Ось вам, хлопці, і бюджетний рядок

Н.Маляренко,

Київ сьогодні (25-31.03.05),

25.03.05

23 березня в Укрінформі відбулася прес-конференція лідерів молодіжного руху України. Тема її: "Чому Уряд забув про молодь, а Томенко про свої обіцянки?".

Як з`ясувалося, не домігшись нічого від свого молодіжного міністра, активісти акції "Захистимо права молоді" зустрілися з віце-прем`єр-міністром Миколою Томенком. І сказали йому у вічі: гроші молоді треба не для тусовок і кишенькових витрат, а на молодіжне житлове будівництво, стипендії, пільговий проїзд у транспорті для студентів та учнів ПТУ і т. ін. Почувши про кредитування молоді на отримання освіти, пан Томенко навіть здивувався: а що, в Україні видавали кредити на навчання у вузах? Дорікнув молодіжним лідерам, що гроші, мовляв, вони "деребанять" на молодіжному житловому будівництві. Однак гарантував свою підтримку під час внесення змін до Держбюджету і пообіцяв залишити видатки на молодіжну політику на рівні, запланованому старим урядом.

Та казав пан - кожуха дам. Молодіжне фінансування Уряд таки добряче обчикрижив, та ще й хитренько як! Майже у кожного міністерства почистив статті, які так чи інакше стосувалися програм для молоді. Годі тепер сподіватися підвищення стипендій: 40 млн. гривень з цього рядка бюджету - як корова язиком злизала. І проїзду "по студентському квитку" тепер не буде, хоча міністр транспорту Євген Червоненко і вибив для себе більш як 70 млн. гривень додатково. На 5 млн. гривень зменшено фінансування наукової інфраструктури вузів, на 74,5 млн. гривень менше виділено коштів для надання пільгового дострокового державного кредиту молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла. Навіть статтю Міністерства праці "Заходи соціального захисту дітей", на яку планувалося лише 3,5 млн. гривень, урізали до 500 тисяч. Програму кредитування вищої освіти для молоді взагалі викреслили, як і програму профілактики та лікування СНІДу. (А на Майдані як пристрасно про боротьбу зі СНІДом речили!)

Важко сказати, чи врятують 20 млн. 770 тисяч гривень, які забрали зі статті "Здійснення держаними органами централізованих заходів з питань дітей, молоді, жінок та сім`ї", цьогорічний бюджет.

Ще один красномовний приклад "батьківської" турботи нового Уряду про молодь: щороку видатки на придбання "соціального" житла для молоді зростали. У 2002 році вони становили 73 млн. гривень, у 2003-му - 74 млн., торік - 130 млн. гривень. Нинішній Уряд розщедрився аж... на 70 мільйонів.

- У 2002 році за виділені державою кошти можна було придбати 2000 квартир для молодих людей - інвалідів, малозабезпечених, багатодітних сімей. Тепер же й 200 навряд чи можна буде придбати, - коментує Денис Красніков, голова Ради молодих підприємців України.

- А що робити студентам, які взяли кредит на навчання - це 13,5 мільйона гривень? Покинути навчання? - обурюється Юрій Мірошниченко, голова ВМО "Нова генерація".

Підстав для розчарувань у молоді - більш ніж достатньо.

Молодіжні та студентські організації України прийняли відкрите звернення до членів Кабміну, нагадуючи їм, що урядова програма називається "Назустріч людям"; що на Майдані всі вони привселюдно обіцяли соціальну спрямованість своєї діяльності. Звернення містить шість конкретних пропозицій щодо фінансування молодіжної політики в Україні. Суть яких, в основному, зводиться до того, щоб залишити обсяг асигнувань усіх молодіжних статей на тому рівні, який вже був затверджений у Держбюджеті.

Безумовно, батьки майже завжди дурять дітей, обіцяють і не виконують обіцяне, брешуть і викручуються, ще й лупцюють. Але все це - до пори, до часу. А потім, обрісши пір`ям, дорослі діти кажуть як у старому доброму радянському кіно: "Ось випадуть у тебе, діду, зуби, я тобі жувати не буду".