Спокій меру лише сниться

М.Зінчук,

Київ сьогодні (25-31.03.05),

25.03.05

Дарма сподівався столичний мер Олександр Омельченко, що ввійшовши в керівництво нової пропрезидентської партії "Народний союз "Наша Україна", він житиме спокійніше.

Так, відтепер він може розраховувати на підтримку Президента України і впевнено сидіти в своєму кріслі. Але лише до наступних виборів, що відбудуться у березні 2006 року.

А чи підтримає Віктор Ющенко саме тоді Сан Санича - це ще під великим знаком запитання. Сам Омельченко дуже сподівається на прихильність Президента і його команди. Він-бо підтримав "помаранчеву революцію", дозволив нашоукраїнцям взяти в руки "бразди" кадрового оновлення в районах Києва, він же - господарник, дбайливець - у столиці он скільки всього будується-зводиться, киянам усілякі доплати робить. І на парламентських виборах він неабияк "підмогне" нашоукраїнцям - хто в цьому після всього сумніватиметься? Але і вони мають не стояти осторонь його виборчих справ, підтримати...

Зате киянам начхати на партійний окрас мера, його політичні розкладки на майбутнє. Їм уже сьогодні до печінок дістало мерське лобіювання інтересів будівельних компаній. З його благословення від наліплених новобудов скоро сонця у київських дворах не побачиш. А хіба можна будь-яке болюче питання городян вирішити у мерії, не поклонившись сто разів охороні, яка не пускає пересічних киян далі вестибюля, не задобривши з десяток чиновників, якщо вдається комусь прорватися до приміщення КМДА?! Добряче набрид столичним торговельникам мер в образі дволикого Януса - то він закриває ринки, то, вийшовши до пікетувальників, обіцяє залишити, а сам нові схеми знищення ринків вигадує. І взагалі - чому він зі своєю чиновницькою командою приймає рішення, не радячись з громадою?

Словом, згадали йому мешканці столиці все і враз - снігові кучугури, які прибиралися лише біля мерії, сміття, що тижнями не вивозиться з дворів, бурульки, що падали на голову. Не пропустили повз вуха і заяву Сан Санича, що ніякого мораторію на київську землю не буде. І вийшли на мітинги. Весь минулий тиждень день у день пікетували адміністрацію й міськраду (благо, в одному приміщенні вони).

А тиждень же був сесійний. Хоча сесії й були позачергові. Спочатку міська рада планувала на одній разом з поточними розглянути и земельні питання. Але барабанний дріб і галас пікетувальників, очевидно, спантеличив пана Омельченка, і він запропонував провести "земельну" сесію окремо. "Звичайна" сесія почалася із заяви мера про створення спеціальної комісії, яка вивчить претензії пікетувальників. Бо ж, як зізнався Омельченко, він нарахував понад 70 лозунгів-вимог у вируючому натовпі. Висновки комісії заслухають теж на сесії. Тільки вже 31 березня.

"Земельна" сесія також відбувалася під гучний акомпанемент пікетувальників, більшість яких були учасниками "Форуму порятунку Києва", що в основному протестують проти хаотичної забудови Києва і розбазарювання столичних земель.

Цей "Форум порятунку" неабияк дратує мера. "Тут усілякі неформальні об`єднання, ніде не зареєстровані, а отже, самозванці, - прокоментував він "революцію" під КМДА... - І взагалі, за моєю інформацією половині пікетувальників платять гроші - по 20 гривень. Це аморально! Краще заробляти гроші тяжкою працею - на будівництві того ж нового житла!" (Наївний Сан Санич! На будівництві нового житла на нове житло не заробити і за півстоліття).

Тим часом "земельна" сесія продовжувала роздавати землі. Щоправда, 20 питань про землевідвід зняли з голосування і відправили "на додаткове погодження". Такого ще не було - щоб комусь відмовляли прямо на сесії. А 50 рішень таки ухвалили. Проігнорувавши вимоги пікетувальників.

Хоч Сан Санич і ставиться скептично-поблажливо до "народних облог" мерії, мовляв, якщо люди йдуть до її стін, значить тут-таки щось вирішується, однак рано чи пізно він змушений буде зважати на них. Адже в останні два тижні ці "облоги" відбуваються мало не щодня. Активісти "Форуму" пообіцяли у разі невведення мораторію на землю заблокувати роботу столичної влади. Зі своїми претензіями до мера і столичної влади збираються вийти перевізники, які вимагають компенсації за пільговий проїзд пасажирів і, головне, підвищення тарифів на проїзд у міському транспорті. "У піку" їм обіцяють вийти пасажири - пересічні кияни.