Уряд проти громадян?

Олександр РОЖКО,

"Свобода",

08.03.05

Озвучений прем'єр-міністром Юлією Тимошенко урядовий план адміністративної реформи, яким разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади передбачено ліквідувати й Держспоживстандарт України, не сприятиме підвищенню якості та безпеки життя громадян.

Схоже, що ініціатори ліквідації єдиного в країні державного органу, покликаного захищати права споживачів, котрими є всі ми, незалежно від соціального стану і займаних посад, не обізнані з ситуацією на вітчизняному споживчому ринку. А вона без перебільшення жахлива, зважаючи на прагнення чималої кількості виробників отримати прибуток за будь-яку ціну, навіть за рахунок нашого здоров'я чи життя. Внаслідок цього у 92%(!) перевірених суб'єктів господарювання виявлено чи попереджено різні порушення прав споживачів. Під час перевірок органами Держспоживстандарту щорічно вибраковується або знімається з реалізації близько 50% м'ясопродуктів, 70% молокопродуктів, 60% хлібобулочних та кондитерських виробів, понад 70% риби. Незважаючи на вживані заходи, щороку лише від отруєння підробними чи фальсифікованими алкогольними напоями в Україні помирає понад 11 тисяч людей! Для порівняння: аварії на виробництві щороку забирають життя 1200 чоловік. Чи хтось із нас, хто обирав цей уряд, дозволив йому за такої катастрофічної ситуації на споживчому ринку ігнорувати передбачений статтею 42 Конституції України обов'язок держави захищати наші права?

Треба зауважити, що нинішній, здавалося б, народний уряд у своєму прагненні залишити споживачів без державного захисту, наодинці з недобросовісними підприємцями, мало чим відрізняється від попереднього уряду «злочинного режиму». Той теж мріяв ліквідувати Держспоживстандарт. Бо останній, бачите, дозволяв собі у самий розпал президентської виборчої кампанії проводити перевірки дотримання прав споживачів у «показово-зразкових» Донецькій чи Харківській областях. І вилучав у місцевих цеховиків підробних алкогольних напоїв на десятки мільйонів гривень. Щоб зрозуміти, хто «кришував» ці «виробництва» і куди були б спрямовані кошти у випадку реалізації вилученого алкоголю, зауважимо, що після однієї з таких перевірок на Донеччині від народних депутатів із парламентської фракції «Регіонів» на ім'я тодішнього прем'єра Януковича негайно полетів запит з вимогою «розглянути питання про персональну відповідальність» керівників державного комітету. На щастя, тому помаранчева революція завадила «розібратися». Тепер його справу продовжують її переможці?

Не втішає й обіцянка пані Тимошенко передати функції Держспоживстандарту до Міністерства економіки. Бо маємо негативний досвід у цьому плані її попередника на посаді прем'єра Валерія Пустовойтенка. Той теж у 1999 році ліквідував Держспоживзахист, а його функції передав Мінекономіки. Тоді реалізація «чергового етапу адміністративної реформи» призвела до ліквідації понад двох десятків лабораторій, які контролювали якість продуктів харчування, внаслідок чого до лікарень щороку потрапляли понад 40 тисяч громадян, отруєних недоброякісними продуктами. Підвищенням безпеки життя українців вимушена була займатися Рада нацбезпеки й оборони «злочинного режиму», яка прийняла рішення про відновлення окремого державного органу з питань Захисту прав споживачів. То пані Тимошенко бере приклад з Пустовойтенка?

Було б перебільшенням стверджувати, що до Держспоживстандарту немає претензій. Є, зокрема, інформація, що деякі його нинішні керівники під час президентських виборів переслідували підприємців, котрі відмовлялися платити в «общак» «єдиного кандидата». Та замість того, щоб негайно звільнити таких посадовців з державної служби, уряд робить заручниками їхньої недостойної поведінки усю систему державного захисту споживачів. Про те, що це саме так, пані Тимошенко обмовилася в одному з коментарів, обґрунтовуючи мотиви ліквідації Держспоживстандарту: «Вони там різні ліцензії продавали, а тепер це буде в системі Міністерства економіки». А хто ж захищатиме споживачів, поки Мінекономіки ліцензіями торгуватиме? До речі, минулого року до Держспоживстандарту звернулися зі скаргами майже 40 тисяч громадян і щороку кількість скарг зростає на 20—25%. Та чи ж читатимуть їх у Мінекономіки або прокуратурі, де й своїх «резонансних» справ вистачає? Якщо уряд справді зібрався йти назустріч людям, як задекларував у своїй програмі, варто б з метою посилення державного захисту споживачів, навпаки, надати Держспоживстандарту більше прав, сприяти його подальшому реформуванню. А то й створити на його базі обіцяний Віктором Ющенком у одному з проектів своїх перших десяти президентських указів (він ще й досі не підписаний) Комітет народного контролю. Активна правозахисна діяльність такого комітету значно сприяла б підвищенню довіри громадян до влади. Поспішна ж ліквідація спеціалізованого державного органу, відповідального за захист прав споживачів, тільки через те, що «вони ліцензії продавали», призведе до негативних наслідків як для громадян, так і для нової влади. Щоб у цьому переконатися, нинішнім урядовцям варто не експериментувати, а лише врахувати помилки попередників.