Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


ІСПИТ НА ПАТРІОТИЗМ

Віталій Добрянський, м. Сімферополь,

Нація і держава (26.07-01.08.2005),

28.07.05

Що стосується Тимошенко, не зовсім зрозуміло, як доросла людина, керівник уряду може обіцяти дешеві ціни на м'ясо, а ці ціни наступного дня виростають удвічі? Сеанси телегіпнозу проходять, а в реальному житті нічого не змінюється на краще.

Я один з кримських українців, яких ще не побачив кримський прем'єр Матвієнко. Єдину українську газету в Криму «Кримська світлиця» вже не видають. А коли оформляєш передплату на «Націю і державу», з тобою говорять крізь зуби. Або спробуйте відправити вітальну телеграму на Львівщину українською мовою. Вам у п'ятницю скажуть, що телеграма надійде аж у вівторок...

Добре повинно бути в Україні всім: і росіянам, і євреям, і всяким іншим нацменам. Але добре повинно бути, в першу чергу, нам, українцям. А я, як українець, себе добре не почуваю. Скрізь примушують говорити російською, навіть інспектор ДАІ просить в протоколі про порушення написати, що я прошу судове засідання вести російською мовою. Порушення моїх конституційних прав? Ні, - в Криму це просто норма. Потрібно домагатись перемін? Згоден. Потрібні патріоти? їх у Криму мало. І навіть патріотам потрібна державна підтримка. Якщо виставляти оцінки за п'ятибальною системою за іспит на патріотизм, то моя точка зору така: Ющенко - 4; Тимошенко - 3; Тарасюк - 4; Гриценко - «незадовільно»; Івченко -«відмінно».

Поясню. Представники Ющенка в Сімферополі і Севастополі як українські патріоти не варті доброго слова. На українську газету в Матвієнка грошей не знайшлось, в той час як на промосковські видання виділили аж 3 мільйони. Ющенко нарахував в Криму 400 тисяч українців. Матвієнко не побачив жодного. Я думаю, що кримські українці також свого часу не побачать такого «видатного» політика. Ця людина не має прихильників ні з московського, ні з українського оточення.

Ющенко по своїй суті дуже порядна людина. Коли він рахував чужі мільярди, до його рук не пристало нічого. Порядність Віктора Андрійовича нічим крити. Але не зрозуміло мені, навіщо Віктор Андрійович почав ставити експерименти з малим бізнесом? Багато хто не витримав, закрився, перереєструвався, перейшов на невигідну схему роботи. Це все, як на мою думку, було зайвим, адже малий бізнес всіма силами підтримав Ющенка на виборах. Що стосується Тимошенко, я не зовсім розумію, як доросла людина, керівник уряду може обіцяти дешеві ціни на м'ясо, а ці ціни наступного дня виростають удвічі? Сеанси телегіпнозу проходять, а в реальному житті нічого не змінюється на краще.

Помаранчевий міністр оборони дбає акурат про повне роззброєння держави і військово-морського флоту. Навіть той факт, що його влаштовує присутність на посаді командувача ВМС адмірала Князя, вже свідчить про те, що Гриценко дбає за могутність російського флоту, роззброюючи свій власний. Збоку він виглядає як нерішуча, некомпетентна людина, чимось нагадує представника Центральної Ради вісімнадцятих років минулого століття.

Виявляється, можна знайти порозуміння і з грізним міністром МВС. Суркіси (за даними газет) після чоловічої розмови і 20% акцій київського «Динамо» прекрасно порозумілися з принциповим міністром. І взагалі, на всі страшилки з заведенням всяких кримінальних справ Янукович, наприклад, чихати хотів. А про Шуфрича прошелестіли, що під час своїх виборів він виборцям давав хабарі, й забули. Йому це навіть смішно. Смішна також історія з Бакаєм, якого затримують і тут же... не віддають українському правосуддю. Руки в цього правосуддя закороткі. Треба рахуватися з «вічним стратегічним партнером». Не смішіть людей!

Як справжній громадянин, патріот, і, зрештою, просто як мужня людина проявляє себе Олексій Івченко. Його вчинки і прийняті рішення свідчать про те, що він справді дбає за державу. А мається на увазі енергетична незалежність України від жорстокого північного монстра, який погрожує закриттям кранів, подібно, як убивця-терорист тримає ніж на горлі жертви.

Цей справжній українець цілком спокійно і виважено пояснює, що Україна також впливає на ситуацію - по українських трубах може газ на Захід і не поступити. А тоді почнуться неустойки, скандали, міжнародні суди на рівні Європи. А в найближчі 20 років, як стверджують фахівці, Україну ніяк не обійдеш. І з'явилися люди із слабкими нервами - нібито вже пора готувати пічки-буржуйки на зиму, газу нібито не дістанемо. Дістанемо. Газу, який видобуває сама Україна, цілком вистачить для потреб громадян. А великим заводам великих олігархів слід самим подбати за те, як розраховуватись за промисловий газ, а не поглядати в бік бюджету. А розраховуватись за газ можна і грішми. Але це не всім подобається, навіть Тимошенко. Через посередництва можна збагачуватись. $750 мільйонів економії, відсікаючи всілякі бартери і встановивши ціну за 1000 кубів $44 замість $56 - ось що таке Олексій Івченко. Так було розкрито одну із схем, як крались у держави гроші, і видно, кому конкретно це не подобається. А росіянам як не подобається прямий розрахунок! Але симптоми холуйства вже спрацювали, вони (симптоми), як безумовні рефлекси, вироблені століттями у малоросів. І потягнулись кінахи з порошенками і литвинами до Москви вибачатись. Такі «дипломати» вже 300 років прогинаються перед москвинами.

