Конфлікт-2: повість про те, як посварилися Петро Олексійович та Олександр Валентинович. Чому, як і що з цього буде далі? (Майже наслідування Гоголя).
Українські силові структури нещодавно сколихнув чималий скандал за участю високопосадовців. У конфліктній ситуації опинилися далеко не останні в державі люди: Голова Служби безпеки України Олександр Турчинов і Секретар Ради національної безпеки та оборони України Петро Порошенко. Але про все по порядку...
ГЛАВА 1:
Петро Олексійович і Олександр Валентинович
18 березня Голова Служби безпеки України Олександр Турчинов заявив, що указ про звільнення з посади першого заступника голови СБУ генерала Олександра Скибинецького став для нього несподіванкою, оскільки Турчинов не робив подання на його звільнення. Він вважає, що звільнення генерала Скибинецького "є наслідком інтриг та доносів з боку секретаря Ради національної безпеки і оборони Петра Порошенка".
Турчинов охарактеризував Скибинецького як високопрофесійного, чесного і принципового офіцера: "Принагідно хочу нагадати, що саме Скибинецький відіграв не другорядну роль у ході Помаранчевої революції, доклавши максимум зусиль, щоб не допустити кровопролиття людей, які вийшли на Майдан". Турчинов попросив пробачення у Скибинецького за те, що "не зміг його захистити".
ГЛАВА 2:
Що відбулося після сварки Петра Олексійовича і Олександра Валентиновича
Незабаром Секретар Ради національної безпеки та оборони України Петро Порошенко дав свою відповідь на закиди Турчинова. Він зазначив, що йому невідомо, чим той керувався, коли давав коментарі про роль Порошенка у відставці Скибинецького. "Призначення і звільнення керівництва СБУ здійснюється указами Президента. Отже, якщо відкинути емоції, то я думаю, що позиція, яка полягає в тому, що Президент при прийнятті кадрових рішень спирається або на інтриги, або бере до уваги доноси, є неповагою до Президента. До того ж, не бачу нічого критичного в тому, що нова влада виправляє певні кадрові помилки, як це, до речі, відбувалось на рівні облдержадміністрацій, в структурі МВС і в структурі СБУ", — сказав Порошенко.
"Ми єдина команда, яка має працювати на благо народу України, і я впевнений у тому, що і апарат РНБО, і я як секретар РНБО, налаштовані на чітку і конструктивну співпрацю з усіма державними органами, включно з правоохоронними", — наголосив секретар РНБО.
Він підкреслив також, що особисто як до людини до генерала Скибинецького не має жодних зауважень. "Я впевнений, що коли емоції відійдуть, то чітко скоординована робота всіх правоохоронних органів буде спрямована на процвітання держави і блага народу України", — заявив Порошенко.
ГЛАВА ОСТАННЯ:
З якої читач легко може дізнатися все, що в ній міститься
Кореспондент "Української газети" попросив шеф-редактора журналу "Політична думка", політолога Володимира Полохала прокоментувати конфлікт між чільними керівниками української безпеки, його передумови та можливі наслідки.
Він спершу наголосив, що ця подія не є політологічною проблемою і в ній немає політологічного сенсу. За словами Полохала, "скоріше цей випадок підтверджує прогнози тих експертів, які критично підійшли до підготовленого, швидше за все, самим Порошенком указу Президента про РНБО, повноваження якого є безпрецедентними для цієї структури на пострадянському просторі і що, як прогнозували експерти, неминуче буде створювати певні конфлікти з іншими конституційними органами влади".
Цим Указом практично секретар РНБО отримав карт-бланш і величезні можливості при вмілому, звісно, їх використанні, здійснювати тотальний контроль за всіма видами, формами, типами діяльності всіх виконавчих і судових структур влади і навіть парламентської. Отже, неминуче такі повноваження можуть приводити тих, хто їх реалізує, до певних конфліктів з керівниками інших гілок влади. Наскільки цей конфлікт є макрополітичним і глобальним, важко сказати, але, напевно, це вперше за всю політичну історію України секретар РНБО самостійно сигналізує елітам, хто безпосередньо, на його думку, керує силовими структурами в Україні.
