Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


КУДИ НАС ВЕДУТЬ?

Мирослав Плай,

Нація і держава (28.06-04.07.2005),

01.07.05

Рік тому народний депутат України Віктор Ющенко, виступаючи під час ратифікації підписаних Кучмою угод про ЄЕП, сказав: „ЄЕП – це зрада національних інтересів України”. А тепер, коли ми, Майдан, зробили його Президентом, він каже, що ЄЕП – це добре, що ми погоджуємося навіть на наднаціональні структури на чолі того ЄЕПу (Радянського Союзу №2).

Якщо це просто намагання погратися з Москвою з надією її обдурити, то це лише свідчить, що наші вожді не дуже добре освічені в галузі історії, адже відомо, що всі, хто намагався грати з Москвою, завжди програвали.

Минуло вже майже 150 днів перебування при владі висуванців Майдану. Це дає право робити висновки щодо перших кроків нового державного керівництва. Ці кроки дивують, а інколи не обурюють. Рік тому народний депутат України Віктор Ющенко, виступаючи з трибуни Верховної Ради під час ратифікації підписаних Кучмою угод про ЄЕП, сказав: „ЄЕП – це зрада національних інтересів України”. А тепер, коли ми, Майдан, зробили його Президентом, він каже, що ЄЕП – це добре, що ми погоджуємося навіть на наднаціональні структури на чолі того ЄЕПу (Радянського Союзу №2). А секретар РНБОУ Порошенко заявив, що ЄЕП – непогана альтернатива вступу України до Європейського Союзу.

То для Порошенка особисто – непогана альтернатива, зокрема для його цукерок, що продаються на російському ринку, для України - це нове московське ярмо, нічим не краще від попереднього.

Якщо це просто намагання погратися з Москвою з надією її обдурити, то це лише свідчить, що наші вожді не дуже добре освічені в галузі історії, адже відомо, що всі, хто намагався грати з Москвою, завжди програвали.

Великий канцлер Німеччини Бісмарк (його варто щодня читати нинішньому лідерові цієї країни Шрьодеру) стверджував, що всі угоди з Росією не варті навіть того паперу, на якому вони написані. Дивні речі відбуваються всередині України. На Майдані нинішнє керівництво обіцяло нам: „Бандитам – тюрми!” Але деякі газети пишуть, що пан Порошенко збирається через голову міністра внутрішніх справ Луценка знімати з посади начальника УВС Донецької області, бо той не сподобався головному олігарху Донбасу Ринату Ахметову. Якщо це справді так, то це означає ось що: за спиною народу відбувається змова нової влади з кримінальними кланами. Але, сподіваємось, не всієї нової влади, а певної її частини. Слава Богу, там є й здорові сили.

Все це засвідчує, що ті, кому ми дали владу на Майдані, припускаються великої політичної помилки. Щоби сподобатися електорату Януковича, вони зраджують народ Майдану, але електорат Януковича їм все одно не повірить, а свій, помаранчевий, перестане їм довіряти. Переможці виборів судомно заходилися виконувати програму переможених, програму донбаського, а точніше московського, бо вона його пхала, „дона” Януковича.

За 17 днів на Майдані я не бачив жодної людини, яка вимагала би якогось статусу російській мові, жодної людини, яка б вимагала подвійного громадянства з Росією. Таких на Майдані не було. Такі були в таборі Януковича. А тепер ці теми чомусь активно обговорюються новою владою, деякі її представники замовляють провокативні опитування населення щодо статусу російської мови. Якби нинішні лідери про все це чесно сказали нам на Майдані, то ми б ще десять разів подумали, чи варто їх підтримувати. Політика, яку вони нині нав’язують державі, є для України згубною. Наразі нашого Президента оточила цупка юрба колишніх комсомольських функціонерів – Зінченко – відповідальний працівник ЦК ВЛКСМ, Мартиненко – комсомольський працівник, Томенко – секретар комітету комсомолу Київського університету, Матвієнко – колишній 1-й секретар ЦК ЛКСМУ. Очікувати від них послідовної патріотичної політики не випадає. Погано не те, що вони самі лізуть у політичну прірву, а те, що вони тягнуть туди усю Україну.

Українська влада потребує націоналістів, і тому інстинкт самозбереження українського народу обов’язково скаже своє слово.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0