Нам би побільше таких патріотів, як Олексій Івченко. Нація тоді прозріє, зрозуміє, що ми можемо самі, без вказівок „старших братів" і без боговибраного народу давати собі раду. Такі, як Івченко, потрібні і в Донецьку, і в Криму, і в Луганську, і в Дніпропетровську. В Дніпропетровську тоді не роздумували б, який пам'ятник і де поставити колонізаторці України Катерині II.

Потрібно створити шкільні й інститутські програми з правдивою українською історією, де показати справжню роль ОУН-УПА. Чомусь патріот з Австралії Юрій Борець-Чумак власним коштом знімає кінострічки про героїчну ОУН-УПА, а наш новий Президент і уряд взагалі нічогісінько не роблять у цьому плані. А стрічки Чумака в прокат не пускають. Я, наприклад, хотів би подивитись, а їх немає.

І взагалі, в нашого Президента герасимовці більш шановані, ніж юхновці. Ветеранів Юхновського ніколи не видно біля Президента і його оточення, зате на всю країну показували роздратованого Герасимова, який за Ющенка складав сценарій параду на 9 травня.

Тимошенко пропонує вивчити кожну особову справу патріотів ОУН-УПА. Може не переживати - ці справи давно вивчені. Кожен з них своє відбухав у радянських тюрмах і таборах. Навіть за московськими «нормами» чи «понятіями» (не знаю, як краще сказати) кожен з них сповна «насолодився» комуністичною справедливістю. А сроки колоністи «паяли» щедро, доходило й до чверті століття каторги.

На Нюрнберзькому процесі прокурор-комуніст Руденко ставив питання перед міжнародними суддями про видачу СРСР націоналістів, звинувачуючи їх в колабораціонізмі і злочинах проти людства. Всі справи вивчались тоді детально. Патріотів ОУН-УПА виправдали. А тепер ще потрібно щось доводити Тимошенкоз Ющенком, а також Литвинові, який вважає питання реабілітації патріотів передчасним?

А хто вивчав особисті справи сьогоднішніх ветеранів? Багато хто з них «за Україну голову поклав», але є досить і колишніх смершовців, енкаведистів, представників каральних органів. От би їм провести люстрацію і провірити біографію кожного з них. Цікаво, чому цього не бажає трикутник влади? Адже серед цих ветеранів багато катів, вбивць, ґвалтівників. Для них що, особливі норми моралі?

Совість росіян щодо українців - цікава тема. Скажімо, на весіллях навіть на Львівщині щиро лунають московські пісні. Сільські музиканти пишуть російські тексти пісень українськими буквами в своїх зошитах, щоб не забути, що співати. А в цей час колоністи кричать, що переслідують їхній «рускій язик». Просто роти їм на вулицях затуляють, не дають «общаться». А Президент з Порошенком і Тимошенко скоренько запевняють, що їх прекрасно влаштовує схема: хай живе москаль в Україні! Та хай живе, тільки нехай шкоди не робить. А він робить і робить багато. Недавно парламент і особисто «патріот» Литвин щиро підтримав один закончик. Суть закону: в Севастополі тепер буде виборний громадою голова міста, який чихати хотів на Україну і її Президента...

Опам'ятаймося, люди! Не повинні окупанти хазяйнувати на наших землях. Адже єдиним джерелом влади на нашій землі є народ. Так записано в Конституції. І мова в нас державна теж одна - українська. Тільки немає кому за неї вступитись. Потрібна принциповість і жорсткість. Бо може виникнути ситуація, як в старій німецькій пісеньці на московський лад: «Опомнилась красотка, а-ха-ха-ха, когда мерзавец Шванке сказал красотке: данке, а-ха-ха - ха!» Так і наші «патріоти» можуть опам'ятатися, коли Крим вже стане московським. На мою думку, загальна оцінка всім сьогоднішнім урядовцям, державним діячам за іспит на патріотизм - «незадовільно».

Щасливим може себе почувати у власній хаті тільки господар-українець. У паспортах потрібно відновити національність. Ми повинні домогтися визнання воїнів ОУН-УПА. Слід демонтувати пам'ятники всіляким косіорам, кіровим, леніним. Нетреба народу такої пам'яті. Кому потрібно - нехай поставить такий пам'ятник на власному подвір'ї чи вдома. У кожному місті повинні бути пам'ятники Мазепі, Петлюрі, Коновальцю, С. Бандері, Р. Шухевичу і т.д. І кожен має знати, що це герої нації.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0