Керівників силових структур призначає Президент і саме він за традицією і за приписами повинен коригувати їхню діяльність, а не його підлеглі, включно з секретарем РНБО, підкреслив експерт. Отже, ми бачимо прецедент того, що секретар, який має скоріше координувати діяльність і бути в тіні Президента, вийшов на перший план і заявив про практичну реалізацію тих величезних повноважень, що зафіксовані в Указі Президента. "Отже, ми бачимо перший, а я не виключаю, що може бути і другий, і третій, конфлікт з керівниками інших силових структур. Інакше кажучи, секретар РНБО вийшов на рівень Президента країни і практично заявляє, на мій погляд, що він "не перша, але й не друга особа в державі", — сказав політолог.
На думку Полохала, ми є свідками перетворення РНБО в не просто альтернативу, не просто противагу іншим гілкам влади, а в своєрідного контролера, але контролера, який практично користується повною мірою повноваженнями президента. Відбувається підміна, по суті, повноважень президента повноваженнями секретаря РНБО. Що це означає? Це означає, що сьогодні український політикум має сприймати цей сигнал як гостру внутрішньоелітну конкуренцію і боротьбу. Звісно, це сьогодні не на користь Віктора Ющенка, бо може негативно вплинути на його авторитет і імідж як єдиного гаранта бездоганного виконання повноважень своїми підлеглими. "Зрозуміло, що Ющенко нікому не передавав свої повноваження в оренду", — зазначив експерт. За його словами, "безперечно, вияви такої конкуренції, які виходять за межі конституційного поля, в даному випадку з боку РНБО, створюють умови для не тільки внутрішньої, але й публічної конфліктогенності у вищих ешелонах влади".
Політолог вважає, що у даному випадку не має значення, які були мотиви, чим керувався той чи інший державний високопосадовець: "Важливе значення має єдність і сприйняття Президента України як справді наділеного величезними повноваженнями посадовця і сприйняття його як єдиного арбітра і гаранта здійснення конституційних повноважень. Мотиви можуть бути в тих чи інших конфліктах у структурах влади абсолютно різні. Справа не в цьому, а в тих негативних симптомах, які послабляють і принижують авторитет самого президента. Будь-які суперечності мають вирішуватися в робочому порядку на рівні тих чи інших узгоджень".
Експерт переконаний, що такі події заслуговують на критичну увагу громадськості. Він підкреслив, що "таких проблем і конфліктів не виникало б, якби не було спроби окремих осіб розширити свої політичні, адміністративні та інші ресурси саме за рахунок зменшення повноважень самого президента".
Полохало резюмував: "Сьогодні виявляються певні риси посадовців "післякучмівської доби". І ці риси виявляє в даному випадку Порошенко. Перший випадок — це його довге неприйняття пропозиції Президента посісти посаду секретаря РНБО. Потім закритий для експертів та громадськості процес підготовки указу про повноваження і функції РНБО, які практично виходять за межі конституційних повноважень цього органу і наділяють його дійсно величезними можливостями - небезпечними для самої безпеки держави. Як це не парадоксально, але повноваження секретаря РНБО можуть у певних умовах становити безпеку і загрозу державі і її національним інтересам. А от про спроби розставляти свої кадри, своїх людей з боку Порошенка вже говорилося багатьма аналітиками, які відслідковують ці нюанси. Я думаю, що в даному випадку Порошенко маніфестує свої можливості, демонструє свої повноваження у конкретній практиці. Звісно, він буде намагатися впливати на кадрову політику в державі від імені Президента. І я не виключаю, що й поза самим Президентом".
Территория свободы слова
