднання депутатів з цього ж питання.

...Величезні політичні ризики містить зовнішньополітичний курс нинішнього режиму. Впродовж останніх місяців офіційна Україна практично не поліпшила відносини з європейськими країнами і фактично не просунулась серйозно в євроінтеграційному напрямку, але водночас серйозно зіпсувала стосунки з Росією. Я в час свого президентства і зараз повторюю і буду повторювати одну і ту ж тезу: Росія для України повинна бути партнером, мають бути рівноправними партнерами Україна і Росія... Ітой, хто думає, що можна замість стосунків, які складалися історично, і замість проблем, які є взаємними, і замість нашої енергетичної і іншої залежності, вирішити їх поза Росією, той просто нічого не вартий в політиці.

Прагнення нової зовнішньополітичної команди позиціонувати Україну як такого собі регіонального лідера, який забезпечить демократизацію і стабільність в Причорноморській зоні, справляє демократичний вплив і на Росію і Білорусь та стримує нелегальну міграцію і таке інше є лише просто маренням, на мою думку, відірваних від життя людей. Подумайте, не вирішивши у внутрішній політиці жодного серйозного кардинального питання: права людини, демократія, верховенство права, економічні, соціальні питання, не вирішивши нічого, претендувати на те, аби вирішувати в інших країнах, це може тільки дитина, яка не розуміється в міжнародній політиці і в нашому глобалізованому світі....Боюсь, щоб потім хтось не сказав «не по Сеньке шапка», а десь до цього йдеться.

...Фундатори незалежності України в грудні 1991 року, а то і ще раніше — 1990 року, коли ми приймали декларацію «Про державний суверенітет», навіть у моторошному сні не могли уявити, наскільки звуженим сьогодні виявиться суверенітет України і наскільки значною буде її зовнішня залежність. Оця запопадливість, приниження почуття національної гідності керівників держави підриває авторитет у світі. Над владою інколи просто глузують... Ви знаєте, Тарас Шевченко, коли аналізував у свій час вчинки тодішньої політичної еліти, її принизливу поведінку, з обуренням, з вибухом назвав її «варшавське сміття і московська грязь».

...Президент ПАРЄ, коли їхав в Україну, він їхав з ідеєю відмінити моніторинг щодо порушення прав людини в Україні, але, залишаючи Україну, сказав, що моніторинг буде продовжуватись і що на вибори в березні місяці приїде найбільша група людей, перевірити, де слова, а де справи нової влади. Тобто поступово бачать не тільки тут, а бачать уже й там, що це за підходи, за курс, які наслідки він може мати.

У будь-якому випадку я не хочу звинувачувати тільки одну владу в тому, що опозиція в такому стані. Тут є і провина опозиції, вона ще не сформована, вона ще не визначилась в своїх політичних стандартах і в тих завданнях, які має виконувати, вона ще не є політично сміливою, а тому з такою опозицією можна гратися. Моє завдання якраз і полягає в тому, щоб разом з усіма, кому дорога Україна, зробити такий опозиційний фронт, такий опозиційний рух, який не дозволить, наголошую, владі діяти так, як вона діє сьогодні.

Великою проблемою є контроль суспільства над владою, механізми її стримування. І тут я хочу наголосити на тому, що до цього потрібно якомога ширше залучати громадськість, залучати громадські структури, бо саме вони, де зосереджені великі і потенційні кадрові можливості, можуть впливати на політичні процеси в регіонах: від населеного пункту — до Києва.

Сьогодні для України, для її демократії потрібні не популістські акції на майданах, а формування широкого руху з метою встановлення громадського контролю над владою. Цю роль буде також виконувати форум, який я започатковую сьогодні. Сподіваюсь, що він буде відповідно проаналізований людьми, і вони висловлять до нього своє ставлення.

Завдання форуму — не абстрактні декларації, а конкретні справи. В його рамках будуть працювати відповідні групи професіоналів, які готуватимуть проекти законів, програми.

Діяльність форуму не завершується виборами 2006 року. Він буде діяти на постійній основі з метою координації роботи опозиції.

Ми маємо будь за що зупинити провокування владою поглиблення розколу України, це є найстрашніше, це є загроза суверенітетові і державності. Ми маємо відтворити єдність України, її демократичний розвиток, повернути людям віру в свої сили і можливості. Україна врешті-решт може і повинна стати на демократичний шлях розвитку з урахуванням інтересів всіх громадян України незалежно від національності.

Нашим стратегічним гаслом повинно бути «Об'єднаємо Україну, відвернемо від неї загрозу розбрату, зупинимо владу в її неправедних діях».