Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Силовики помірялися силою. Турчинов і Порошенко не можуть поділити повноваження

Н.Лебідь,

Без цензури (25-31.03.05),

28.03.05

Якщо перенести сталінське «кадри вирішують усе» на стосунки нинішніх керівників РНБО та СБУ, можна було б сказати: «кадри сварять усіх».

А почався нещодавній «обмін компліментами» між Петром Порошенком та Олександром Турчиновим зі звільнення першого заступника голови СБУ генерала Олександра Скибинецького. Указ про це підписав Президент Віктор Ющенко, але, коментуючи його, Турчинов зазначив, що такий крок глави держави «є наслідком інтриг і доносів із боку секретаря Ради нацбезпеки Петра Порошенка».

Скибинецького «пішли» з керівництва СБУ через Сівковича?

Сам Турчинов не направляв Президентові подання на звільнення Скибинецького, тож відставка останнього стала для нього повною несподіванкою. Що ж до «каменя спотикання», то генерал Скибинецький, судячи з усього, є в першу чергу «креатурою» Помаранчевої революції, тобто людиною, яка зарекомендувала себе ще за часів Кучми як послідовний опозиціонер. Зокрема, Скибинецький відомий своїм виступом із трибуни революційного київського Майдану, у якому генерал закликав співробітників правоохоронних органів не допустити кровопролиття.

Проти Скибинецького особисто нічого не має Петро Порошенко. Однак він виступає за те, щоб нова влада виправляла «певні кадрові помилки». Про які саме помилки йде мова – лишається загадкою. Єдине прийнятне пояснення полягає в тому, що свого часу (а саме на парламентських виборах-2002) Скибинецький очолював виборчий штаб нардепа Володимира Сівковича. Через три роки після тодішніх виборчих пристрастей Сівкович як глава парламентської слідчої комісії «прославився» запереченням того, що Віктора Ющенка отруїли. Невже тандем «Скибинецький + Сівкович», що лишився далеко в минулому, вирішив нині долю «помаранчевого» генерала?

На жаль, коментар Петра Порошенка не прояснює ситуацію. Секретар РНБО лише зазначив, що «позиція, яка полягає в тому, що Президент під час прийняття кадрових рішень спирається або на інтриги, або бере до уваги доноси, є неповагою до Президента». Це – відповідь Порошенка Турчинову. Ми не знаємо, як відреагував шеф СБУ на обвинувачення у відсутності політкоректності, відомо тільки, що він попросив вибачення у Скибинецького за те, що «не зміг захистити» цього «високопрофесійного, чесного й принципового» офіцера. Аналогічні компліменти на адресу Скибинецького озвучувала і Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу «1+1». А втім, проливати сльози над кар’єрою Скибинецького, можливо, й зарано – указ Президента ще не оприлюднили.

СДПУ(О) ставить під сумнів конституційність розширення повноважень РНБО

Проте, якщо відволіктися від долі Скибинецького й замислитися над тим, що насправді стоїть за взаємними претензіями глав РНБО і СБУ, то пошук відповіді може вивести на розподіл повноважень між силовими відомствами. Розподіл нерівномірний, як вважає дехто. Відомо, що нинішній Президент надав секретарю РНБО значних повноважень (частину з них як глава РНБО має виконувати сам Президент, а не секретар цього відомства – так принаймні записано в Конституції).

Однак підписаний Ющенком у лютому Указ «Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки та оборони» коригує сферу можливого для секретаря РНБО впливу: він, зокрема, має право брати участь у засіданнях Кабміну з правом дорадчого голосу (що є вторгненням у виконавчу владу, вважають експерти). Він також може порушувати питання відповідальності посадових осіб за результатами здійсненого РНБО контролю. Нарешті, секретар Ради нацбезпеки має право вносити кадрові пропозиції щодо посад у правоохоронних органах та інших структурах, призначення в яких здійснює Президент країни. Зупинімося на цьому пункті, оскільки він і є тим стрижнем, довкола якого розгорівся описаний вище скандал. Остаточну крапку поставить у ньому, напевне, час. А також готовність високопосадовців країни, включно з главою держави, діяти лише в межах закону. Утім, відгукуючись на звинувачення щодо неконституційності президентського указу, Петро Порошенко зазначав, що широкі повноваження, надані йому Ющенком, є законними. «Я як людина з юридичною освітою стверджую, що указ відповідає Конституції та законам України», – сказав він і додав, що цей документ «завізували всі відповідальні особи, у тому числі юридичне управління». Але, очевидно, не для всіх аргументи Петра Порошенка щодо конституційності президентського указу про розширення його повноважень є переконливими. Так, нинішні опозиціонери із СДПУ(О) вирішили звернутися із цього приводу до Конституційного Суду. Слово за Фемідою.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0