Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  01.05.2026
  Статьи

Версия для печати


Не допустити знищення цукрової галузі України

Сільські вісті,

12.07.05

Фактично уряд продовжує шкідливу практику, суть якої в тому, щоб Україна своїми злиднями інвестувала іноземну економіку, щоб зростали прибутки українських олігархів. Якраз для цього штучно створюється "цукрова криза", аби люди змирилися із сумнівними намірами влади.

Заява парламентської фракції Соціалістичної партії України.

За роки правління попереднього режиму в Україні здійснено справжній погром бурякоцукрової галузі. Різко зменшено посіви цукрових буряків, знищено понад три десятки цукрозаводів. За всю 200-річну історію галузі вона не зазнавала такої затяжної і нищівної кризи, як зараз. Виробництво цукру знизилося втричі, Україна непоправно підірвала перед світом свою репутацію великої цукрової держави. Мільйони українців втратили роботу, а державний і місцевий бюджети — джерело надійного поповнення.

Справжнім лихом для цукрової галузі стало завезення в Україну великих обсягів цукру-сирцю з тростини. Набиваючи кишені олігархів, це дестабілізувало внутрішній ринок, сприяло знищенню галузі.

На тлі цього лиха подив викликає внесення нинішнім Урядом у Верховну Раду змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", прийняття яких позбавляє Україну можливості експортувати власний цукор і, посилаючись на потребу входження до Світової організації торгівлі, відкриває шлях до необмеженого завезення цукру-сирцю. Фактично уряд продовжує шкідливу практику, суть якої в тому, щоб Україна своїми злиднями інвестувала іноземну економіку, щоб зростали прибутки українських олігархів. Якраз для цього штучно створюється "цукрова криза", аби люди змирилися із сумнівними намірами влади. Але ніяких підстав для кризи немає. Елементарні розрахунки підтверджують, що в Україні вдосталь цукру на всі потреби, а ціну на нього можна збити однією-двома товарними інтервенціями, для яких цукру вистачає з запасом.

Складається враження, що держава не хоче захищати власного годувальника, гарантувати продовольчу безпеку України, а втягує економіку в підступну авантюру. Знищення цукрової галузі — це знищення перспективи українського села, це шлях до його занепаду і повної залежності України від іноземного виробника.

Фракція соціалістів підтримує в цьому питанні позицію Міністерства аграрної політики, рішуче засуджує авантюрні наміри і вимагає від Парламенту, Уряду, Президента покласти край свідомому і керованому знищенню бурякоцукровиробництва. Слід припинити завезення тростинного цукру-сирцю (тим паче в сезон цукроваріння), розробити програму розвитку цукрової галузі, котра багато десятиліть була і має залишатись візитною карткою аграрної України.

Народ і історія не пробачать нам, якщо ми допустимо загибель бурякового і цукрового виробництва.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0