Гальчинський про бюджет: уряд хоче проіснувати рік

BBC Ukrainian,

31.03.05

А.Гальчинський : «Складається враження, що нова влада хоче проіснувати рік, виграти вибори 2006 року, а далі її процеси не цікавлять. Було сказано, що Ющенко буде прагнути переобратися на другий термін, але він же і його команда підриває основи для того, щоб утворена модель економічного зростання зберігалася і надалі…».

“Ми не можемо відійти від революційної доцільності у змісті бюджету” - Анатолій Гальчинський про Кучму, “українське економічне диво” і інфляцію.

Професор-економіст Анатолій Гальчинський, екс-глава Ради Нацбанку і фактичний автор економічної і грошово-фінансової стратегії колишнього президента Леоніда Кучми, критикує бюджет-2005, вбачаючи в ньому загрозу економічному зростанню України.

У своїй розмові з нашим київським колегою Кирилом Лукеренком пан Гальчинський також дає свій прогноз інфляції на нинішній рік і розповідає про успіхи і помилки Леоніда Кучми в економічній політиці.

Бюджет-2005 і перспективи розвитку України

Бі-Бі-Сі: Пане Гальчинський, лунають голоси, що ухвалений Верховною Радою бюджет є популістським. За нього голосували комуністи, а натомість політики солідарні з підприємцями і промисловцями, такі як Анатолій Кінах, бюджет скритикували. Як ви оцінюєте бюджет?

Анатолій Гальчинський: “Я думаю, що слід вести мову про серйозне відлуння революційної доцільності у змісті бюджету. На жаль, ми від цього ще ніяк не можемо відійти. І я маю власну точку зору. Я глибоко переконаний, що бюджет не є оптимальним, оптимальним, перш за все, стосовно визначення перспектив розвитку. Складається враження, що нова влада хоче проіснувати рік, виграти вибори 2006 року, а далі її процеси не цікавлять. Було сказано, що Ющенко буде прагнути переобратися на другий термін, але він же і його команда підриває основи для того, щоб утворена модель економічного зростання зберігалася і надалі”.

Пан Гальчинський каже, що як економіст він надзвичайно занепокоєний високим рівнем державного споживання, тобто співвідношенням між видатками бюджету і внутрішнім валовим продуктом загалом.

Нинішній український бюджет передбачає державне споживання на рівні 45 відсотків. Це, на думку Анатолія Гальчинського, забагато для України за її нинішніх умов і співвідносно з показниками таких країн, як Німеччина і Франція (приблизно 50 відсотків), або Японія, Британія і США (35-40 відсотків). Адже ці країни є високорозвиненими, і тому можуть собі дозволити економічний розвиток на рівні двох-трьох відсотків на рік.

Натомість країни, які розвиваються швидкими темпами, тобто від шести-семи і вище процентів на рік, зберігають державне споживання на рівні 15-25 процентів ВВП. Це КНР, Тайвань, Малайзія, Індонезія. Високий рівень державного споживання, на думку пана Гальчинського, становить загрозу серйозній економічній політиці щодо подальшого економічного зростанню в Україні.

Прогноз інфляції від Анатолія Гальчинського

Бі-Бі-Сі: Валерій Коновалюк, заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради, прогнозує до 27 відсотків інфляції до кінця року – він вважає, що зростання тарифів на електрику, вантажні перевезення, а також соціальні виплати призведуть до сплеску інфляції. Пане Гальчинський, чи ви поділяєте таку оцінку?

Анатолій Гальчинський: “Я думаю, що це занадто висока цифра. Взагалі у нас є, я можу про це говорити достатньо кваліфіковано, як на мене (я був п’ять років головою ради НБУ), механізми стримування інфляції. Стримування інфляції за допомогою монетарних інструментів. Я не знаю, чи Нацбанк сьогодні зможе піти цим шляхом. Ідеться про суттєве скорочення пропозиції грошей. Але тут відразу ж виникає протиріччя, тому що суттєве зменшення пропозиції грошей це знову ж таки обмежує і економічне зростання”.

Анатолій Гальчинський каже, що цього року Україна, користуючись економічними здобутками попереднього часу, ще матиме потенціал росту, і шість-вісім відсотків тут достатньо реальна перспектива. Однак інфляція і зниження інвестиційного потенціалу знижуватиме можливості для зростання економіки. Зростання інфляції 2005 року він оцінює у 11-12 відсотків. Якби уряд мав іншу соціальну політику, то річну інфляцію можна було б утримувати на рівні шести-семи відсотків.

Анатолій Гальчинський: “Є ряд чинників, які дозволяють говорити, що ми б могли зменшити інфляцію порівняно з попереднім роком, тому, що сплеск інфляції був у четвертому кварталі. І він значною мірою пояснювався політичними чинниками. Хоча і позначалася та сама популістська політика попереднього уряду, естафету якої тепер прийняв уряд Віктора Андрійовича. Це мене турбує, я думаю, що це не коректна позиція”.

Пан Гальчинський з недовірою ставиться до прогнозів, що до кінця року гривня зміцниться відносно долара до рівня 5,1, і пропонує свій прогноз - 5,2 гривні за долар. Однак, як вважає професор Гальчинський, реальні передумови для ревальвації гривні існують. Це передусім зміцнення економіки і стабільні прибутки від експорту.

