Політологи, які пророкували серйозні тертя в уряді, помилилися. У чому? Та у термінах! Бо казали, що непорозуміння на верхньому поверсі влади настануть досить швидко, але ніхто не зміг передбачити, що аж так блискавично. Не минуло й двох тижнів від дня пам`ятної й насиченої оваціями сесії Верховної Ради, після якої країна нарешті отримала новий Кабінет міністрів, як вже саму монументальну споруду Кабміну струсонула перша криза. Так би мовити, нафто-податково-юстиційна.
Подробиці скандалу довкола відставки міністра юстиції Романа Зварича останнім часом повторюються настільки часто, що не варто переповідати. Зате є вдосталь підстав для аналізу та оцінок.
Давайте для початку з`ясуємо, чи добре це, що уряд наклав заборону на реекспорт нафти? Якщо прислухатися до аргументації прихильників цієї постанови, то вона видається потрібною і своєчасною. Ось лише кілька найвагоміших з числа почутих аргументів.
Як відомо, нафти Україна видобуває набагато менше, ніж потребує. Решту купуємо за кордоном. За усією логікою не для того, щоб за інший кордон продавати — самим треба! Надходять весняно-польові роботи, як би через захоплення тим реекспортом наші трактори не зупинилися. Якщо Росія продає нам нафту за ліберальними договірними цінами, а українські бізнесмени перепродують її далі вже за світовими, тобто — вищими, то це непорядно по відношенню до партнера. Кажуть, що у відповідній угоді обумовлена відмова нашої сторони від реекспорту.
Але є ще цікавіший аспект. Той, хто перепродує таким чином нафту, крутнувши законом, отримує відшкодування податку на додану вартість. Отримує як експортер, хоча податку такого не платив, бо експортує те, що вже раз продане на експорт — Росії.
Тут вже терміну "непорядно" замало, бо мова йде про присвоєння державних коштів. А казали ж, що красти не будуть! Отже, якщо після такої урядової постанови крадіжок стане менше, то нам подобається така постанова. Тоді, чому вона не сподобалася Романові Зваричу?
І якби-то просто не сподобалася. Ну, там, стилістичні огріхи помітив чи шрифт видався невиразним. А то твердять, що розмашисто написав на проекті: "НЕ погоджуюся!" Це вже можна кваліфікувати як ознаку хвилювання, і навіть роздратованості. А в такому стані люди часто зопалу втрачають пильність. З їх уст, наприклад, злітають необережні вислови з туманними натяками на втягування кудись там членів сім`ї. Так і потяглася ниточка. Яке відношення мають члени сім`ї міністра юстиції до "лівого" відшкодування ПДВ? Це запитання одразу виникло у прискіпливих журналістів. А це такий народ, що як чогось не розуміє, то копатиме, доки таємне не стане явним. Тепер знаємо усе. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл Транзит" придбало російську нафту, щоб надалі продати її до Словаччини. Але не може, бо митники не пропускають. Заступником генерального директора цього ТОВ працює Світлана Зварич — дружина пана міністра. Коли цей нескладний клубочок розкрутився, один знайомий старенький газетяр пирснув зі сміху й вимовив глибоко філософську фразу: "Ми за те, щоб не красти, але не в нашому селі!" Що ж це, як не ще одне підтвердження того факту, що метод подвійних стандартів є основою політичного курсу блоку "Наша Україна"?
Втім, хай аналітики помилилися в термінах кризи нової влади, зате не помилилися в суті. "Спілка рудих революціонерів" затріщала. Цього тверезомислячі й непідвладні іржавій пропаганді наші співгромадяни очікували, повторюючи у різних варіантах тезу: "Ласих портфелів на усіх не вистачить, почнуть чубитися". От вже й Тарас Стецьків потрапив до числа ображених. І не лише за себе, що не роблять його одноосібним шефом Національної телевізійної компанії України. А й за брата Андрія, який пролетів повз крісло заступника губернатора Львівщини. Значить, крига скресла. В таких випадках завжди спочатку чується тріск, а потім лід з гуркотом сходить вниз по річці. Піар-гуркіт, до речі, вже почався.
Якщо навіть нафтові навари для "Ойл Транзиту" обірвалися (вже з назви можна здогадатися, що фірма спеціалізується саме на реекспортних оборудках), то для багатьох високопоставлених осіб, дотичних і не зовсім до цього скандалу, випадає нагода перевести стрілки. Тобто, попрацювати ліктями, розштовхуючи конкурентів.
Коли до Романа Зварича підходили із запитаннями щодо його можливої відставки, він відмовлявся коментувати ситуацію і посилав журналістів. Правда, недалеко — до прем`єр-міністра. А ще слухняні ЗМІ для чогось надміру зосередилися на особі нардепа Ігоря Єремєєва, який приїздив у Мін`юст 10 лютого, нібито у справі підготовки планованого "антиреекспортного" урядового розпорядження. При цьому наголошують, що він назвався радником Юлії Тимошенко. Але чи справді він так назвався? Може, це його так назвали ті, хто починає збирати негатив на керівника уряду? Претендентів на місце прем`єра вистачає. Щоправда, воно не є вакантним. Але чи довго для умілих бійців?
Згадану постанову прийняв уряд, а піар-удари посипалися у тім числі й на Володимира Литвина. Вперто шукають його інтересів у цій справі, натякаючи на рідного брата, який очолює прикордонне відомство. Цікаво лише, що можуть мати прикордонники до нафти, яка тече трубопроводом? Хіба у ній пропливають транзитом на захід нелегали... Втім, до чого тут логіка? Політичним опонентам дуже вже хочеться замарати голову Верховної Ради, бо він став для них надто серйозним суперником.
Ні, ми не беремося захищати прем`єра чи спікера. Ми лише, як обіцяли, дошукуємося незаангажованих висновків. І один з них підказує, що чільники блоку "Наша Україна" почали здійснювати серйозний тиск на лояльні щодо себе сили і навіть на союзників, аби дискредитувати їх у громадській думці.
Втім, піар-навар намагаються отримати й пресингуючи близьких соратників. Коли мене як члена уряду, сказав віце-прем`єр Микола Томенко, ставлять перед вибором, чи підтримую позицію Кабінету Міністрів або чи підтримую я позицію дружини міністра, то я підтримую позицію Кабінету Міністрів. Легко говорити про чужу дружину. Як там, здається — "але не в нашому селі"?
А що ж сам Президент? Він не схильний драматизувати ситуацію і закликав до гнучкості у цьому питанні. Залишається здогадуватися, куди і кому треба гнутися, а також — в залежності від чого.
Территория свободы слова
