Кіно для глухаря

І.Фетисов,

Комуніст,

02.03.05

Вперше за 14 років кінотворці, народні депутати та уряд нарешті змогли послухати один одного. У парламенті відбулися ухання про стан справ в українському кінематографі. Чи почули?

Власне, як завважив один виступаючий кінокритик, слухання більше нагадують якийсь сюрреалістичний сюжет, оскільки предмета для обговорення, а саме українського кіно, уже не існує. "З п`яти кіностудій у державній власності залишилося тільки півтори..; кіномережа повністю знаходиться у приватних руках... кіноосвіта тримається виключно на ентузіазмі", — вторив йому заступник голови Комітету ВР з питань культури і духовності П.Мовчан. "В Україні повністю відсутнє кіно для дітей та юнацтва та неігрове кіно", — підтверджував голова Спілки кінематографістів України Михайло Бєліков.

Виступ віце-прем`єра з гуманітарних питань Миколи Томенко просто вибив з надуманої колії не одного виступаючого. "Як, Томенко не знає, що йому, робити з українським кіно?!", — запитував Юрій Іллєнко. "Томенко знову пропонує нам виживати самим?!", — обурювався Володимир Савельєв. "Що за абсурд — пропонувати продати ту територію кіностудій, що не використовується безпосередньо в процесі кінозйомок?!", — ремстрував третій, не менш іменитий їхній колега. "Хіба можна відмовлятися від 30% квоти для українських фільмів у телеефірі?", — дивувався четвертий. Шкода, але пан Томенко більшості гнівних слів на свою адресу не чув, оскільки невдовзі після свого виступу залишив залу ВР. Чим ще раз показав, що діалогу не буде. Буде тривалий і повчальний монолог влади, у стилі нового президента.

Кінематографісти це зрозуміли. Як влучно підмітив знаменитий Юрій Іллєнко, нинішня влада уподібнюється глухарю в шлюбний період — вона нікого не чує, крім себе!

Так, як виявилося, за що боролися, на те й напоролися. Як у 1991 році, так і в 2004-у. Слава Богу, що прозріння все-таки настає, причому в останньому випадку набагато швидше. Уже полум`яний "помаранчевий революціонер" Лесь Танюк, голова Комітету ВР з питань культури і духовності, говорить, що йому не все подобається після "Майдану", і що ми знову опинилися на лезі, коли один крок — і всі національні гасла виявляться блефом. А його заступник П.Мовчан почав свою доповідь зі слів "мій погляд дивиться в 60-і роки минулого століття, коли українське кіно увійшло у світовий контекст... Хіба ми думали тоді, коли боролися за незалежність України, що до 2005 року прийдемо до трагедії для української культури і кіно?".

Справді, хіба можна було тоді припустити, що телеканал "1+1" купить ексклюзивні права на демонстрацію всіх кінофільмів, створених на кіностудії Довженка для того... щоб сховати їх якомога далі — аби ніхто і ніколи їх не побачив. Або що нинішнім керівництвом кіностудії ім. Олександра Довженка, разом із старим керівництвом Міністерства культури, буде ініціюватися питання про зняття зі студії статусу "національна", для того щоб відкрити шлях до її приватизації?!

Так, дивно чути від віце-прем`єра, нібито "патріота", що держава не повинна фінансувати створення фільмів, що, нібито, гроші прийдуть від бізнесу під цікаві сценарії та ідеї. Прийдуть, але як зараз, — під "мильні" новорічні мюзикли, дні народження нескінченних буржуїв і їм подібне псевдо-кіно. І тоді, як емоційно закінчив свій виступ той же Юрій Іллєнко: "Я, простий солдат українського кінематографа, говорю тобі, українське кіно, "прощавай!".

Р.S. Скандалом обернулася поїздка міністра культури і мистецтв Оксани Білозір у понеділок на Кіностудію ім. Довженка, із самого ранку приватною охороною студії був обмежений прохід сюди неугодних нинішньому директору Віктору Приходьку людей. У результаті до моменту приїзду міністра біля прохідної зібралося близько 100 чоловік працівників кіностудії і тих, хто був з неї незаконно звільнений, представників Спілки кінематографістів, відомих діячів кінематографа. Обурені тим, що їм не дозволяють потрапити на зустріч з міністром і розповісти правду про те, що відбувається на території кіностудії, кінематографісти штурмом узяли прохідну і з гаслами "Приходька — геть!", "Довгоносики — геть!" пройшли в 1-е ательє, де мала відбутися зустріч міністра з трудовим колективом.

На той час у залі було більше десятка телевізійних груп, запрошених на цю зустріч Віктором Приходьком. Міністр була неприємно вражена цим фактом і зажадала від преси залишити приміщення. Після того, як люди з відеокамерами ніяк на це не відреагували і продовжували знімати, Оксана Білозір демонстративно залишила залу.