Чи існує спадковість державної економічної політики?

Бі-Бі-Сі: Чи можна говорити про якусь спадковість у економічному курсі держави – від курсу Президента Кучми до курсу нинішньої влади?

Анатолій Гальчинський: “Ну, бюджет говорить що відбувається протилежне. Розумієте, весь час говорять про так зване (з цим визначенням можна погоджуватися, чи ні) “українське економічне диво”.

Дійсно, ми за п’ять останніх років мали зростання ВВП, середні темпи, на рівні понад вісім відсотків за рік. Ми мали зростання продуктивності праці у промисловості на рівні 15-16 відсотків. Чим це забезпечувалося?

Це з одного боку забезпечувалося дуже стабільною макроекономічною ситуацією. Це забезпечувалося свідомо обмеженим зростанням, відносно повільним темпом вирішення соціальних проблем. Ми лише в останньому році припустилися свідомого порушення такої розумної оптимальності. І третє – використання спеціальних інструментів стимулювання окремих галузей, які є ключовими для української економіки в тому числі високотехнологічного, насамперед, виробництва.

Сьогодні такі принципи переглядаються. От я нещодавно мав розмову з “антонівцями” (співробітниками АНТК ім. Антонова – Бі-Бі-Сі). Ми їх підтримували, вони активно розвивалися. Сьогодні вони поставлені на межі банкрутства. Це саме можна сказати про Південний машинобудівний завод, ракетобудівний комплекс, і так далі”.

Пан Гальчинський наголосив, що протягом останніх чотирьох років валовий внутрішній продукт України у доларовому еквіваленті зріс з 31 до 64,9 мільярдів доларів. Економічна політика базована на зазначених принципах, хоч останній і критикували міжнародні фінансові установи, давала свої результати, Тому, на думку пана Гальчинського, робити різкий розворот необачно.

З іншого боку, він визнає, що уряди Кучми зупинились перед реформами, зокрема, не змогли впровадити адресної соціальної допомоги, монетизувати соціальні пільги, провести глибоку пенсійну реформу, перейти на медичне страхування.. Такі завдання ставилися, однак їх не було виконано. Як каже Анатолій Гальчинський, у тому числі і через опір лівих сил у парламенті.

Наскільки нинішній уряд готовий іти далі по шляху ліберальних реформ, пан Гальчинський не береться оцінювати. Блокування з соціалістами не дає підстав так вважати. Однак він високої думки про окремих урядовців, зокрема сподівається, що роки у парламенті не змогли зіпсувати фаховість Віктора Пинзеника.

Ера після президентства Леоніда Кучми: погляд Анатолія Гальчинського

Бі-Бі-Сі: Анатолій Степанович, зараз після того, як ви залишили головування у раді Нацбанку, а в країні новий Президент, чим ви тепер займаєтесь?

Анатолій Гальчинський: “Я працюю в Національному університеті, читаю курс “Теорія грошей” І маю від цього велике задоволення. Протягом десяти років роботи в Адміністрації Президента і я не залишав викладання.

Крім того, зараз формується інститут національних оцінок, при фонді Кучми. Я дав згоду колишньому Президенту працювати в цьому інституті. Зараз відбувається становлення процес цього інституту. Відразу хочу одразу сказати, що мене приваблює конструктивна налаштованість колишнього Президента щодо співпраці, в тому числі, з новою владою. Це не якась антидіяльність, а робота на Україну, на українську економіку”.

Бі-Бі-Сі: Чи ви маєте змогу бачити Леоніда Кучму, про що ви говорите? Чи він коментує такі речі, про які ми говорили?

Анатолій Гальчинський: “Я маю можливість спілкуватися. Хочу сказати, що у нього достатньо хороший настрій. Він - це людина, яка не може сидіти десь за кущами. Він прагне до активної роботи. І я думаю, що те, що зараз дуже багато спекуляцій навколо його особи, це все стане на своє місце, це все утрясеться.

Ви розумієте, модель президентства сьогодні і модель президентства Кучми - інша з точки зору економіки. Можливо трагедією Кучми було те, що він намагався сам втручатися у економічні процеси буквально в деталях. Це людина, яка знала до тонкощів українську економіку.

Можливо, він у чомусь підміняв уряд. Уряд виконував при Кучмі суто технічні функції. І це звісно на етапі виходу із економічної кризи було дуже добре. Тому що він брав на себе відповідальність. І я міг би багато про це говорити, навести приклади активному, вольовому втручанню Кучми в вирішення економічних процесів, у тому числі під час економічної кризи 97-98 років, удалося запобігти дефолту і зберегти українську економіку, створити базу для її піднесення.

Потім це стало уже гальмом. Власне, це розумів і Кучма, і скажемо його ініціативи з приводу політичної реформи це засвідчують про це, хоча кроки до цього це можна поставити під сумнів.

Сьогодні формується модель коли Президент не втручається таким же чином як це було раніше в економічні процеси. Уряд має більшу самостійність, і це добре, це позитивна тенденція. Дай Боже, щоб вона досягла логічного завершення, я маю на увазі політичну реформу 2006 року, коли уряд буде формуватися на іншій основі, коли уряд буде формуватися на іншій основі, незалежно від президентської влади і це буде надзвичайно позитивним кроком для української держави”.