Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  07.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Народний союз імені Ющенка

М.Княжицький,

Київ сьогодні,

11.03.05

Давно ми вже в Україні не спостерігали такого партійного "одобрямса". В державі з`явилася партія Ющенка. Велика Партія Ющенка. Партія Великого Ющенка. Де усі — за, що не скаже вождь. Де вождь — завжди "за".

Понад 6 тисяч делегатів зібралися вступити у партію влади "Народний союз "Наша Україна". Вишикувалися кілометрові черги, аби потрапити до першої тисячі партійців. Плакали. Цілували мандати, їли помаранчі.

"Ось вона, ось вона - народна влада!" - в екстазі волав якийсь дядько, купуючи оптову партію помаранчевих значків по 5 гривень.

"Можемо" - девіз нової партії. "Віагра" не потрібна! Жовте сонечко, яке виходить з-за синьо-жовто-помаранчевих хмар. Для повного культу особи не вистачало лише на світлі незайманої природи того самого "чола високого та ясного" вождя.

Це і є партія Президента Ющенка. Він обраний її почесним головою. Він отримав квиток "номер один". "Юлі! - кричали делегати, - Юлі - перший номер". Але математика не може мати хиб. Партайгеноссе - він. Коли він виступав зі сцени, розповів, що при вході в зал "одну людину чуть не обняв і не поцілував". Ющенка розчулили слова цього незнайомця з числа пересічних делегатів: "Він мені говорить: "Я водій, проїхав чотири області, і мене жодного разу не зупинило ДАІ!". "Скільки мало треба, щоб у людини з`явилася надія!", - ледь не плакав Ющенко і подивився у зал, шукаючи очима міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

А вже пізніше пан Президент шукав очима Юлію Тимошенко і Володимира Литвина: "Ми бачимо вас у 2006 році в одній команді". Бо хто не з нами - той проти нас. Хай живе адмінресурс?!.

Зрозуміло, що до наступних парламентських виборів набудуть чинності зміни в Конституції України, згідно з якими саме парламент призначатиме прем`єр-міністра. А його повноваження будуть нарівні з повноваженнями президента. Отже, хто переможе на наступних виборах, той фактично буде біля державного керма. Боротьбу за місце біля цього керма і розпочата вже новостворена партія "Народний союз "Наша Україна", яка втілює далеко не всю "Нашу Україну". До НСНУ ввійшло лише кілька впливових угрупувань з оточення Віктора Ющенка (створених на базі депутатської групи "Разом"). Лідери цих угрупувань відомі - колишній керівник "солідарності", а нині секретар РНБОУ Петро Порошенко, колишній есдек, а нині Держсекретар Олександр Зінченко і політичний "багатоверстатник" Роман Безсмертний. Останній і став реальним керівником "Народного союзу "Наша Україна". Цікаво, що колишня ПРП пана Віктора Пинзеника, перейменована в "Нашу Україну", ще не прийняла рішення про входження до народного союзу.

Юрій Костенко зі своєю УНП теж залишається непохитним: його партія йтиме на парламентські вибори самостійно, без НСНУ.

І то правда! Скільки місць перепаде колишнім рухівцям у списку новоствореної масово-владної партії? їжаку зрозуміло, що перша десятка в цьому списку вже визначена. І ця десятка визначатиме, хто стане новим прем`єром. Тож, чи варто за свою відданість Майдану і Президенту опинитись на задвірках політичного "дєлєжа"? Звичайно, якщо нинішні лідери НСНУ введуть на вибори, як уже не раз проговорилися, новий прохідний бар`єр для політичних партій замість трьох відсотків сім, - то Українській народній партії будуть непереливки. Але цьому можна і спротивитись. Тому Юрій Костенко всерйоз думає над тим, щоб вийти з фракції "Нашої України" і створити у Верховній Раді свою власну фракцію.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0