Виступ першого заступника голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Кириченко Л.Ф.

«Навіть ті заходи, які уряд планував здійснити до червня цього року, досі не виконані».

ВИТЯГ ІЗ СТЕНОГРАМИ, ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ, Сесійний зал Верховної Ради України (12:52:00),

05.07.05

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, оцінюючи заходи уряду щодо підвищення ефективності управління державними корпоративними правами, слід об'єктивно зазначити, що нинішній уряд працює п'ять місяців, тому значних змін в цьому секторі годі сподіватися. Однак, навіть ті заходи, які уряд планував здійснити до червня цього року, досі не виконані.

Так, на виконання програми Кабінету Міністрів "Назустріч людям" у поточному році урядом була прийнята постанова номер 324, де планувалося у травні забезпечити розробку та прийняття нової державної програми приватизації та прискорити прийняття закону про управління об'єктами державної власності. І які результати?

Нова державна програма приватизації не розроблена. Лише у сьогоднішній інформації повідомляється, що нова програма приватизації також буде спрямована на вирішення проблем управління державними корпоративними правами. Не зрозуміло, як уряд та Фонд держмайна планує здійснювати нову стратегію приватизації, не маючи нових законодавчих актів? Адже законопроект про управління об'єктами державної власності уряд так і не розробив. А законопроект номер 6027, поданий народним депутатом, за висновками науково-експертного управління, недосконалий та потребує суттєвого доопрацювання. Крім того, у висновку зазначається, що даний законопроект за змістом майже повністю співпадає з законом, який був скасований Верховною Радою ще у лютому 2004 року.

Створене розпорядженням уряду від 13 червня 2005 року робоча група з підготовки пропозицій до зазначеного законопроекту, мала подати Кабміну пропозиції до 30 червня. Враховуючий, що до кінця сесії залишилося три робочі дні, цілком очевидно, що до вересня зазначені закони не можуть бути прийняті.

Наступне, у поданій урядом інформації зазначається, що правова невизначеність статусу корпоративних прав держави, переданих до статутного фонду холдінгів призводить до відчуження кампаніями державних пакетів акцій поза межами законодавства про приватизацію. Похвально, що уряд це розуміє, але ж ніяких законодавчих актів, що врегульовують це питання, не розроблено.

Тому на це питання особливо хотілось би звернути увагу робочої групи, створеної урядом.

Слід згадати і про недосконалість раніше поданого урядом закону про холдінгові компанії в Україні. Можливо, також потрібно створити робочу групу по його доопрацюванню.

Крім цього, звертаємо увагу, що уряд у програмі "Власність народу" планує створити холдінгові компанії, а у інформації до Дня уряду зазначається, що передбачається скорочення холдінгових компаній. То ж, мабуть, потрібно, нарешті, визначитися стосовно доцільності діяльності цих компаній.

Не можу не сказати і про нормативні акти уряду, прийняті останнім часом. Наприклад, відповідно до постанови від 15 січня 2005 року номер 50, акціонерні компанії, у статутних фондах яких є державні корпоративні права, сплачують додатково 30 відсотків прибутку. Хочеться запитати, невже уряд вважає, що такі фіскальні методі управління не призведуть до кризового стану підприємства? Як може підприємство здійснювати приватизацію засобів виробництва, якщо зароблений прибуток майже повністю вилучається, а кредитні ресурси недоступні для підприємств через високі відсоткові ставки?

Незважаючи на запевнення влади дотримуватися Конституції, продовжується практика видання указів Президента з питань управління об'єктами державної власності, хоча такі повноваження має тільки уряд. Для прикладу можна назвати: Указ Президента про заходи щодо стабілізації на ринку нафти і нафтопродуктів, яким доручається уряду вертикально інтегровану компанію управління корпоративними правами держави у нафтових та нафтопереробних компаніях, - до речі, така передача заборонена законом 2294, котру ми з вами приймали, - та Указ Президента від 27 травня 2005 року номер 850 "Про невідкладні заходи з розвитку авіабудівної галузі", яким Президент доручає створити науково-виробниче об'єднання "Антонов". Тож, у даному випадку приходиться співчувати уряду з приводу привласнення його функцій Президентом.

На завершення хочеться сказати, що немає ніякого оптимізму щодо поліпшення управління державним майном. І це не тільки тому, що відсутні зазначені вище закони - головна причина в тому, що влада не звикла виконувати чинні закони та й навіть Конституцію України. Право управляти державним майном на свій розсуд перебирають на себе всі: від Президента до керівників Державного управління справами. Дякую за увагу.